
- •1. Навчальна програма з теорії ймовірності
- •1.1. Основні поняття та формули теорії ймовірності
- •1.2. Схема повторних незалежних випробувань Бернуллі
- •1.3. Випадкові величини
- •1.4. Числові характеристики випадкових величин та їх властивості
- •2.2. Приклад розв’язку задачі з теорії ймовірності
- •3. Основні означення, закони, формули і приклади розв’язків задач з
- •3.1. Події, класифікація та операції над ними.
- •3.2. Елементи комбінаторики
- •Залежні та незалежні події.
- •3.5. Формули повної ймовірності та Байєса.
- •3.6. Формула Бернуллі.
- •3.7. Наближені формули обчислення ймовірностей.
- •3.8. Дискретні випадкові величини.
- •3.9. Неперервні випадкові величини.
- •3.10. Операції над випадковими величинами.
- •3.11. Числові характеристики випадкових величин.
- •3.12. Двовимірні випадкові величини.
- •3.13. Нерівність Чебишева, теорема Чебишева та Бернуллі.
- •3.14. Випадкові процеси. Марковські процеси.
3.11. Числові характеристики випадкових величин.
Нехай Х – дискретна випадкова величина, яка набуває значень хі з імовірностями рі(і=1, 2, …). Припустимо, що ряд S½хі½рі збігається.
Тоді
м
а т е м а т и ч н и м с п од
і
в
а н н я м
випадкової величини Х
називається сума ряду М (Х)
=
(47)
Якщо S½хі½рі= +¥, то кажуть, що випадкова величина Х не має
математичного сподівання.
Властивості математичного сподівання:
М(С) = С, якщо С = const.
М(С∙Х) = С∙ М(Х), якщо С = const.
3) Математичне сподівання суми випадкових величин дорівнює сумі математичних сподівань випадкових величин М(Х+У)= М(Х)+М(У).
4) Математичне сподівання добутку незалежних випадкових величин дорівнює добутку математичних сподівань М(Х*У)= М(Х)*М(У).
Для
неперервної випадкової
величини
Х
математичне
сподівання
обчислюється за формулою М(Х) =
. (48)
Дисперсія дискретної випадкової величини Х визначається рівністю
D(Х)
=M[Х-
M(х)]2
=
M(Х2)
-
(
M(Х))2
=
(49)
Властивості дисперсії.
D(х)
=
0
Х =
соnst;
D(х)
0;
D(с∙Х) = c2 ∙D(Х);
D(Х
C)=
D(Х)
.
Якщо Х та У незалежні випадкові величини, то D(Х У)= D(х)+D(у).
Дисперсія неперервної випадкової величини Х визначається за
формулою
D(Х)
=
,
(50)
або D(Х) = M(Х2) - ( M(Х))2. (51)
Наслідки:
Математичне сподівання появи події А в n незалежних випробуваннях рівне добутку числа випробувань на ймовірність появи події А в одному випробуванні: М(Х) = n∙p. (52)
Дисперсія появи події А в n незалежних випробуваннях рівне добутку числа випробувань на ймовірність появи і непояви події А в одному випробуванні: D(Х) = n∙p∙q. (53)
Середнім
квадратичним відхиленням
випадкової величини Х називають корінь
квадратний із дисперсії
.
(54 )
Приклад 29. Знайти математичне сподівання, дисперсію та середнє квадратичне відхилення дискретної випадкової величини Х, що задана
Таким законом розподілу
-
Х
2
4
5
р
0,5
0,3
0,2
▪ Спочатку обчислимо математичне сподівання
М(Х)
=
=
2∙0,5+4∙0,3+5∙0,2 = 3,2.
Далі
обчислимо М(Х2)
=
=
22∙0,5+42∙0,3+52∙0,2
= 11,8.
Тоді дисперсія D(Х) = M(Х2) - ( M(Х))2 = 11,8 – 3,22 = 1,56.
Середнє
квадратичне відхилення
=
1,249.
▪
Приклад 30. Проводиться 10 незалежних випробувань, у кожному з яких ймовірність появи події дорівнює 0,8. Знайти математичне сподівання, дисперсію випадкової величини Х – числа появи події в цих випробуваннях.
▪ Математичне сподівання М(Х) = n∙p = 10∙0,8 = 8.
Дисперсія D(Х) = n∙p∙q = 10 ∙ 0,8 ∙ 0,2 = 1,6. ▪
Приклад 31. Обчислити математичне сподівання, дисперсію середнє квадратичне відхилення рівномірного закону розподілу.
▪
Математичне
сподівання М(Х) =
=
│
=
.
Дисперсія D(Х) = M(Х2) - ( M(Х))2.
M(Х2)
=
│
=
D(Х)
=
(
)2
=
.
Середнє
квадратичне відхилення
=
.▪
Приклад 32. Обчислити математичне сподівання та дисперсію показникового закону розподілу.
▪
Математичне
сподівання М(Х) =
=
=
…=
.
При обчисленні інтегралу використали формулу інтегрування по частинах.
Дисперсія D(Х) = M(Х2) - ( M(Х))2.
M(Х2)
=
=
=
…=
.
При обчисленні інтегралу використали двічі формулу інтегрування по частинах.
Тоді
D(Х)
=
-
(
)2
=
.
Середнє квадратичне відхилення
=
.▪