33. Суть меі, фактори її розвитку

Міжнародна інтеграція - це об"єктивний процес зближення країн світу та їхніх суб"єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. Міжнародна інтеграція включає міжнародну економічну, політичну, культурну інтеграцію. Міжнародна економічна інтеграція - характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами. Міжнародна економічна інтеграція означає: співробітництво між національними господарствами різних країн, ліквідацією бар"єрів у торгівлі між країнами, зближення ринків кожної з країн з метою створення єдиного спільного ринку.

Ознаки інтеграції: 1. взаємопроникнення і переплетення національних виробничих процесів; 2. на цій основі відбуваються глибокі структурні зміни в економіці країн-учасниць; 3. необхідність і цілеспрямоване регулювання інтеграційних процесів; виникнення міждержавних (наднаціональних чи наддержавних) структур (інституціональні структури). Умови інтеграції: - розвита інфраструктура; - наявність політичних рішень уряду (створення умов для  інтеграції - політична й економічна база); Фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції: 1.Поглиблення МПП. 2.Соціально-економічна однорідність національних підприємств. 3.Розаиток НТП. 4.Близькі рівні економічного розвитку груп країн. 5.Тісне переплетіння національних економікна мікрорівні. 6.Тривалий період співробітництва. 7.Спільні кордони і умови розвитку. 8.Розвиток комунікаційних можливостей. 9.Спільність культурних та історичних традицій. 10.Цілеспрямована діяльність державних органів та партій країн щодо інтеграційних процесів. 11.Об"єктивна необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства. Головні учасники і організатори інтеграційного процесу: 1.Держави. 3.Партії. 2.ТНК. 4.Громадські організації. Форми та етапи міжнародної економічної інтеграції. У своєму розвитку міжнародна інтеграція проходить ряд етапів, кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості: Зона вільної торгівлі, Митний союз,Спільний ринок,Економічний союзВалютний союз,Повна економічна інтеграція,Політичний союз.

Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції: 1.Досягнення найбільш високої ефективності виробництва. 2.Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні. 3.Насичення ринку товарами. 4.Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.

33. Тенденції розвитку мев та його основні фактории

Міжнародні економічні відносини на макрорівні — це форми і засоби зв'язків національних економік у світовому господарстві: зовнішня торгівля, міжнародна міграція факторів виробництва тощо.

Об'єктами сучасних міжнародних економічних відносин є:

• товари в матеріальній формі (сировинні й продовольчі, готові вироби, продукція обробної промисловості, машинотехнічна продукція);

• послуги (міжнародні інжиніринг, консалтинг, аудит, лізинг, туризм, транспортування, розрахунки тощо);

• технології (патентні й безпатентні ліцензії, товарні знаки);

• капітал (прямі й портфельні закордонні інвестиції, міжнародний кредит);

• робоча сила.

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ:

1. Збільшення обсягів і асортименту міжнародного товарообміну.

2. Загострення глобальних проблем (екологічної, сировинної, енергетичної, продовольчої, демографічної й ін.), що активізувало міжнародне співробітництво в сфері науково-дослідних робіт, спільного освоєння надр Землі й Світового океану, охорони навколишнього середовища тощо.

3. Лібералізація зовнішньоекономічної політики майже всіх країн світу, що особливо чітко проявилися за останні 50 років і, що полягає в послабленні заходів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі, поліпшенні інвестиційного клімату в багатьох (особливо в розвинутих) країнах, пом'якшенні національної міграційної політики безумовно сприяла розвитку всіх форм міжнародних економічних відносин у світовому господарстві.

4. Зміни в системі міжнародного поділу праці. Як зазначалося раніше, місце і роль країни в міжнародному поділі праці зараз все менше залежить від її природно-кліматичних ресурсів і географічного положення і все більше — від «придбаних ресурсів» (технологій, капіталу, якісного складу робочої сили), а також від того, наскільки та чи інша країна «вписується» у стратегічні цілі найбільших міжнародних корпорацій. Це значно змінило географічні потоки товарів і послуг у світовому господарстві: промислово розвинуті країни перетворилися в головних світових експортерів продовольства, із країн, що розвиваються, все більше експортується машинотехнічної продукції, одягу, взуття, інших готових виробів.

5. Процеси регіональної економічної інтеграції, що охопили усі без винятку континенти, вплив яких на розвиток міжнародних економічних відносин неоднозначний: з одного боку, вони сприяють інтенсивному розвитку усіх форм міжнародних економічних відносин між країнами-членами інтеграційних об'єднань, а з іншого — стримують розвиток міжнародних економічних відносин із третіми країнами.

6. Зростаюче значення у світовому господарстві міжнародних корпорацій у сучасних умовах. Вони відіграють визначальну стратегічну роль у розвитку як окремих форм міжнародних економічних відносин, так і їх системи та географічної конфігурації.

7. Створення і постійне удосконалювання системи світового і регіонального регулювання міжнародних економічних відносин як відповідь на постійно виникаючі проблеми їхнього розвитку дозволило створити загальну для всіх країн нормативно-правову базу функціонування світогосподарських зв'язків у вигляді Віденської конвенції про договори закупівлі-продажу товарів, Оттавської конвенції про міжнародну фінансову оренду. Керівництво зі складання міжнародних договорів про компенсаційні угоди, про промислове співробітництво тощо.

8. Формування всесвітньої інфраструктури міжнародних економічних відносин, що включає всесвітні мережі транспорту, комунікацій, глобальні інформаційні мережі, що значно прискорює за часом практичну реалізацію світогосподарських зв'язків, породжує нові способи їхнього здійснення (висновок міжнародних товарних угод і трудових контрактів у мережі Інтернет, купівля-продаж товарів і послуг на міжнародних товарних біржах, аукціонах, торгах, майже негайне здійснення міжнародних розрахунків і т. ін.).

9. Політичні фактори:  міжнародний тероризм, подолання релігійних конфліктів тощо.