5.4.11. Лекція

Лекція – це навчальний метод у діяльності ДС, що може бути недостатньо ефективним способом надання інформації, тому що слухачі при реалізації цього методу недостатньо активні; зміст лекції ними звичайно запам'ятовується погано; швидкість подачі матеріалу контролюється тільки викладачем і може не відповідати різним рівням сприйняття матеріалу слухачами; лекційна робота не годиться для навчання навичкам; ефективність застосування методу залежить від вмінь конкретного лектора; використання зворотного зв'язку із слухачами, як правило, недостатнє.

Матеріал можна представляти як лекцію, якщо основною метою співробітника ДС є доведення до слухачів інформації, що розрахована на короткий термін застосування або, якщо група слухачів занадто велика, щоб використовувати інші методи. Безумовно, лекція може бути і дуже діючим методом навчання, коли вона добре підготовлена.

Існують способи зробити лекційний матеріал більш значним і цікавим для тих, хто навчається. У процесі планування лекції дуже важливо підготувати супровідний матеріал. Він може бути наведений у формі записів для «нагадування» основних аспектів лекції. Інший прийом, що широко використовується – це використання попередньо підготовлених наочних матеріалів, які можна демонструвати в процесі лекції за допомогою спеціальної проекційної техніки.

Іншим прийомом ефективного застосування лекції є орієнтування слухачів на очікування лектора. Якщо лекція перша, слухачі мають знати, якої поведінки лектор очікує від них на лекції. Бажано, щоб він на початку заняття повідомив тим, що навчаються, чи необхідно їм робити запис під час лекції або такої необхідності немає, тому що підготовлено матеріал для роздачі. Слухачі мають знати, чи можуть вони ставити запитання і вимагати пояснення по ходу лекції, або для цього бажано почекати закінчення заняття, де викладач залишить час на запитання.

Підвищує ефективність лекційної роботи ознайомлення тих, хто навчається з планом лекції або їхнього курсу на початку лекції. Лектор при цьому знайомить слухачів зі структурою заняття, розповідає, який матеріал буде розкритий, у якій послідовності, і які знання слухачі зможуть отримати, прослухавши лекцію або курс лекцій.

Під час лекції лектор має говорити ясно і чітко, і бути упевнений, що його чують усі, хто сидить в аудиторії. Бажано уникати таких недоліків у лекційній роботі, як, наприклад, «говорити дошці» або «бубніти у свої записи», тому що це ускладнює слухачам процес сприйняття.

Ефективність лекції також багато в чому залежить від ясності і простоти викладу матеріалу. Лекторові краще відмовитися від використання закручених і складних фраз, а якщо необхідно використовувати складну термінологію, то потім повторити сказане більш простими словами.

Однією з основних проблем, що існують у лекційній роботі, є зниження уваги слухачів з часом. Є визначені прийоми підтримки уваги аудиторії. До них відносяться: особистість лектора, характер викладу матеріалу, розмаїтість дій слухачів.

Особистість лектора. Якщо лектор є цікавою, різнобічно досвідченою, ерудованою людиною, має охайну зовнішність і зацікавлено викладає матеріал, це завжди сприяє встановленню гарних контактів зі слухачами і допомагає підтримувати інтерес до лекції.

Характер викладу матеріалу. Слухачам важко бути уважними протягом тривалого часу, якщо лектор викладає свій матеріал монотонно, не змінюючи темпу або тону голосу. Щоб уникнути такої ситуації можна використовувати такі прийоми:

• говорити особливо повільно і виразно, коли робляться висновки, і навпаки, використовувати більш швидкий темп під час коментарів;

• використовувати паузи для позначення завершення викладу окремого розділу, запитання тощо;

• змінювати тон голосу у відповідних місцях, наприклад, завершуючи фразу або акцентуючи увагу на якому-небудь визначенні, формулюванні;

• використовувати жести для того, щоб підкреслити важливі моменти в лекції.

Розмаїтість дій слухачів. Один з найбільш ефективних способів підтримки уваги аудиторії протягом часу – це розмаїтість діяльності, що виконують слухачі під час лекції. Найпростіший спосіб зробити це – чергування процесів слухання і записування. Інший спосіб – це використання на лекції методів активізації навчання, наприклад, обговорення в невеликих групах або «мозкового штурму». Також можна різноманітити лекцію показом слайдів, фільмів, комп'ютерних матеріалів.

При завершенні лекції лекторові важливо звертати увагу на такі моменти, як підведення підсумків лекції, формулювання висновків. Це дуже корисно для слухачів, тому що допомагає їм узагальнити, «звести воєдино» отриманий обсяг інформації. Бажано залишати 5 – 10 хвилин наприкінці лекції для запитань слухачів. Необхідно заохочувати тих, хто навчається, ставити запитання. Це не тільки дозволить їм прояснити незрозумілі моменти лекційного матеріалу, але і забезпечить ефективний зворотний зв'язок, що дуже важливо для викладача.