
- •Статичні і динамічні ефекти інтеграції
- •Сутність міжнародної економічної інтеграції, фактори розвитку та її значення
- •Сутність мпп та фактори його розвитку.
- •Сутність та класифікація міжнародних економічних організації
- •Суть меі, фактори її розвитку
- •Тенденції розвитку мев та його основні фактории
- •Торговельні відносини епохи середньовіччя
- •Україна та інтеграційні угрупування Східної Європи
- •Форми і види мев
- •Форми міжнародної економічної інтеграції
- •Характеристика нафта та перспективи розвитку цього угрупування.
Характеристика нафта та перспективи розвитку цього угрупування.
Найбільш розвиненим інтеграційним угрупованням на американському континенті є Північноамериканська зона вільної торгівлі ("North American Free Trade Area" - НАФТА), утворена в січні 1994 року США, Канадою і Мексикою. НАФТА є в даний час найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі містить комплекс домовленостей, що розповсюджуються крім торгівлі на сферу послуг і інвестицій, і вперше об'єднує промислово розвинуті держави і країну. Створення зони вільно торгівлі в північноамериканському регіоні було обумовлено низкою факторів: по-перше, географічною близькістю країн-учасниць і елементами взаємодоповнюваності структур національних економік; по-друге, тісними торговими зв'язками між ними і виробничою кооперацією; третє, мережею підконтрольних підприємств американських ТНК в Канаді та Мексиці і Канадських ТНК в США і, нарешті, посиленням позицій ЄС, Японії і нових індустріальних країн на світовому ринку.
Основною метою НАФТА є усунення бар'єрів у сфері торгівлі та інвестицій між США, Канадою і Мексикою. Взаємодія у сфері торговельного обороту в кожній з цих держав підтримується автономними директивними органами в рамках, встановлених НАФТА. Цілі НАФТА:
- Усунення митних та паспортних бар'єрів і стимулювання руху товарів і послуг між країнами-учасницями угоди;
- Створення і підтримка умови для справедливої конкуренції в зоні вільної торгівлі;
- Залучення інвестицій в країни-члени угоди;
- Забезпечення належної та ефективної захисту та охорони прав інтелектуальної власності;
- Створення дієвих механізмів впровадження і використання Угоди, спільного вирішення суперечок і управління;
- Створення бази для майбутньої тристоронньої, регіональної та міжнародної кооперації в цілях розширення і поліпшення Угоди;
- Створення єдиного континентального ринку.
Одним з досягнень НАФТА є зняття цілого ряду обмежень і вимог для іноземних інвесторів (які мали місце в Мексиці): обов'язковий експорт певної кількості товарів і послуг, обов'язкове використання вітчизняних товарів і послуг, обов'язкова передача технологій. Згідно НАФТА інвестори з США, Канади і Мексики отримують наступні права з метою більш вільного ведення справ: право на репатріацію прибутків і капіталу, право на отримання справедливої компенсації в разі експропріації, право на врегулювання спорів між інвесторами та урядами в арбітражі. Однак Мексика збереже заборону на іноземні інвестиції в таких секторах, як енергетична галузь, залізниці та ін.
НАФТА не послаблює вимоги по ліцензуванню і сертифікації, але у відповідності з принципом недискримінації ліцензування таких видів послуг, як юридичні послуги, медичні та бухгалтерський облік, має відповідати об'єктивним критеріям і створювати умови для конкуренції, однак не за національною ознакою.
Слід підкреслити, що на відміну від Європейського союзу в НАФТА відсутні будь наднаціональні структури і чіткі форми регулювання інтеграційної взаємодії.
В рамках НАФТА Канада, США та Мексика зберігають своє зовнішньоторговельне законодавство, і створення митного союзу не передбачено, хоча, як ми бачимо, зміст договору істотно превос-ходить мети формування зони вільної торгівлі товарами.
Поглиблення інтеграції дало можливість всім країнам НАФТА з більшою ефективністю використовувати свої порівняльні переваги. США, наприклад, збільшили кількість високооплачуваних працівників у виробництві та сфері послуг. В результаті підписання угоди США втратили деяку кількість некваліфікованих робочих місць, але при цьому збільшилося виробництво товарів, знизилися їх ціни завдяки використанню дешевої мексиканської робочої сили.