- •1. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі.
- •4. Взаємодія зовнішньої політики і мп.
- •6. Структура мп.
- •7. Функції мп
- •8. Особливості міжнародного правотворчого процесу.
- •9. Кодифікація міжнародного права
- •10. Природа обов’язкової сили міжнародного права.
- •11. Поняття системи міжнародного права.
- •12. Поняття галузі мп.
- •13. Поняття і структура інституту мп.
- •14. Взаємозвязок міжнар і внутрішньодерж права.
- •18. Міжнародна угода – головне джерело сучасного мп.
- •19. Міжнародний звичай.
- •20. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору.
- •23. Мп про юридичну силу рішень мо.
- •24. Загальні принципи права в системі джерел мп: питання визнання в теорії і практиці.
- •27. Загальні принципи права та мп.
- •28. Основні принципи сучасного мп.
- •10 Основних принципів:
- •29. Поняття і х-ка норм мп.
- •30. Класифікація норм мп:
- •1) За сферою дії:
- •2) За юридичною силою:
- •3) За характером нормативного процесу:
- •31. Ієрархія норм у мп.
- •32. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
- •33. Структура інституту міжнар правосуб’єктності.
- •34. Види міжнародної правосуб’єтності і класифікація суб’єктів мп.
- •35. Особливості міжн правосуб’єктності держави.
- •36. Міжн правосуб’єктність державоподібних утворень.
- •39. Форми визнання:
- •40. Визнання уряду: критерії, форми, засоби.
- •41. Визнання організації опору і національно-визвольного руху.
- •42. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •43. Міжн правосуб’єктність народу, нації, які борються за створення незалежної д-ви.
- •45. Міжнародна правосубєктність фізичної особи.
- •45. Стадії вчинення міжнародного правопорушення.
- •46. Поняття міжнародного правопорушення.
- •46. Суб’єкти міжнародних правопорушень.
- •47. Види міжнародних правопорушень.
- •48. Склад міжнародного правопорушення.
- •49. Вина як субєктивний елемент міжнародного правопорушення.
- •50. Наслідки міжнар правопорушень.
- •51. Поняття злочинів міжнародного х-ру.
- •54. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •55. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
- •56. Субєкти міжнародно-правової відповідальності.
- •57. Держава – головний суб’єкт міжнародно-правової відповідальності.
- •58. Особливості міжнародно-правової відповідальності міжнародної організації.
- •60. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •61. Загальні принципи міжнародно-правової відповідальності.
- •62. Матеріальна та нематеріальна відповідальність.
- •63. Поняття права зовнішніх зносин.
- •64. Органи зовнішніх зносин та їх система.
- •65. Внутрішньодержавні конституційні і спеціалізовані органи зовнішніх зносин.
- •66. Зарубіжні постійні і тимчасові органи зовнішніх зносин.
- •2 Головні категорії:
- •67. Дипломатичні представництва (посольства, місії).
- •68. Консульські установи, постійні представництва і місії постійних спостерігачів при мо.
- •69. Торговельні представництва.
- •70. Спеціальні місії, делегації і групи спостерігачів на міжнародних конференціях.
- •71. Представництва при мо і представництва держав.
- •87. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •88. Поняття територіального верховенства.
- •89. Юридична природа та склад держаної території.
- •Законні:
- •Протиправні:
- •90. Розмежування сфери дії територіального верховенства.
- •91. Державні кордони та їх правовий режим.
- •93. Правові основи і засоби формування і зміни державної території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •94. Правовий статус територій з міжнародним режимом.
- •95. Правовий статус територій із змішаним режимом.
- •96. Правовий стату території з особливим міжнародним режимом.
- •97. Способи зміни території.
- •1) Законні:
- •2) Протиправні:
- •98. Поняття і зміст міжнародного повітряного права.
- •99. Головні принципи міжнародного повітряного права.
- •100. Правовий статус повітряного простору.
- •101. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •102. Міжнародно-правові аспекти національних польотів.
- •103. Регулярні та нерегулярні міжнародні польоти та їх правове забезпечення.
- •104. Правова регламентація транзитних польотів.
- •105. Комерційні права в міжнародних повітряних сполученнях.
- •106. Основні свободи польотів.
- •107. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •108. Правова класифікація повітряних суден.
- •111. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльності цивільної авіації.
- •134. Нейтралізовані і демілітаризовані території.
- •135. Закони і звичаї війни.
- •145. Мирні засоби вирішення спору – єдиний шлях вирішення спорів між державами.
- •146. Види міжнародних спорів.
- •148. Система засобів мирного вирішення спорів між державами.
- •149. Безпосередні переговори та консультації.
- •150. Добрі послуги і посередництво.
- •151. Міжнародна слідча процедура. Узгоджувальні комісії.
- •152. Міжнародні третейські суди (арбітражі).
- •153. Міжнародний судовий розгляд.
46. Суб’єкти міжнародних правопорушень.
Суб'єктами міжнародного правопорушення можуть виступати держави, міжнародні організації і навіть окремі індивіди, що вчинили міжнародно-протиправні діяння. Вважається, що при вчиненні міжнародного правопорушення зазначеними суб'єктами, за винятком МО, в остаточному підсумку відповідальність усе ж буде нести держава:
за дії свого законодавчого (у разі прийняття останнім закону або іншого нормативного акту, що йде врозріз із міжнародними зобов'язаннями даної держави або неприйняття закону або іншого нормативного акту, необхідного для виконання її міжнародного зобов'язання (міжнародна відповідальність у цьому випадку наступить тільки у разі, якщо це заподіяло моральну або матеріальну шкоду)), виконавчого і судового органу.
якщо її фізична особа, що не володіє офіційним державним статусом, своїми діями зазіхає на права й інтереси іншої держави, що охороняються міжнародним правом, — за незабезпечення захисту цих прав та інтересів (замах на честь і гідність, життя і здоров'я представників іноземної д-ви, образа її прапора і герба, напад на її дипломатичне представництво)
Відповідальність МО може виникнути у разі порушення її органами і посадовими особами як статутних положень організації (внутрішнього права організації), так і загальних норм міжнародного права. Не знімається питання про відповідальність міжнародної організації і при порушенні нею (її органами) норм внутрішньодержавного права.
47. Види міжнародних правопорушень.
Міжнародне правопорушення- суспільно небезпечне протиправне діяння (дія або форми бездіяльності) субєктів міжнар права внаслідок чого порушуються норми, принципи та завдається шкода.
Види:
міжнародні злочини;
злочини міжнародного х-ру;
міжнародні делікти.
Міжнародні злочини – протиправні діяння, які підривають основи існування та р-ку держав, а також створюють загрозу для миру та безпеки в світі в цілому.
злочини проти миру – планування, підготовка та введення війни;
злочини проти людяності – геноцид, екоцид, колоніалізм;
воєнні злочини – порушення законів та методів ведення війни.
Злочини міжнародного х-ру – протиправні діяння, які завдають шкоди інтересам декількох д-в.
Види:
злочини проти стабільності МВ- тироризм, найманство;
злочини, що завдають шкоди соц, економ, культурному р-ку д-ви- незаконна міграція, знищення та незаконне вивезення культурих цінностей, фальшивомонецтво, шахрайство з фінансами;
злочини, що посягають на основні права та свободи людини- работоргівля, торгівля людськими органами при наявності міжнародного елементу;
військові злочини- не виконання наказу;
злочини, що вчиняються у відкритому морі.
Ознаки:
торкаються інтересів двох або декількох держав, юридичних осіб або громадян;
здійснюються окремими фізичними особами поза зв'язком із політикою держави;
спричиняють персональну відповідальність правопорушників у рамках національної юрисдикції.
Міжнародні делікти:
порушення державою своїх односторонніх зобов'язань;
невиконання рішень міжнародних судів і арбітражів;
порушення державою договірних зобов'язань, що не мають основного значення.
Вони не носять характеру злочинів і не мають суспільної небезпеки міжнародних злочинів і злочинів міжнародного характеру.
47. Протиправні дії чи утримання від дій зак, вик і судових органів д-ви.
Виявляється в порушенні міжнародних зобов'язань держави у формі дії або бездіяльності. Протиправність у МП означає не відповідність між правовою нормою та поведінкою держави.
Проявами протиправної поведінки є:
недотримання органами д-ви її міжнародних зобов'язань, що виявляється в порушенні прав інших держав, міжнар;
недотримання органами д-ви її міжнародних зобов'язань, що виявляється в порушенні прав фізичних і юридичних осіб;
недотримання органами д-ви її міжнародних зобов'язань у зв'язку із самочинними діями юридичних і фізичних осіб.
Згідно із загальним правилом поведінка будь-якого органу д-ви, який має такий статус відповідно до внутрішнього права цієї держави, розглядається відповідно до МП (за умови, що в цьому разі зазначений орган діяв у якості такого) як діяння цієї держави.
Поведінка осіб розглядається як діяння держави, якщо встановлено, що особа або група осіб фактично діяли від імені цієї держави (наприклад, організація та відправка озброєних груп і банд на територію іншої держави). Дії, які не пов'язані зі здійсненням прерогатив державної влади або які не стосуються політики держави, розглядаються як дії приватних осіб і не ставляться у провину державі. Разом із тим вони також можуть посягати на інтереси іншої держави, які охороняються міжнародним правом (наприклад, наруга над державними символами іншої держави). Держава повинна попереджувати такі діяння, а якщо вони вже вчинені- карати винних. Якщо держава не вживає відповідні заходи, міжнародно-правова відповідальність настає за бездіяльність її органів. Д-ва несе відповідальність за дії всіх своїх органів, а також за дії конкретних офіційних осіб, які здійснюють прерогативи держ влади, та за невживання необхідних заходів проти правопорушень осіб, що знах під її юрисдикцією.