4.8.3.Ліберальний стиль керівництва

Ліберальний стиль керівництва характеризується тим, що підлеглі мають волю приймати власні рішення. Їм надається майже повна воля у визначенні своїх цілей й у контролі за своєю роботою.

Ліберальний стиль відрізняють мінімальна участь керівника в керуванні, відсутність розмаху в його діяльності, безініціативність і постійне очікування вказівок зверху, небажання прийняти на себе відповідальність за рішення проблем і за їхні наслідки, коли вони несприятливі.

Керівник-ліберал мало втручається в справи підлеглих і взагалі не проявляє особливої активності, виступає в основному в ролі посередника у взаєминах з іншими підрозділами. Він непослідовний у діях, легко піддається впливу навколишніх, схильний уступати обставинам й погоджується з ними, може без особливих підстав скасувати раніше ухвалене рішення. Як правило, він дуже обережний, видимо, через те, що не впевнений у своїй компетенції, а виходить, і в положенні, займаному в службовій ієрархії.

У взаєминах з підлеглими він чудово ввічливий і доброзичливий, ставиться до них шанобливо, намагається допомогти в рішенні їхніх проблем. Готовий вислухати критику й міркування. Але здебільшого виявляється неспроможним реалізувати підказані думки й задовольнити висловлені побажання (прохання).

Недостатньо вимогливий до підлеглих, не бажаючи псувати з ними відносини, часто уникає рішучих заходів, трапляється, що вмовляє їх виконувати ту або іншу роботу. Якщо підлеглий не виявляє бажання виконати його вказівку, то він скоріше сам виконає необхідну роботу, чим примусить до цього недисциплінованого підлеглого.

Керівник-ліберал рідко користується своїм правом говорити "ні", легко роздає нездійсненні обіцянки. Він здатний зневажити своїми принципами, якщо їхнє дотримання загрожує його популярності в очах вищестоящого керівника й підлеглих.

У прагненні придбати й зміцнити свій авторитет здатний надавати підлеглим різного роду пільги, виплачувати незаслужені премії й т.п., схильний нескінченно відкладати звільнення негідного працівника.

Коли вищестоящі керівники просять його зробити щось, що не погоджено з діючими нормативними актами або правилами поведінки, то йому й у голову не приходить думка, що він вправі відмовитися задовольнити таке прохання.

Керівник ліберального стилю не проявляє скільки-небудь виражених організаторських здатностей, нерегулярно й слабко контролює й регулює дії підлеглих й, як наслідок, його рішення завдань керування не відрізняється достатньою результативністю.

Він не може відстоювати свою позицію в складних, і тим більше екстремальних ситуаціях: несподіваний запит "зверху", раптова постановка питання на нараді й інші. Він часто посилається на обмеження в правах і тому не може дозволити собі прийняти те або інше рішення. Наголошує на безумовне проходження діючим положенням і посадовим інструкціям.

Подібний керівник віддає перевагу такій організації діяльності, коли все розписано по поличках і порівняно рідко виникає потреба в прийнятті оригінальних рішень і втручання в справи підлеглих.

Підлеглі, маючи у своєму розпорядженні велику волю дій, користуються нею за своїм розсудом. Самі ставлять завдання й вибирають способи їхніх рішень. У результаті перспективи виконання окремих робіт виявляються залежно від настроїв й інтересів самих працівників.

Становлення керівника-ліберала може пояснено багатьма причинами. Здебільшого такі керівники, по натурі люди нерішучі й добродушні, як вогню бояться сварок і конфліктів. Інша причина - недооцінка значимості можливостей колективу й свого боргу перед ним. Нарешті, він може виявитися творчою особистістю, цілком захопленою якоюсь конкретною сферою своїх інтересів, але позбавленої організаторського таланта, внаслідок чого обов'язки керівника виявляються для нього непосильними.

Іноді такий керівник зовсім не прагне до службової кар'єри, і розуміючи, що займає не своє місце, готовий поступитись більш підготовленому.