Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тези.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
386.56 Кб
Скачать

48. Склад міжнародного правопорушення.

Склад міжнародного правопорушення — сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, на підставі яких порушники залучаються до відповідальності.

До складу міжнародного правопорушення входять:

  • об'єкт- блага матеріального або нематеріального характеру, на які зазіхає міжнародне правопорушення (міжнародний правопорядок, с-ма МВ, що склалася, права і свободи людини)

  • об'єктивна сторона- діяння або бездіяння суб'єкта МВ, який порушує міжнародно-правові зобов'язання, що спричиняє міжнародно-правову відповідальність. Воно може виражатися зовні у формі як дії (активне поведінка правопорушника), так і у формі бездіяльності (невиконання суб'єктом обов'язку вчинити яку-небудь дію);

  • суб'єкт- МО, д-ва, інколи навіть індивіди.

  • cуб'єктивна сторона — сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою серед них є вина — безпосередній вияв психічного ставлення до вчиненої шкідливої дії (або бездіяльності) та її негативних наслідків.

49. Вина як субєктивний елемент міжнародного правопорушення.

Суб'єктивна сторона правопорушення – внутрішнє психологічне ставлення суб'єкта до вчиненого протиправного діяння та його наслідків. Тобто суб'єктивна сторона описує, чому вчинене правопорушення.

Ознаками суб'єктивної сторони є вина правопорушника, мотив та мета вчинення правопорушення.

Вина – психічне ставлення особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння і суспільно небезпечних наслідків у формі умислу або необережності.

Умисел поділяється на прямий і непрямий.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Непрямий умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Необережність при скоєні правопорушення має місце тоді, коли особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх запобігання, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

50. Наслідки міжнар правопорушень.

Будь-яка протиправна поведінка завдає шкоди законним інтересам суб'єктів міжнародного права, які охороняються міжнародним правом, негативно впливає на міжнародний правопорядок. Шкода може бути як мате­ріальною (територіальні, майнові втрати, збитки), так і не­матеріальною (обмеження прав, честі, гідності, престижу держави тощо). Часто шкода завдається у змішаній формі. Характер і обсяг збитків впливають на визначення обсягу, виду та форми міжнародно-правової відповідальності.

51. Поняття злочинів міжнародного х-ру.

Злочини міжнародного х-ру — протиправні діяння, які завдають шкоди інтересам декількох д-в.

Види:

  • злочини проти стабільності МВ- тироризм, найманство;

  • злочини, що завдають шкоди соц, економ, культурному р-ку д-ви- незаконна міграція, знищення та незаконне вивезення культурих цінностей, фальшивомонецтво, шахрайство з фінансами;

  • злочини, що посягають на основні права та свободи людини- работоргівля, торгівля людськими органами при наявності міжнародного елементу;

  • військові злочини- не виконання наказу;

  • злочини, що вчиняються у відкритому морі.

Ознаки:

  • торкаються інтересів двох або декількох держав, юридичних осіб або громадян;

  • здійснюються окремими фізичними особами поза зв'язком із політикою держави;

  • спричиняють персональну відповідальність правопорушників у рамках національної юрисдикції.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ