
- •1. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі.
- •4. Взаємодія зовнішньої політики і мп.
- •6. Структура мп.
- •7. Функції мп
- •8. Особливості міжнародного правотворчого процесу.
- •9. Кодифікація міжнародного права
- •10. Природа обов’язкової сили міжнародного права.
- •11. Поняття системи міжнародного права.
- •12. Поняття галузі мп.
- •13. Поняття і структура інституту мп.
- •14. Взаємозвязок міжнар і внутрішньодерж права.
- •18. Міжнародна угода – головне джерело сучасного мп.
- •19. Міжнародний звичай.
- •20. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору.
- •23. Мп про юридичну силу рішень мо.
- •24. Загальні принципи права в системі джерел мп: питання визнання в теорії і практиці.
- •27. Загальні принципи права та мп.
- •28. Основні принципи сучасного мп.
- •10 Основних принципів:
- •29. Поняття і х-ка норм мп.
- •30. Класифікація норм мп:
- •1) За сферою дії:
- •2) За юридичною силою:
- •3) За характером нормативного процесу:
- •31. Ієрархія норм у мп.
- •32. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
- •33. Структура інституту міжнар правосуб’єктності.
- •34. Види міжнародної правосуб’єтності і класифікація суб’єктів мп.
- •35. Особливості міжн правосуб’єктності держави.
- •36. Міжн правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •39. Форми визнання:
- •40. Визнання уряду: критерії, форми, засоби.
- •41. Визнання організації опору і національно-визвольного руху.
- •42. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •43. Міжн правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної д-ви.
- •45. Міжнародна правосубєктність фізичної особи.
- •45. Стадії вчинення міжнародного правопорушення.
- •46. Поняття міжнародного правопорушення.
- •46. Суб’єкти міжнародних правопорушень.
- •47. Види міжнародних правопорушень.
- •48. Склад міжнародного правопорушення.
- •49. Вина як субєктивний елемент міжнародного правопорушення.
- •50. Наслідки міжнар правопорушень.
- •51. Поняття злочинів міжнародного х-ру.
- •54. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •55. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
- •56. Субєкти міжнародно-правової відповідальності.
- •57. Держава – головний суб’єкт міжнародно-правової відповідальності.
- •58. Особливості міжнародно-правової відповідальності міжнародної організації.
- •60. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •61. Загальні принципи міжнародно-правової відповідальності.
- •62. Матеріальна та нематеріальна відповідальність.
- •63. Поняття права зовнішніх зносин.
- •64. Органи зовнішніх зносин та їх система.
- •65. Внутрішньодержавні конституційні і спеціалізовані органи зовнішніх зносин.
- •66. Зарубіжні постійні і тимчасові органи зовнішніх зносин.
- •2 Головні категорії:
- •67. Дипломатичні представництва (посольства, місії).
- •68. Консульські установи, постійні представництва і місії постійних спостерігачів при мо.
- •69. Торговельні представництва.
- •70. Спеціальні місії, делегації і групи спостерігачів на міжнародних конференціях.
- •71. Представництва при мо і представництва держав.
- •87. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •88. Поняття територіального верховенства.
- •89. Юридична природа та склад держаної території.
- •Законні:
- •Протиправні:
- •90. Розмежування сфери дії територіального верховенства.
- •91. Державні кордони та їх правовий режим.
- •93. Правові основи і засоби формування і зміни державної території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •94. Правовий статус територій з міжнародним режимом.
- •95. Правовий статус територій із змішаним режимом.
- •96. Правовий стату території з особливим міжнародним режимом.
- •97. Способи зміни території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •98. Поняття і зміст міжнародного повітряного права.
- •99. Головні принципи міжнародного повітряного права.
- •100. Правовий статус повітряного простору.
- •101. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •102. Міжнародно-правові аспекти національних польотів.
- •103. Регулярні та нерегулярні міжнародні польоти та їх правове забезпечення.
- •104. Правова регламентація транзитних польотів.
- •105. Комерційні права в міжнародних повітряних сполученнях.
- •106. Основні свободи польотів.
- •107. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •108. Правова класифікація повітряних суден.
- •111. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльності цивільної авіації.
- •134. Нейтралізовані і демілітаризовані території.
- •135. Закони і звичаї війни.
- •145. Мирні засоби вирішення спору – єдиний шлях вирішення спорів між державами.
- •146. Види міжнародних спорів.
- •148. Система засобів мирного вирішення спорів між державами.
- •149. Безпосередні переговори та консультації.
- •150. Добрі послуги і посередництво.
- •151. Міжнародна слідча процедура. Узгоджувальні комісії.
- •152. Міжнародні третейські суди (арбітражі).
- •153. Міжнародний судовий розгляд.
54. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
Міжнародно-правова в-ть – сукупність юрид норм, які визнач порядок настання правових наслідків для субєктів міжнар права, що вчинили злочин.
Питання про в-ть у МП формулюється перш за все як питання про відповідальність держав, оскільки саме вони є основними суб'єктами міжнародних відносин і міжнародного права. Однак постійне розширення кола суб'єктів міжнародного права призводить і до зміни кола суб'єктів відповідальності за міжнародним правом.
Цілі відповідальності полягають у тому щоб:
утримати потенційного правопорушника від вчинення правопорушення;
спонукати правопорушника належним чином виконати свої зобов'язання;
забезпечити потерпілому компенсацію за завдану йому матеріальну чи моральну шкоду;
вплинути на майбутню поведінку сторін з метою добросовісного виконання ними своїх зобов'язань.
Відповідальність настає за наявності певних підстав, які розуміються у двох значеннях: на підставі чого і за що виникає відповідальність.
Підстави для відповідальності:
юридичні (нормативно-правові)
фактичні.
Юридичні підстави- сукупність юридично обов'язкових міжнародно-правових актів, на підставі яких певна поведінка (дія або бездіяльність) кваліфікується як міжнародне правопорушення. Ними є правомірні, юридично чинні договори, звичаї, правосудні рішення міжнародних судів та арбітражів (консультативні висновки до переліку не входять); обов'язкові акти міжнародних органів та організацій (напр, Ради Безпеки ООН), конференцій та нарад; окремі односторонні акти держав міжнародно-правового характеру, через які вони перебирають на себе міжнародні зобов'язання та які визнаються іншими державами (наприклад, встановлення певної ширини територіальних вод).
Фактичні підстави - те, за що настає відповідальність.
55. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
Міжнародно-правова в-ть – сукупність юрид норм, які визнач порядок настання правових наслідків для субєктів міжнар права, що вчинили злочин.
Цілі відповідальності полягають у тому щоб:
утримати потенційного правопорушника від вчинення правопорушення;
спонукати правопорушника належним чином виконати свої зобов'язання;
забезпечити потерпілому компенсацію за завдану йому матеріальну чи моральну шкоду;
вплинути на майбутню поведінку сторін з метою добросовісного виконання ними своїх зобов'язань.
Характерні ознаки:
настає після міжнародного правопорушення;
метою є притягнення винного до покарання;
компенсація завданої шкоди.
56. Субєкти міжнародно-правової відповідальності.
Вважається, що при вчиненні міжнародного правопорушення зазначеними суб'єктами, за винятком МО, в остаточному підсумку відповідальність усе ж буде нести держава:
за дії свого законодавчого (у разі прийняття останнім закону або іншого нормативного акту, що йде врозріз із міжнародними зобов'язаннями даної держави або неприйняття закону або іншого нормативного акту, необхідного для виконання її міжнародного зобов'язання (міжнародна відповідальність у цьому випадку наступить тільки у разі, якщо це заподіяло моральну або матеріальну шкоду)), виконавчого і судового органу.
якщо її фізична особа, що не володіє офіційним державним статусом, своїми діями зазіхає на права й інтереси іншої держави, що охороняються міжнародним правом, — за незабезпечення захисту цих прав та інтересів (замах на честь і гідність, життя і здоров'я представників іноземної д-ви, образа її прапора і герба, напад на її дипломатичне представництво)
Відповідальність МО може виникнути у разі порушення її органами і посадовими особами як статутних положень організації (внутрішнього права організації), так і загальних норм міжнародного права. Не знімається питання про відповідальність міжнародної організації і при порушенні нею (її органами) норм внутрішньодержавного права.