5.4.5. Заняття – обговорення із встановленням зворотного зв'язку

Цей метод можна ефективно використовувати при підготовці викладачів. У цьому випадку вся увага фокусується на специфічних навчальних навичках, прийомах, методах, у яких викладач, що навчає, практикується протягом невеликого проміжку часу (від 10 до 20 хвилин) з невеликою групою тих, хто навчається. Ці заняття, як правило, записуються на відеокасету і потім показуються тим, кого навчають, викладачеві й іншим членам навчальної групи, з метою одержання негайного зворотного зв'язку й активізації обговорення. Результат групового зворотного зв'язку, а також коментарі керівника і думки учнів, що брали участь у роботі, допоможуть викладачеві проаналізувати своє ведення заняття і на основі зроблених висновків внести зміни в подальшу діяльність. Це заняття знову записується на відеокасету і проглядається для наступного аналізу й оцінки, і знову викладачем робляться корективи. Організація такого циклу «запис-перегляд» дає викладачам можливість оперативно включати у свою роботу зміни, зроблені у результаті висновків за підсумками перегляду заняття, і враховувати результати зворотного зв'язку.

Один з головних недоліків такого методу полягає в тому, що після закінчення такого заняття деякі учні можуть відчути велику непевність у своїх силах. Таким чином, застосування такої техніки вимагає визначених навичок і вмінь з боку викладачів-організаторів, а також участі технічного персоналу і наявності самої техніки.

5.4.6. Семінар

Підготовка семінару пов'язана з виконанням взаємозалежних задач, що мають бути виконані у визначеній послідовності.

Підготовча стадія починається з оголошення мети семінару, розробки його задач, визначення цільової аудиторії, на яку буде розраховано даний семінар і яка має одержати від семінару найбільшу користь. До підготовчих заходів також належать визначення змісту семінару, підбір запрошуваних лекторів-викладачів і фахівців, розробка бюджету семінару, розробка системи оцінки семінару. Підготовча стадія вважається завершеною, коли семінар готовий для реалізації.

Ухвалення рішення про організацію і проведення семінару має виходити з потреби в навчанні визначеної групи товаровиробників або співробітників ДС, погодженості ідеї про проведення семінару із задачами району або регіону і впевненості, що така задача є дуже важливою. Аргументи, що обумовлюють необхідність проведення семінару, мають бути чіткими. На їхній основі і формулюється мета і завдання семінару, здійснюється вибір цільової групи.

Завдання семінару мають бути ясними і послідовно зв'язаними одне з одним, являти собою практичну відповідь на існуючі потреби у навчанні і повинні бути відповіддю на запитання: “Що повинні вміти робити учасники після закінчення семінару?”. Після того, як визначені задачі семінару, вони мають бути доведені до відома тих, хто бере участь у проведенні цього навчального заходу – організаторів семінару, лекторів, самих учнів.

Цільова аудиторія має зрозуміти необхідність в одержанні знань, запропонованих на семінарі для того, щоб підвищити свій професійний рівень. Майбутня група має бути чітко визначена в таких параметрах як вихідний рівень кваліфікації, вік, службове становище, стаж роботи, досвід тощо.

Коли будуть опрацьовані всі підготовчі етапи, можна оголосити про майбутнє проведення семінару. З цією метою складається інформаційний лист. У ньому, як правило, наводиться загальна (технічна й адміністративна) інформація про семінар, а також його назва, конкретний зміст, розклад занять, характеристика цільової аудиторії, вимоги, запропоновані майбутнім слухачам, розмір і характер оплати і вказані терміни для направлення кандидатур для участі у семінарі. Тут же додаються стандартні форми реєстраційного листа (для кандидата на навчання від організації) і особистого листка-характеристики кандидата, у якому мають бути вказані кваліфікація кандидата, його досвід роботи. Цей особовий листок дуже важливий для процесу добору кандидата і допоможе організаторам семінару скласти повну характеристику групи в цілому. Інформація про семінар має розсилатися завчасно, щоб організація або установа мала змогу підібрати кандидатів на навчання.

Процедура добору учасників семінару дуже важлива для успіху всього навчального заходу. Одним із факторів, що істотно впливає на досягнення цілей семінару, є особистісна і професійна характеристика учасників. Процес добору кандидатів ґрунтується на інформації, яку організація надсилає не пізніше терміну, зазначеного в інформаційному листі.

Після цього організатори семінару інформують організації про результати остаточного добору кандидатів. Разом з підтвердженням зарахування кандидата в учасники семінару організація у найкоротший термін має підтвердити можливість участі в семінарі свого співробітника. У випадку, коли зарахований кандидат не зможе відвідувати заняття, необхідно вчасно сповістити про це організаторів семінару.

При підборі викладачів семінару враховується ступінь володіння своїм предметом, практичний і лекторський досвід. Велику допомогу може зробити вивчення оцінок діяльності викладача на попередніх семінарах. Після узгодження підбору педагогічного складу організаторам семінару необхідно зв'язатися з кожним з них, щоб одержати інформацію про ступінь їхньої зацікавленості в даному заході і можливості взяти в ньому участь. Рекомендується провести особисту зустріч з кожним наміченим викладачем, щоб докладно обговорити зміст матеріалу, деякі дидактичні вимоги і рекомендації і вирішити адміністративні питання: оплати, покриття транспортних витрат, можливість тиражування роздавального матеріалу тощо.

Проведення семінару вимагає ефективного і своєчасного виконання всіх навчальних заходів з урахуванням наявних умов і можливостей. З погляду послідовності, усі теми семінару мають бути взаємозв’язані.

До основних задач організаторів семінару, що забезпечують постійний контроль і підтримку високого рівня навчання, належать такі:

• пояснення учасникам на відкритті семінару мети навчання, опис основного змісту навчальних заходів, характеру майбутньої практичної роботи й очікувані дії учасників у рамках семінару;

• періодична присутність кого-небудь з організаторів на заняттях для стимулювання обміну досвідом між учасниками, відповіді на запитання щодо навчального матеріалу, а також контроль за засвоєнням матеріалу, що викладається лекторами;

• підведення проміжних підсумків наприкінці кожного навчального дня, оцінка рівня викладання і якості матеріалів, що роздаються;

• проведення коротких нарад з учасниками семінару для визначення якості засвоєння навчального матеріалу й обговорення проблем, що виникли;

• забезпечення викладачів інформацією щодо характеристики групи й обговорення поточних змін у програмі;

• організація робочих підгруп усередині великої навчальної групи.

Одна з головних цілей будь-якого навчального заходу полягає в оцінці результатів його проведення. Це дозволяє з'ясувати, чи були досягнуті поставлені цілі і які висновки зроблені в результаті проведення навчання. Ці результати виявляються особливо корисними при підготовці майбутніх навчальних заходів.

Оцінка рівня підготовки викладачів проводиться з метою одержання думки слухачів про якість проведення конкретним викладачем кожного конкретного навчального заняття.

Оцінка проводиться по чотирьох основних критеріях:

• відповідність змісту заняття заявленій тематиці;

• якість викладеного матеріалу;

• рівень наочних засобів навчання і роздавальних матеріалів;

• оцінка заняття з погляду одержання нових знань.

Оцінка рівня підготовки лекторів проводиться щодня і наприкінці семінару за допомогою анонімної анкети. Результати оцінки є важливим джерелом інформації для організаторів семінару, вони дозволяють вносити корективи у майбутні навчальні курси.

Оцінка семінару дозволяє одержати думки слухачів про рівень організації і проведення семінару в цілому.