
- •1. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі.
- •4. Взаємодія зовнішньої політики і мп.
- •6. Структура мп.
- •7. Функції мп
- •8. Особливості міжнародного правотворчого процесу.
- •9. Кодифікація міжнародного права
- •10. Природа обов’язкової сили міжнародного права.
- •11. Поняття системи міжнародного права.
- •12. Поняття галузі мп.
- •13. Поняття і структура інституту мп.
- •14. Взаємозвязок міжнар і внутрішньодерж права.
- •18. Міжнародна угода – головне джерело сучасного мп.
- •19. Міжнародний звичай.
- •20. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору.
- •23. Мп про юридичну силу рішень мо.
- •24. Загальні принципи права в системі джерел мп: питання визнання в теорії і практиці.
- •27. Загальні принципи права та мп.
- •28. Основні принципи сучасного мп.
- •10 Основних принципів:
- •29. Поняття і х-ка норм мп.
- •30. Класифікація норм мп:
- •1) За сферою дії:
- •2) За юридичною силою:
- •3) За характером нормативного процесу:
- •31. Ієрархія норм у мп.
- •32. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
- •33. Структура інституту міжнар правосуб’єктності.
- •34. Види міжнародної правосуб’єтності і класифікація суб’єктів мп.
- •35. Особливості міжн правосуб’єктності держави.
- •36. Міжн правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •39. Форми визнання:
- •40. Визнання уряду: критерії, форми, засоби.
- •41. Визнання організації опору і національно-визвольного руху.
- •42. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •43. Міжн правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної д-ви.
- •45. Міжнародна правосубєктність фізичної особи.
- •45. Стадії вчинення міжнародного правопорушення.
- •46. Поняття міжнародного правопорушення.
- •46. Суб’єкти міжнародних правопорушень.
- •47. Види міжнародних правопорушень.
- •48. Склад міжнародного правопорушення.
- •49. Вина як субєктивний елемент міжнародного правопорушення.
- •50. Наслідки міжнар правопорушень.
- •51. Поняття злочинів міжнародного х-ру.
- •54. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •55. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
- •56. Субєкти міжнародно-правової відповідальності.
- •57. Держава – головний суб’єкт міжнародно-правової відповідальності.
- •58. Особливості міжнародно-правової відповідальності міжнародної організації.
- •60. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •61. Загальні принципи міжнародно-правової відповідальності.
- •62. Матеріальна та нематеріальна відповідальність.
- •63. Поняття права зовнішніх зносин.
- •64. Органи зовнішніх зносин та їх система.
- •65. Внутрішньодержавні конституційні і спеціалізовані органи зовнішніх зносин.
- •66. Зарубіжні постійні і тимчасові органи зовнішніх зносин.
- •2 Головні категорії:
- •67. Дипломатичні представництва (посольства, місії).
- •68. Консульські установи, постійні представництва і місії постійних спостерігачів при мо.
- •69. Торговельні представництва.
- •70. Спеціальні місії, делегації і групи спостерігачів на міжнародних конференціях.
- •71. Представництва при мо і представництва держав.
- •87. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •88. Поняття територіального верховенства.
- •89. Юридична природа та склад держаної території.
- •Законні:
- •Протиправні:
- •90. Розмежування сфери дії територіального верховенства.
- •91. Державні кордони та їх правовий режим.
- •93. Правові основи і засоби формування і зміни державної території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •94. Правовий статус територій з міжнародним режимом.
- •95. Правовий статус територій із змішаним режимом.
- •96. Правовий стату території з особливим міжнародним режимом.
- •97. Способи зміни території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •98. Поняття і зміст міжнародного повітряного права.
- •99. Головні принципи міжнародного повітряного права.
- •100. Правовий статус повітряного простору.
- •101. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •102. Міжнародно-правові аспекти національних польотів.
- •103. Регулярні та нерегулярні міжнародні польоти та їх правове забезпечення.
- •104. Правова регламентація транзитних польотів.
- •105. Комерційні права в міжнародних повітряних сполученнях.
- •106. Основні свободи польотів.
- •107. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •108. Правова класифікація повітряних суден.
- •111. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльності цивільної авіації.
- •134. Нейтралізовані і демілітаризовані території.
- •135. Закони і звичаї війни.
- •145. Мирні засоби вирішення спору – єдиний шлях вирішення спорів між державами.
- •146. Види міжнародних спорів.
- •148. Система засобів мирного вирішення спорів між державами.
- •149. Безпосередні переговори та консультації.
- •150. Добрі послуги і посередництво.
- •151. Міжнародна слідча процедура. Узгоджувальні комісії.
- •152. Міжнародні третейські суди (арбітражі).
- •153. Міжнародний судовий розгляд.
2) Протиправні:
дебеляція – форма анексії, колоніальне зафарблення, відбувається зміна титулу державної території;
воєнна окупація – припиняється дія законодавства даної держави.
94. Правовий статус територій з міжнародним режимом.
Правовий статус території – правова характеристика території, визначення її основної приналежності відповідно до міжнародно - правової класифікації територій.
Міжнародна територія перебуває за межами юрисдикції держав, тобто за межами державної території даної держави, зокрема, за зовнішніми межами територіального моря, знаходяться великі простори морів і океанів, включаючи товщу морів і океанів, їхні надра і повітряний простір над ними, а також космічний простір, що не знаходиться під суверенітетом якоїсь держави.
На практиці юридичний статус таких просторів визначається винятково нормами міжнародного права – звичайноправовими і конвенційними (договірними), а іноді також додатково угодами між суміжними державами.
Території з міжнародно – правовим режимом:
відкрите море;
міжнародний район морського дна.
Зміст принципу свободи відкритого моря:
прольоту над відкритим морем;
судноплавства;
мирного використання даного простору;
наукових досліджень;
прокладання підводних кабелів і трубопроводів.
Відкрите море – частина морського простору, що не входить у виключну економічну зону та територіальне море або внутрішні води будь-якої держави.
Жодна держава не поширює суверенітет (ст.89). Відкрите море резервується для мирних цілей (ст.88).
Конвенція про відкрите море 1958 р.
Міжнародний район морського дна – та частина дна морів та океанів і його надр, яка перебуває за межами національної юрисдикції.
Усі права в Районі належать усьому людству, жодна держава не може претендувати на суверенітет стосовно певної частини району (ст.137).
Правовий режим використання Району передбачає:
використання Району виключно у мирних цілях;
участь держав, що розвиваються, в діяльності Району та заохочення їх до цього;
вся діяльність у Районі повинна вестися з урахуванням забезпечення ефективного захисту морського середовища.
МОМД – Міжнародний орган з морського дна – міжнародна організація, створена відповідно до Конвенції 1982 р.
95. Правовий статус територій із змішаним режимом.
Правовий статус території – правова характеристика території, визначення її основної приналежності відповідно до міжнародно - правової класифікації територій.
Території із змішаним режимом:
континентальний шельф,
прилегла зона,
виключна економічна зона,
міжнародні протоки і канали, ріки.
Вони не знаходяться під суверенітетом конкретної держави (крім міжнародних проток і каналів), але прибережні держави володіють на цих територіях переважними економічними інтересами на їхні природні ресурси, що захищаються не тільки внутрішньодержавним законодавством, але і міжнародним правом.
Особливості: одночасно поширюється дія міжнародно-правових документів і нац суверенітету.
Прилегла зона – район моря, що прилягає до територіального моря прибережної держави.
Ширина прилеглої зони не повинна перевищувати 24 морські милі.
Контроль, який може поширюватися на прилеглу зону: 1) міграційний; 2) митний; 3) санітарний; 4) фіскальний.
Прилеглу зону можна створювати в цілях контролю, необхідного для:
запобігання порушень митних, фіскальних, міграційних або санітарних законів і правил прибережної держави в межах її території або територіального моря;
покарання за порушення вищезгаданих законів і правил, скоєних в межах її території або територіального моря.
Виключна економічна зона – район моря, що прилягає до територіального моря.
Ширина виключної економічної зони не може перевищувати 200 морських миль, що відлічуються від вихідних ліній, від яких відміряється ширина терит моря.
Можна споруджувати штучні острови.
Права іноземних держав (ст.87):
свобода судноплавства;
свобода польотів у повітряному просторі;
свобода прокладки кабелів і трубопроводів.
Континентальний шельф – територія, що знаходиться під водою (охоплює морське дно і надра). Якщо зовнішня межа підводної окраїни материка сягає понад 200 – мильну зону, для встановлення зовнішньої межі континентального шельфу прибережна держава використовує прямі лінії, довжина кожної з яких не перевищує 60 морських миль.