60. Підстави міжнародно-правової відповідальності.

Міжнародно-правова в-ть – сукупність юрид норм, які визнач порядок настання правових наслідків для субєктів міжнар права, що вчинили злочин.

Підстави для відповідальності:

• юридичні (нормативно-правові)

• фактичні.

Юридичні підстави- сукупність юридично обов'яз­кових міжнародно-правових актів, на підставі яких певна поведінка (дія або бездіяльність) кваліфікується як міжна­родне правопорушення. Ними є правомірні, юридично чинні договори, звичаї, правосудні рішення міжнародних судів та арбітражів (консультативні висновки до переліку не входять); обов'язкові акти міжнародних органів та органі­зацій (напр, Ради Безпеки ООН), конференцій та на­рад; окремі односторонні акти держав міжнародно-правово­го характеру, через які вони перебирають на себе міжнародні зобов'язання та які визнаються іншими державами (наприк­лад, встановлення певної ширини територіальних вод).

Фактичні підстави - те, за що настає відповідальність.

61. Загальні принципи міжнародно-правової відповідальності.

Міжнародно-правова в-ть – сукупність юрид норм, які визнач порядок настання правових наслідків для субєктів міжнар права, що вчинили злочин.

Характерні ознаки:

• настає після міжнародного правопорушення;

• метою є притягнення винного до покарання;

• компенсація завданої шкоди.

Принципи:

• гуманності;

• невідворотності покарання;

• недопущення подвійного покарання за одні й ті самі дії.

Комісія міжнародного права на підставі узагальнення теорії та звичаєвих норм визначила такі принципи міжна­родно-правової відповідальності:

• відповідальність за будь-які міжнародно-правові діяння держави;

• визначення суб'єктів таких діянь;

• визначення умов наявності міжна­родно-правових діянь;

• незастосування внутрішнього права для визначення наявності таких діянь.

62. Матеріальна та нематеріальна відповідальність.

У міжнародному праві виокремлюють 2 види відповідальності:

• нематеріальна (ще називають політичною, моральною, морально-політичною)

• матеріальна.

Нематеріальні:

• сатисфакція – офіційне вибачення, вираженя співчуття, запевнення постраждалої сторони в неприпустимості повторення правопорушення, покарання винних;

• санкції – індивідуальні або колективні правомірні примусові заходи, що вживаються до субєкта-правопорушника з метою припинення неправомірної поведінки або покарання за таку поведінки;

• репресалії – правомірні примусові дії д-ви з метою відновити свої права, порушені іншою державою: заморожування, затримання або арешт риболовецьких суден;

• реторсії – правомірні примусові дії д-ви у відповідь на недружній акт д-ви з метою відновити принцип взаємності у відносинах між сторонами.

Матеріальна:

• репарація – відшкодування постраждалій від агресії державі матеріальної шкоди грошима, натурою (товарами) або послугами;

• реституція – повернення в натурі майна, неправомірно вилученого і вивезеного воюючою стороною з території противника.

• субституція – повернення майна аналогічного роду і приблизно рівного тому, що було неправомірно вилучено і вивезено воюючою стороною з території противника, тобто заміна неправомірно знищеного або пошкодженого майна, будівель, творів мистецтва тощо подібними і рівноцінними предметами