4.24.Професійні асоціації та кодекси поведінки

В країнах з ринковою економікою консультаційні фірми створюють добровільні професійні асоціації, які представляють їх інтереси в різних інстанціях і регулюють діяльність як окремих консультантів, так і консультаційних фірм. Такі асоціації відіграють значну роль в пропаганді професійних норм консультування і допомагають новій професії справити позитивне враження на клієнтів – керівників та спеціалістів підприємств і організацій різних галузей.

У цілому, асоціації професійних консультантів виконують такі основні функції:

• напрацьовують і корегують загальний обсяг знань;

• визначають мінімальні кваліфікаційні критерії для осіб, що вперше стають консультантами;

• визначають та приймають кодекс професійної поведінки і практики роботи для своїх членів;

• вивчають скарги своїх членів на порушення кодексу поведінки і застосовують дисциплінарні заходи;

• вивчають різні аспекти консультування, організовують обмін досвідом і готують рекомендації членам асоціацій з вдосконалення методів консультування, організації нових підрозділів, з відбору та підготовки консультантів та організації стимулювання їх діяльності;

• розповсюджують інформацію про послуги, що пропонуються її членами.

Членство в професійній асоціації добровільне, але на нього впливають декілька умов, що визначають характер поведінки членів і прийняття ними колективних моральних зобов’язань. Деякі великі консультаційні фірми не приймають умов членства, або їх керівництво дотримується елітарних поглядів, вважаючи, що солідна фірма може самостійно визначати свої професійні норми і не потребує, щоб її направляла чи контролювала будь-яка професійна асоціація.

Професійні асоціації консультантів надають велике значення кодексам професійної поведінки, які є їх основними знаряддями для утвердження своєї професії, захисту її цілісності, а також інформування клієнтів про правила поведінки, яких дотримуються консультанти. Як вказано, наприклад, у кодексі асоціації АСМЕ, яка заснована в США у 1929 році, кодекси “означають добровільне прийняття членами зобов’язань по самодисципліні відповідно до вимог закону”.

Для більшості кодексів характерною є тенденція включення набору правил, що описують норми професійної практики і дають загальні методичні рекомендації для членів асоціації. На відміну від “кодексу етики” “норми практики” мають, в основному, рекомендаційний характер і не вводяться директивними актами. Наприклад, кодекс Японської асоціації консультантів для малих підприємств визначає ряд принципів, яких потрібно дотримуватись при виконанні консультаційних завдань. Це, зокрема, необхідність застосування цілісного підходу до проблем клієнта, вивчення кожного клієнта в динаміці, прийняття до уваги особливостей підприємства і розробка пропозицій, що включають фінансові та інші аспекти у практичній формі, яка може бути легко сприйнята клієнтом.

Деякі кодекси навіть включають положення, згідно з якими консультанти не повинні займатись нічим, що може знизити престиж і репутацію їх професії. В той же час надто деталізований і конкретизований кодекс буде непридатним для всіх членів і ситуацій, в яких вони можуть опинитись.

Таким чином, кодекс поведінки визначає основні правила колективної поведінки членів асоціацій при виконанні завдань професійної консультаційної діяльності.