
- •Розділ 2. Організаційно-правові форми інформаційно-консультаційних служб у розвинутих країнах світу
- •5.3. Особливості навчання дорослих
- •5.4. Основні методи навчання в дорадчій службі
- •Список літератури вступ
- •Розділ 1 Поняття, мета та задачі інформаційно-консультайійної діяльності
- •1.1. Поняття інформаційно-консультаційної діяльності в аграрному секторі економіки
- •1.2. Мета та задачі інформаційно-консультаційної діяльності
- •1.3. Організація взаємодії сільськогосподарських дорадчих служби з іншими організаціями
- •1.4. Перспективи розвитку дорадчої діяльності в Україні
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 2 Організаційно-правові форми інформаційно-консультаційних служб у розвинутих країнах світу
- •2.1. Напрямки організаційної діяльності інформаційно-консультаційних служб в аграрному секторі розвинутих країн світу
- •2.2. Паралельне функціонування служб різних організаційно-правових форм (Голландія та Естонія)
- •2.3. Державна університетська модель (сша)
- •2.4. Державна міністерська модель (Канада, Німеччина, Польща)
- •2.5. Громадська модель (Данія)
- •Переваги та недоліки служб, що створюються на базі фермерських організацій або об'єднань товаровиробників
- •2.6.Приватна модель (Великобританія, Франція) Приватні консультаційні служби
- •2.7.Приватні консультаційні служби у складі комерційних фірм
- •2.8.Змішана модель (Росія)
- •2.9.Служби, що функціонують у структурі або при органах управління апк
- •2.10.Служби у формі державних унітарних підприємств, що мають центральний офіс і районні (міжрайонні) центри
- •2.11.Некомерційні автономні консультаційні організації
- •2.12.Служби на базі вищих навчальних закладів
- •2.13. Загальні висновки щодо моделей служб аграрного консалтингу
- •Переваги та недоліки організаційно-правових форм підприємств
- •Контрольні запитання та завдання
- •14. Загальні висновки щодо моделей служб аграрного консалтингу. Розділ 3. Нормативно-правове забезпечення роботи сільсько-господарських дорадчих служб
- •3.1. Основні законодавчі акти в дорадчій діяльності
- •3.2. Сертифікація дорадчої діяльності
- •3.3. Інфраструктура ринку агроконсалтингових послуг
- •3.4. Комерційні дорадчі послуги
- •3.5.Програми інформаційно-консультаційного обслуговування
- •3.6.Джерела фінансування агроконсалтингової діяльності
- •3.7. Фінансування соціально спрямованих та платних дорадчих послуг
- •Вартість соціально спрямованих дорадчих послуг Таблиця 3.1.
- •3.8. Визначення вартості інформаційно-консультаційних послуг
- •Кошторис витрат на виконання дорадчих послуг
- •3.9. Порядок та умови проведення конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 4 Психологічні аспекти кадрового забезпечення інформаційно-консультаційної діяльності
- •4.1.Психологічні властивості людини.
- •4.1.1. Типи темпераментів
- •4.1.2. Здібності
- •4.1.3. Цілеспрямованість
- •4.1.4. Характер
- •4.2. Трудовий колектив дорадчої служби
- •4.2.1. Структура трудового колективу
- •4.2.2. Основні соціально-психологічні характеристики колективу
- •4.3. Керування трудовим колективом дорадчої служби
- •4.3.1. Формування колективу
- •4.3.2. Підготовка колективу
- •4.3.3. Взаємодія працівників в колективі
- •4.3.4. Шляхи підвищення ефективності роботи колективу
- •4.4. Мотивація діяльності колективу
- •4.4.1. Первісна концепція мотивації
- •4.4.2. Сучасна концепція мотивації
- •4.4.2.1. Змістовна теорія мотивації
- •4.4.2.2. Процесуальна теорія мотивації
- •4.5. Роль та положення керівника в колективі
- •4.5.1. Основні функції керівника в колективі
- •4.5.2.Основні вимоги до керівника
- •4.6.Вплив на колектив та форми влади керівника
- •4.6.1. Основні форми влади керівника
- •4.6.2. Умови використання впливу керівника на колектив
- •4.7.Методи керівництва колективом
- •4.8.Стилі керівництва керівництва колективом
- •4.8.1.Автократичний стиль керівництва
- •4.8.2. Демократичний стиль керівництва
- •4.8.3.Ліберальний стиль керівництва
- •4.8.4.Змішання стилів керівництва
- •4.9. Рекомендації керівникові для успішної роботи колектива.
- •4.10. Розподіл повноважень і відповідальності в колективі.
- •1.Чіткий обмін інформацією.
- •2.Наявність відповідності між повноваженнями й відповідальністю.
- •3.Забезпечення мотивації діяльності.
- •4.11.Початок роботи керівника в новій посаді.
- •1.Слухати й настроюватися.
- •2.Визначити найближчі цілі.
- •4.12.Як керівнику захистити свою пропозицію в колективі
- •1. Роль авторитету.
- •2. Спосіб подання пропозиції.
- •3.Ступінь залучення.
- •4.Об'єктивність викладення інформації.
- •5. Ефект групової думки.
- •4.13.Установлення гарних взаємин в колективі.
- •4.14.Проведення ділової бесіди в колективі.
- •1. Підготовка до бесіди.
- •2. Початок бесіди.
- •3. Передача інформації.
- •4. Аргументація.
- •5. Спростування й нейтралізація зауважень.
- •6. Ухвалення рішення.
- •8.Організація проведення наради в колективі.
- •4.15.Налагодження комунікаційного процесу в колективі.
- •4.16. Конфлікт у колективі
- •4.16.1.Шляхи вирішення конфлікту в колективі.
- •Структурні методи.
- •Міжособистісні методи.
- •4.17. Принципи добору кадрів до інформаційно-консультаційних служб
- •4.18. Оцінка персоналу інформаційно-консультаційної служби
- •4.19. Система матеріального стимулювання роботи консультантів
- •4.21. Планування кар’єри та мотивація праці консультантів
- •4.22. Організація праці консультантів
- •4.23. Розробка посадових обов’язків консультантів
- •4.24.Професійні асоціації та кодекси поведінки
- •4.25. Кодекс консультанта з аграрних питань
- •Контрольні запитання та завдання
- •♦ Особливості навчання дорослих ♦ Основні методи навчання в дорадчій службі
- •Сильні сторони – вміння працівника справлятися з необхідними у даний час або у майбутньому видами діяльності.
- •Форма для проведення swot аналізу
- •5.2. Вибір і аналіз цільової групи
- •За швидкістю засвоєння навчального матеріалу, темпами реагування на новації у виробництві та інще виділяють такі категорії людей, які можна використовувати як цільові групи:
- •5.3. Особливості навчання дорослих
- •Особливості дорослого учня:
- •Навчання дорослих
- •5.4. Основні методи навчання в дорадчій службі
- •5.4.1. «Мозковий штурм»
- •5.4.2. Метод аналізу конкретних ситуацій або метод «кейс-стаді» (“case study”)
- •5.4.3. Невеликі гуртки знання (групи «дзижчання»)
- •5.4.4. Обговорення
- •5.4.5. Заняття – обговорення із встановленням зворотного зв'язку
- •5.4.7. Метод Tick-box
- •Приклад питань і відповідей
- •5.4.8. Демонстрація
- •5.4.9. Практика
- •Організація Дня поля (екскурсія в полі)
- •Планування Дня поля
- •Підготовка проведення Дня поля
- •Організаційні заходи для проведення Дня поля
- •Закріплення результатів Дня поля
- •5.4.10. Ігрова ситуація, ділова гра
- •5.4.11. Лекція
- •5.4.12. Відеофільми
- •5.4.13. Дистанційне навчання
- •5.5. Організація проведення навчальних заходів
- •5.6. Зворотний зв'язок у навчанні
- •Фактори, що підвищують зацікавленість слухачів в оцінці:
- •Зведена оцінна анкета семінару
- •5.7. Визначення консультування
- •5.8. Види консультування
- •Планування дій включає:
- •Напрацювання рішень;
- •Навчання /тренінги
- •5.9. Етапи консультаційного процесу
- •Фази і етапи консультаційного процесу
- •5.10. Підготовка до консультування
- •5.11. Попередній діагноз проблеми
- •5.12. Збір та аналіз інформації
- •Внутрішні та зовнішні джерела інформації
- •5.12.1. Джерела і методи збору інформації
- •5.12.2. Аналіз фактів
- •5.13. Угода про консультування
- •Що має включати контракт
- •5.14. Діагноз проблеми
- •5.15. Планування дій
- •5.15.1. Пошук ідей для можливих рішень
- •5.15.2. Напрямок пошуку рішень
- •5.15.3. Використання досвіду
- •5.15.4. Творче мислення
- •5.15.8. Латеральне мислення
- •5.15.9. Опитувальні аркуші
- •5.15.10. Бар'єри на шляху до творчого мислення
- •5.15.11. Подальша розробка обраної мети
- •5.15.12. Робота над альтернативними рішеннями.
- •5.15.13. Оцінка альтернативних рішень
- •Велике поліпшення — 10
- •5.16. Презентація рекомендацій клієнту
- •5.17. Впровадження
- •5.17.1. Роль консультанта у фазі впровадження
- •5.17.2. Пошук правильних рішень
- •5.17.3. Планування і контроль за впровадженням
- •Розподіл обов'язків
- •Темп і терміни здійснення змін
- •Деталізація заходів
- •Спостереження за ходом упровадження
- •5.18. Навчання та перепідготовка кадрів в організації клієнта
- •5.20. Завершення консультування
- •5.20.1. Час припинення співробітництва
- •Планування припинення співробітництва
- •Поступове припинення співробітництва
- •Виявлення сигналів до закінчення співробітництва
- •5.21. Момент завершення консультування
- •5.22. Підсумковий звіт
- •Оцінка переваг
- •Оцінка процесу консультування
- •Пропозиція клієнтові
- •Внутрішній звіт клієнта
- •Наступна робота
- •5.22. Оцінка ефективності консультування
- •Хто має проводити оцінку
- •Кількість і якість засобів для виконання завдання
- •Стиль консультування, що застосовується
- •Способи оцінки
- •5.23. Організація консультування на основі проектного підходу
- •5.24. Механізм зворотного зв’язку в організації агроконсалтингової діяльності
- •Контрольні запитання і завдання
- •6. Програмні експертні системи при моделюванні підприємства
- •6.1 Призначення програми project expert
- •6.2 Типова послідовність робіт
- •6.3 Робочі інструменти програми
- •6.4 Створення імітаційної моделі за допомогою діалогового вікна зміст
- •6.4.1 Розділ Проект
- •6.4. 2 Розділ Компанія
- •6.4.3 Розділ Оточення
- •6.4.4 Розділ Інвестиційний план
- •6.4.5 Розділ Операційний план
- •6.4.6 Фінансування
- •6.4.7 Розділ Результати
- •6.4.8 Розділ Аналіз результатів
- •6.5 Аналіз імітаційної моделі фінансово-економічної діяльності консалтингової фірми
- •6.5.1 Постановка задачі
- •6.5.2 Створення і аналіз імітаційної моделі для попереднього аналізу проекту (без обліку податків, дисконтувания, курсовой інфляції й вартості кредиту)
- •6.5.3 Проект із обліком дисконтування і курсової інфляції
- •6.5.4 Проект із урахуванням вартості кредиту
- •6.5.5 Проект із урахуванням податків
- •6.5.6 Підсумковий проект
- •Тестові завдання Модуль 1. Мета, завдання та організаційно-правові форми діяльності дорадчої служби
- •Модуль 2. Організаційно-правові форми та кадрове забезпечення дорадчих служб
- •Модуль 3. Ринок агроконсалтингових послуг
- •Модуль 4. Організація консультаційного процесу
- •Додатки
- •Додаток а
- •Закон україни
- •Про сільськогосподарську дорадчу діяльність
- •Закон україни "про об'єднання громадян"
- •I. Загальні положення
- •IV. Права об'єднань громадян, господарська та інша комерційна діяльність
- •V. Нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян.
- •VI. Міжнародні зв'язки об'єднань громадян. Міжнародні об'єднання громадян
- •Статут громадської організації
- •І. Загальні положення
- •II. Мета, завдання та напрямки діяльності дорадчої служби
- •III. Правовий статус дорадчої служби
- •IV. Членство в дорадчій службі, права та обов'язки членів
- •V. Порядок утворення й діяльності статутних органів дорадчої служби та їх повноваження
- •VI. Джерела надходжень і порядок використання коштів та іншого майна дорадчої служби
- •VII. Господарська діяльність дорадчої служби
- •VIII. Міжнародна діяльність дорадчої служби
- •IX. Порядок звітності й контролю
- •X. Порядок припинення діяльності та реорганізації дорадчої служби
- •Хі. Порядок внесення змін і доповнень до статуту дорадчої служби
- •Статут приватного підприємства
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та предмет діяльності.
- •3. Майно підприємства
- •4. Управління підприємством
- •5. Організація і оплата праці
- •6. Звіт, звітність і контроль
- •7. Зовнішньоекономічна діяльність приватного підприємства
- •8. Реорганізація і припинення діяльності підприємства
- •9. Внесення змін та доповнень до статуту.
- •Орієнтовне положення про регіональну комісію з проведення конкурсу серед суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, що надаватимуть соціально спрямовані дорадчі послуги
- •1. Загальні положення
- •2. Склад та порядок створення регіональної комісії
- •3. Завдання, права та обов’язки регіональної комісії
- •2. Порядок формування та термін повноважень регіональної комісії
- •3. Порядок приймання заяв на участь у конкурсі
- •4. Підготовка та проведення засідань регіональної комісії
- •5. Забезпечення діяльності регіональної комісії
- •6. Порядок оскарження рішення регіональної комісії
- •Порядок та умови проведення конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг
- •Протокол
- •Додаток к Перелік дорадчих послуг і адміністративно-територіальних районів, у яких вони надаватимуться
- •Додаток л
- •Сільськогосподарський дорадник
- •Додаток м
- •Сільськогосподарський експерт-дорадник
- •Додаток н
- •Положення про Реєстр сільськогосподарських дорадчих служб
- •Положення про Реєстр сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників
- •Журнал обліку індивідуально наданих дорадчих послуг, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету
- •План заходів та кошторисна вартість надання соціально спрямованих дорадчих послуг сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню у ______________________________області на 2008 рік
- •Список літератури
4.13.Установлення гарних взаємин в колективі.
З метою розвитку своїх здібностей у справі оволодіння мистецтвом спілкування й ведення бесіди або дискусії корисно запам'ятати кілька рекомендацій, які допоможуть вам у встановленні гарного взаєморозуміння.
1. Не монополізуйте розмову. Співрозмовник, що прагне зайняти домінуюче положення в будь-якій ситуації або в тій, де, як йому здається, він знає все про предмет розмови, найчастіше це поганий співрозмовник. "Вхідні канали" його розуму настільки міцно закриті, що не слухають нових ідей і думок. У будь-якій дискусії він просто вичікує момент протистояти всьому, що суперечить його переконанням.
2. Дайте співрозмовникові висловитися. Щоб людина відкрилася й висловила свою думку до кінця, ви повинні дати йому час висловитися. Проявіть повну увагу до співрозмовника. Намагайтеся стримувати себе в спробі перервати співрозмовника. Перш ніж відповідати, дайте йому можливість висловитися вільно й не кваплячись.
Багато з людей думають вголос і навпомацки ідуть до своєї точки зору. Тому первісне висловлення часто є лише грубим наближенням до їхньої основної думки.
Своїми діями підкреслюйте, що вам цікаво слухати. Випадкового кивка, вигуку або зауваження часом досить, щоб підкреслити свою зацікавленість.
3. Почуйте й зрозумійте співрозмовника. Прийнято вважати, що при встановленні контакту головна роль приділяється промовцеві. Але аналіз спілкування показує, що слухач - далеко не остання ланка в цьому ланцюзі.
Уміння слухати є критерієм комунікабельності. Дослідження показують, що не більше 10% уміють вислухати співрозмовника спокійно й цілеспрямовано.
Багато хто думає, що слухати - це швидко реагувати на будь-який поворот мови промовця. Але саме в цьому випадку головна думка міркувань або вислизає від слухача, або спотворюється його упередженими манерами. Природно, що в кінці розмови він може отримати розчарування. Адже те, що він вважав суттю відповіді, виявилося лише своєчасною реакцією. Це не може стати основою плідного обміну думками.
Уважно вислухайте співрозмовника до кінця. Спокійно реагуйте на його висловлювання. Шукайте ширший зміст у словах співрозмовника. Гарний співрозмовник завжди стримує своє хвилювання, не розкидається по дріб'язках, шукає й знаходить головну думку, основний зміст повідомлення.
Слухати з належною увагою те, що нам хоче повідомити співрозмовник, - це не тільки знак уваги до нього, але це й професійна необхідність керівника. Те, що ми чуємо, ми наочно уявляємо собі, інтерпретуємо інформацію. А потім реагуємо, розкриваючи свою інформацію у відповідь. Якщо відповідь далека від оригіналу, то партнери зовсім перестають розуміти один одного або взаєморозуміння між ними значно слабшає.
На жаль, прав один француз, що говорив, що "дебати це найчастіше сердита розмова, у якому два чоловіки щось один одному говорять, але слухають тільки себе". Тому часто буває, що бесіда проходить безрезультатно через те, що партнери поговорили, але так і не вислухали один одного.
Не відволікайтеся, вислухайте співрозмовника до кінця, почуйте й зрозумійте його. Поганого слухача все відволікає: шум на вулиці, ходіння людей, телефонний дзвінок. Гарний слухач або сяде так, щоб не відволікатися від розмови, або сконцентрує свою увагу на словах партнера.
4. Намагайтеся підтримувати "відкритість розмови", утримайтеся від скоростиглих суджень і оцінок. Не загострюйте уваги на розмовних особливостях співрозмовника: "Який він повільний", "Який монотонний суб'єкт", "Який же він докучливий" - такі думки може викликати у вас інший співрозмовник. Тому в розмові з ним ми дуже нетерплячі. Вас можуть відволікати манери й виразні засоби вашого співрозмовника.
Ваше завдання сприймати тільки потрібну інформацію, постійно оцінювати своє розуміння будь-якого повідомлення.
У бесіді й дискусії домагайтеся зворотного зв'язку. Для цього існує ряд способів:
1) прохання повторити або деталізувати сказане (але не із загрозливою інтонацією);
2) своїми діями підкреслити зацікавленість, показати, що вам цікаво слухати (кивком, жестом, вигуком.);
3) якщо вам недостатньо отриманої інформації, попросіть доповнити висловлення співрозмовника;
4) якщо співрозмовник уже висловився, повторіть головні пункти його монологу своїми словами й поцікавтеся, чи то він мав на увазі.
Це убезпечить вас від будь-яких неприємностей і непорозумінь. Утримаєтеся від поспішних висновків і постарайтеся зрозуміти точку зору співрозмовника або хід його думки до кінця. Скоростиглі судження й оцінки є одним з головних бар'єрів ефективного спілкування.
Коли нам уже ясно, що нецікава мова співрозмовника начисто позбавлена корисної інформації, ми, хоча й слухаємо його, стаємо неуважними. Але варто співрозмовникові помітити це, його думки плутаються й він остаточно губить думку висловлення.
5. Уникайте непорозумінь і невірних тлумачень. Виклад повинне бути ясним, систематизованим, наочним, стислим й, насамперед, простим і зрозумілим. Багато бесід і дискусії "звертали зі шляху" або взагалі залишалися марними із-за неясного, заплутаного, несистематизованого, й незрозумілого викладу. У чому ж справа?
Значення використовуваних термінів і спеціальних висловлювань часто неясні. Звідси виникає перекручування змісту язикових конструкцій, які опираються на значення цих термінів. У результаті ми виявляємося в ситуації, коли деякі виступи зрозумілі нам лише частково або взагалі незрозумілі.
Щоб цього уникнути, необхідно швидко й чітко з'ясувати значення виразів і термінів , що зустрічаються у вашій бесіді. Тому при будь-якій неясності відразу ж без всякої зніяковілості прямо запитуйте в співрозмовника, що ж саме він має на увазі.
6. Будьте ввічливі, дружньо настроєні, дипломатичні й тактовні. Адже техніка ведення бесіди - це мистецтво спілкування з людьми.
Ніщо так негативно не впливає на атмосферу ділової бесіди, як презирливий жест, що означає, що одна сторона відкидає аргументи іншої без найменших зусиль вникнути в їхній зміст. Якщо ми маємо справу із співрозмовником, що нижче нас за посадою, то просто нерозумно демонструвати свою особисту або професійну перевагу перед ним.
Поважайте свого співрозмовника. Дружнє розташування ще більше збільшує шанси успішного завершення ділової бесіди.
Нагадаємо, що ввічливість не знижує визначеності прохання або наказу, але багато в чому перешкоджає виникненню в співрозмовника внутрішнього опору.
Звичайно, при цьому ввічливість не повинна переходити в дешеві лестощі або в підлабузництво. Тому потрібно стежити за тим, щоб бути ввічливим у міру.
Якщо потрібно, будьте непохитні, але зберігайте холоднокровність, коли температура бесіди піднімається. Не сприймайте як трагедію, коли співрозмовник дає волю своєму гніву.
Спокійно реагуйте на висловлення співрозмовника. Якщо один із співрозмовників надмірно збуджений, то це впливає на сприйняття другого. Досвідчена, загартована у дискусіях людина збереже твердість і не образиться.
Ще більше заважає взаєморозумінню зайва переконаність у своїй правоті й упередженість іншого. У цьому випадку не спрацьовують емоційні фільтри. Співрозмовник підбирає контраргументи, щоб захиститися, і знаходить собі моральну підтримку в повному запереченні всього, що говорить партнер.
Гарний слухач завжди стримує своє хвилювання, не розкидається по дріб'язках, а шукає головну думку, суть висловлення, основний зміст повідомлення.
7. Пристосовуйте темп мислення до мови. Швидкість мислення в 3-4 рази випереджає швидкість мови. Коли ми слухаємо співрозмовника, ми не пасивні: наш мозок посилено працює.
Поганий слухач, розмовляючи з повільним партнером, дозволяє собі бути неуважним і навіть дрімати. Коли він знову "включає" увагу, то виявляє неабиякі пробіли в пам'яті й випробовує спокусу повернутися до сказаного раніше. Ефективність сприйняття при цьому падає.
Щоб одержати перевагу перед співрозмовником, намагайтеся підготувати контраргументи, поки говорить партнер: підсумуйте все сказане; зважте й оцініть інформацію; запитаєте себе, чи ті факти ви вибираєте для аналізу; чи об'єктивна ваша точка зору; чи дійсно партнер говорить вам тільки головне або "утопив суть у словах".
Усвідомте особливості характеру свого співрозмовника й виберіть вірний стиль розмови з ним.
Очевидно, всі ці рекомендації зажадають від вас концентрації й орієнтування ваших зусиль на конкретні цілі обміну інформацією. Від правильного використання рекомендацій і вибору лінії поводження багато в чому залежить успіх ділової бесіди.