МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

1. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі.

Міжнародне право – сукупність юридичних норм, які регулюють відносини між державами з метою забезпечення миру і безпеки.

Норми МП:

• створюються шляхом фіксованої (договір) або мовчазно вираженої (звичай) угоди між суб'єктами МП;

• є юридично обов'язковими;

• реалізація норм МП забезпечується примусом, форми, характер і межі якого визначаються в міждержавних угодах.

Важливою характерною рисою міжнародного права є те, що воно виступає в якості окремої відособленої правової системи зі своїми галузями й інститутами. Таким чином, воно не є галуззю внутрішньодержавного права і не входить у його правову систему.

МП відрізняється від всіх інших пра­вових систем:

• предметом і методами правового регу­лювання,

• об'єктом і суб'єктами права,

• засобом нормотворення і забезпеченням виконання розпоряд­жень міжнародно-правових норм.

Предметом регулювання МП є по­літичні, економічні й інші відносини між державами та іншими субєктами МП.

В ос­новному тут використовується імперативний метод правового регулювання суспільних відносин, що полягає в обов'язковому виконанні розпоряджень, що містяться в нормах МП.

Суб'єкти МП: держава, МО, квазі-держава (Ватикан), народ та нація, що бореться за створення незалежної д-ви, в окремих випадках фізична і юридична особа.

Суб'єкт МП – носій міжнародних прав і обов'язків.

Міжнародне право – самостійна, відмінна від на­ціональних правових систем конкретних держав сис­тема права.

2-3. Вплив науково-технічного і соціального прогресу на МП.

Основні риси сучасної загальної міжнародної систе­ми визначаються також науково-технічним прогресом (НТР).

НТР впливає на міжнародну систему і міжнародне право:

• розширяючи сферу відносин між державами (напр, поява міжнародного косміч­ного, міжнародного екологічного права).

У сучасний період розвитку НТР, завдяки володінню людством ядерною зброєю й іншими засобами масового знищення, загостренню світової екологічної кризи, уперше виникає ряд глобальних проблем, від розв'язання яких залежить подальше існування людської цивілізації.

Це насамперед збереження миру й усунення загрози світо­вого термоядерного конфлікту, охорона навколишнього середовища, боротьба з голодом і наслідками економічної кризи, використання Світового океану, міжнародні енер­гетичні проблеми й інші. У процесі визначення і розв'я­зання цих проблем сучасне МП відіграє найважливішу роль інтегративного і координаційного характеру.

4. Взаємодія зовнішньої політики і мп.

Зовнішня політика – загальний курс держави та діяльність її політичного керівництва у МВ, спрямовані на реалізацію визначених ним інтересів та цілей через систему взаємодій з іншими субєктами МВ.

ЗП є загальною орієнтацією держави в міжнародних справах.

Найважливішим способом здійснення зовнішньої політики є дипломатія. І зовнішня політика, і дипломатична практика мають відповідати МП, яке встановлює певні правила. Дипломатія є одним з інструментів створення норм МП. Але ні ЗП держави, ні дипломатія не повинні суперечити загальновизнаним принципам МП.

Міжнародне право безпосередньо впливає на ЗП держави, зобов’язуючи д-ву узгоджувати її дії із зобов’язаннями за МП.

Загальні принципи права- первинні правові смисли, на основі яких виникло й існує право, у тому й числі міжнародне.

До загальних принципів права можна віднести:

• принцип свідомості,

• принцип незловживання правом,

• принцип, який встановлює, що рівний над рівним не може мати влади,

• принцип, згідно з яким не можна бути суддею у власній справі.