- •1. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі.
- •4. Взаємодія зовнішньої політики і мп.
- •6. Структура мп.
- •7. Функції мп
- •8. Особливості міжнародного правотворчого процесу.
- •9. Кодифікація міжнародного права
- •10. Природа обов’язкової сили міжнародного права.
- •11. Поняття системи міжнародного права.
- •12. Поняття галузі мп.
- •13. Поняття і структура інституту мп.
- •14. Взаємозвязок міжнар і внутрішньодерж права.
- •18. Міжнародна угода – головне джерело сучасного мп.
- •19. Міжнародний звичай.
- •20. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору.
- •23. Мп про юридичну силу рішень мо.
- •24. Загальні принципи права в системі джерел мп: питання визнання в теорії і практиці.
- •27. Загальні принципи права та мп.
- •28. Основні принципи сучасного мп.
- •10 Основних принципів:
- •29. Поняття і х-ка норм мп.
- •30. Класифікація норм мп:
- •1) За сферою дії:
- •2) За юридичною силою:
- •3) За характером нормативного процесу:
- •31. Ієрархія норм у мп.
- •32. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
- •33. Структура інституту міжнар правосуб’єктності.
- •34. Види міжнародної правосуб’єтності і класифікація суб’єктів мп.
- •35. Особливості міжн правосуб’єктності держави.
- •36. Міжн правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •39. Форми визнання:
- •40. Визнання уряду: критерії, форми, засоби.
- •41. Визнання організації опору і національно-визвольного руху.
- •42. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •43. Міжн правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної д-ви.
- •45. Міжнародна правосубєктність фізичної особи.
- •45. Стадії вчинення міжнародного правопорушення.
- •46. Поняття міжнародного правопорушення.
- •46. Суб’єкти міжнародних правопорушень.
- •47. Види міжнародних правопорушень.
- •48. Склад міжнародного правопорушення.
- •49. Вина як субєктивний елемент міжнародного правопорушення.
- •50. Наслідки міжнар правопорушень.
- •51. Поняття злочинів міжнародного х-ру.
- •54. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •55. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
- •56. Субєкти міжнародно-правової відповідальності.
- •57. Держава – головний суб’єкт міжнародно-правової відповідальності.
- •58. Особливості міжнародно-правової відповідальності міжнародної організації.
- •60. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •61. Загальні принципи міжнародно-правової відповідальності.
- •62. Матеріальна та нематеріальна відповідальність.
- •63. Поняття права зовнішніх зносин.
- •64. Органи зовнішніх зносин та їх система.
- •65. Внутрішньодержавні конституційні і спеціалізовані органи зовнішніх зносин.
- •66. Зарубіжні постійні і тимчасові органи зовнішніх зносин.
- •2 Головні категорії:
- •67. Дипломатичні представництва (посольства, місії).
- •68. Консульські установи, постійні представництва і місії постійних спостерігачів при мо.
- •69. Торговельні представництва.
- •70. Спеціальні місії, делегації і групи спостерігачів на міжнародних конференціях.
- •71. Представництва при мо і представництва держав.
- •87. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •88. Поняття територіального верховенства.
- •89. Юридична природа та склад держаної території.
- •Законні:
- •Протиправні:
- •90. Розмежування сфери дії територіального верховенства.
- •91. Державні кордони та їх правовий режим.
- •93. Правові основи і засоби формування і зміни державної території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •94. Правовий статус територій з міжнародним режимом.
- •95. Правовий статус територій із змішаним режимом.
- •96. Правовий стату території з особливим міжнародним режимом.
- •97. Способи зміни території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •98. Поняття і зміст міжнародного повітряного права.
- •99. Головні принципи міжнародного повітряного права.
- •100. Правовий статус повітряного простору.
- •101. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •102. Міжнародно-правові аспекти національних польотів.
- •103. Регулярні та нерегулярні міжнародні польоти та їх правове забезпечення.
- •104. Правова регламентація транзитних польотів.
- •105. Комерційні права в міжнародних повітряних сполученнях.
- •106. Основні свободи польотів.
- •107. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •108. Правова класифікація повітряних суден.
- •111. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльності цивільної авіації.
- •134. Нейтралізовані і демілітаризовані території.
- •135. Закони і звичаї війни.
- •145. Мирні засоби вирішення спору – єдиний шлях вирішення спорів між державами.
- •146. Види міжнародних спорів.
- •148. Система засобів мирного вирішення спорів між державами.
- •149. Безпосередні переговори та консультації.
- •150. Добрі послуги і посередництво.
- •151. Міжнародна слідча процедура. Узгоджувальні комісії.
- •152. Міжнародні третейські суди (арбітражі).
- •153. Міжнародний судовий розгляд.
6. Структура мп.
Структура МП – внутрішня організація системи МП. Структурою МП є особливі способи зв’язків на рівні норм МП, інститутів МП та галузей МП.
Елементарний структурний рівень – структура норм, компонентний розподіл на рівні інституту і галузі МП.
Структура МП - це сукупність взаємопов’язаних елементів.
Основні елементи:
міжнародна правова ціль;
норми;
принципи;
інститути;
галузі.
Міжнародна правова ціль – це модель бажаного становища права в майбутньому, яку суб’єкти МП погодилися реалізувати і надати їй юридичного значення.
Принципи – юридичне узагальнення правило поведінки:
загальні – первинні правові смисли, на основі яких виникло й існує право, у тому й числі міжнародне (свідомості, незловживання правом, рівний над рівним не може мати влади);
основні – викладені у Декларації про принципи МП, що стосуються дружніх відносин і співпраці згідно з Статутом ООН, принятій Генеральною Асамблеєю у 1970, та у Заключному акті НБСЄ у 1975.
галузеві .
Норми – юридичне обов’язкове правило поведінки:
за сферою дії:
універсальні – діють у глобальних масштабах і мають загальнообовязкову силу. (принцип ввічливості, принцип старшинства)
регіональні – регулюють відносини в межах певного географічного регіону між державами, що розташовані в ньому;
локальні;
партикулярні – регулюють відносини д-в незалежно від географічного регіону (в межах СНД).
2) за юридичною силою:
диспозитивні (тільки на учасників договору);
рекомендаційні (містять певні рекомендації);
імперативні.
3) за характером нормативного примусу:
зобов’язуючі;
уповноважуючі;
відсильні;
забороняючі.
4) за місцем системи:
матеріальні;
процесуальні;
5) за терміном дії:
строкові;
безстрокові.
Інститут МП – сукупність юридичних норм, що забезпечують стійкість у системі МП (інститут юридичної правосубєктності, правовідповідальності, правотворчості)
власності,
відповідальності,
міжнародного визнання,
притулку,
територіальних вод,
захисту прав дитини.
Галузь МП – комплекс юридичних норм певного функціонального призначення. (основні, профільні, традиційні, комплексні)
7. Функції мп
Функції МП – основні напрямки реалізації МП.
1) соціальна- зміцнення та р-к дружніх відносин між субєктами МП;
2) юридична- визначення прав та обов'язків суб'єктів МП;
3) взаємозв'язку МП з іншими управлінськими системами: релігією, мораллю, етикою;
4) програмування- прогнозування поведінки суб'єктів і передбачення системами відносин;
5) інформаційна- з'ясування про зміст міжнародного договору.
6) координуюча- д-ви встановлюють загальноприйнятні стандарти поведінки у різних сферах відносин за допомогою норм МП,
7) охоронна- існування механізмів захисту прав та інтересів субєктів МП.
8. Особливості міжнародного правотворчого процесу.
Міжнародна правотворчість – активно творча діяльність суб’єкта МП щодо формування правової норми через узгодження державних інтересів та позицій.
Суб’єкт правотворчого процесу: держава.
Стадії міжнародного правотворчого процесу:
досягнення згоди інших суб’єктів МП щодо змісту правил поведінки;
досягнення згоди стосовно визнання цих правил поведінки як норм МП.
Принципи міжнародного правотворчого процесу:
рівноправності;
міжнародної законності;
дотримання конституційної процедури укладення угод;
врахування інтересів іншої сторони;
укладення міжнародно-правових актів належними суб’єктами та їхніми повноважними представниками;
повна добровільність і незастосування сили;
заборона обману в ході переговорів;
заборона підкупу учасників міжнародного правотворчого процесу.
Особливості:
стосовно звичаїв, які склалися історично і функціонують, міжнародний правотворчий процес приводить їх у відповідність до нових міжнародних реалій;
звичаї, які щойно починають формуватися, утворюються в порядку міжнародного правотворчого процесу, в ході якого виробляються відповідні міжанродно-правові акти;
певний вплив на міжнародний правотворчий процес мають міжанродно-правові доктрини, резолюції громадських організацій, виступи відомих державних діячів і політиків.
