За швидкістю засвоєння навчального матеріалу, темпами реагування на новації у виробництві та інще виділяють такі категорії людей, які можна використовувати як цільові групи:

• новатори;

• ранні впроваджувачі;

• рання більшість;

• пізня більшість;

• відстаючі.

Новатори (близько 2,5 % населення) – це люди, які люблять ризик. Вони можуть досить легко впоратися з невизначеністю і, як правило, мають широку мережу зв'язків за межами свого району. Мислять абстрактно. Вони мають засоби для того, щоб бути новаторами. Цих людей вважають незвичайними за мисленням. У більшості випадків їх не вважають лідерами у даній місцевості.

Ранні впроваджувачі (більше 13,5 % населення). Люди з високим рівнем освіти, менш догматичні, у своїй діяльності прагнуть спиратися на науку, мають абстрактне мислення, відрізняються діловим підходом до прийняття рішень, користуються великою повагою в суспільстві.

Рання більшість (близько 34 % населення). Добре інтегруються у системі. Засвоюють матеріал і приймають рішення про застосування новацій набагато раніше середнього рівня. Вони добре обмірковують можливі наслідки. Не є лідерами думки.

Пізня більшість (близько 34 % населення). Як правило, скептики, їм потрібно, щоб не було жодних можливих ризиків і невизначеності при застосуванні новацій. Найчастіше займаються застосуванням новацій з економічної необхідності.

Відстаючі (близько 16 % населення). Як правило, це товаровиробники, у яких відсутні ресурси. Люблять посилатись на безліч традицій і історію для того, щоб не займатися застосуванням нових розробок або нових методів господарювання на виробництві. Більшість з них мають вузький кругозір.

Наступним етапом підготовки програми навчання є визначення змісту навчальних заходів. Наявні знання, вміння і навички учасників навчальної програми з тематики майбутнього навчання визначаються на попередніх етапах підготовки навчальної програми шляхом експертних оцінок, співбесід, тестування й інших методів. Характер знань, вмінь і навичок учасників навчання, необхідних для виконання задач, що стоять перед ними, обумовлюється змістом цих задач, і визначається найчастіше методом експертизи, з урахуванням, у першу чергу, наявних посадових інструкцій.

Після того, як буде визначена загальна задача програми навчання, отримані результати опитувань, експертних оцінок і інших матеріалів, необхідно визначити задачі, що будуть вирішуватися під час реалізації окремих компонентів програми навчання, враховуючи, що всі вони мають бути виконані протягом відведеного часу. Після визначення проміжних задач починається розробка планів заходів.

5.3. Особливості навчання дорослих

Готуючи плани занять, необхідно ретельно ставитись до виконання наступного етапу розробки програми навчання – підбору методів навчання.

Кожна з категорій тих, хто навчається, має свої особливості. Слід зауважити, що частіше всього, доводиться мати справу з особливою категорією – дорослими слухачами.

Особливості дорослого учня:

• слухачі приходять вчитися обдумано, вони більше прагнуть до знань;

• вони більш цілеспрямовані, ніж інші учні;

• самі приймають рішення про своє навчання;

• самі формулюють задачі навчання або беруть у цьому участь;

• вимагають відповідного ставлення до їх рівня компетентності і досвіду;

• вони бувають більше зосереджені на навчанні, ніж інші учні;

• вони більше зацікавлені в одержанні важливої інформації;

• слухачі спираються на свій досвід і знання, що підвищують їх прагнення до навчання;

• дорослі більше мотивовані для навчання, ніж інші учні;

• вони готові взяти відповідальність за навчання;

• дорослим, як правило, ясно, які знання вони хочуть одержати;

• вони більше прагнуть до знань, щоб самостійно вирішувати свої проблеми;

• вони націлені на практичне застосування і використання отриманих знань.

При навчанні дорослих особливу увагу необхідно приділяти наочним засобам та активним методам викладання. Дослідження вчених свідчать, що запам'ятовування учнем матеріалу при сполученні словесної презентації і наочних засобів має більш високий ефект (табл. 5.2.).

Таблиця 5.2.