- •Розділ 2. Організаційно-правові форми інформаційно-консультаційних служб у розвинутих країнах світу
- •5.3. Особливості навчання дорослих
- •5.4. Основні методи навчання в дорадчій службі
- •Список літератури вступ
- •Розділ 1 Поняття, мета та задачі інформаційно-консультайійної діяльності
- •1.1. Поняття інформаційно-консультаційної діяльності в аграрному секторі економіки
- •1.2. Мета та задачі інформаційно-консультаційної діяльності
- •1.3. Організація взаємодії сільськогосподарських дорадчих служби з іншими організаціями
- •1.4. Перспективи розвитку дорадчої діяльності в Україні
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 2 Організаційно-правові форми інформаційно-консультаційних служб у розвинутих країнах світу
- •2.1. Напрямки організаційної діяльності інформаційно-консультаційних служб в аграрному секторі розвинутих країн світу
- •2.2. Паралельне функціонування служб різних організаційно-правових форм (Голландія та Естонія)
- •2.3. Державна університетська модель (сша)
- •2.4. Державна міністерська модель (Канада, Німеччина, Польща)
- •2.5. Громадська модель (Данія)
- •Переваги та недоліки служб, що створюються на базі фермерських організацій або об'єднань товаровиробників
- •2.6.Приватна модель (Великобританія, Франція) Приватні консультаційні служби
- •2.7.Приватні консультаційні служби у складі комерційних фірм
- •2.8.Змішана модель (Росія)
- •2.9.Служби, що функціонують у структурі або при органах управління апк
- •2.10.Служби у формі державних унітарних підприємств, що мають центральний офіс і районні (міжрайонні) центри
- •2.11.Некомерційні автономні консультаційні організації
- •2.12.Служби на базі вищих навчальних закладів
- •2.13. Загальні висновки щодо моделей служб аграрного консалтингу
- •Переваги та недоліки організаційно-правових форм підприємств
- •Контрольні запитання та завдання
- •14. Загальні висновки щодо моделей служб аграрного консалтингу. Розділ 3. Нормативно-правове забезпечення роботи сільсько-господарських дорадчих служб
- •3.1. Основні законодавчі акти в дорадчій діяльності
- •3.2. Сертифікація дорадчої діяльності
- •3.3. Інфраструктура ринку агроконсалтингових послуг
- •3.4. Комерційні дорадчі послуги
- •3.5.Програми інформаційно-консультаційного обслуговування
- •3.6.Джерела фінансування агроконсалтингової діяльності
- •3.7. Фінансування соціально спрямованих та платних дорадчих послуг
- •Вартість соціально спрямованих дорадчих послуг Таблиця 3.1.
- •3.8. Визначення вартості інформаційно-консультаційних послуг
- •Кошторис витрат на виконання дорадчих послуг
- •3.9. Порядок та умови проведення конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 4 Психологічні аспекти кадрового забезпечення інформаційно-консультаційної діяльності
- •4.1.Психологічні властивості людини.
- •4.1.1. Типи темпераментів
- •4.1.2. Здібності
- •4.1.3. Цілеспрямованість
- •4.1.4. Характер
- •4.2. Трудовий колектив дорадчої служби
- •4.2.1. Структура трудового колективу
- •4.2.2. Основні соціально-психологічні характеристики колективу
- •4.3. Керування трудовим колективом дорадчої служби
- •4.3.1. Формування колективу
- •4.3.2. Підготовка колективу
- •4.3.3. Взаємодія працівників в колективі
- •4.3.4. Шляхи підвищення ефективності роботи колективу
- •4.4. Мотивація діяльності колективу
- •4.4.1. Первісна концепція мотивації
- •4.4.2. Сучасна концепція мотивації
- •4.4.2.1. Змістовна теорія мотивації
- •4.4.2.2. Процесуальна теорія мотивації
- •4.5. Роль та положення керівника в колективі
- •4.5.1. Основні функції керівника в колективі
- •4.5.2.Основні вимоги до керівника
- •4.6.Вплив на колектив та форми влади керівника
- •4.6.1. Основні форми влади керівника
- •4.6.2. Умови використання впливу керівника на колектив
- •4.7.Методи керівництва колективом
- •4.8.Стилі керівництва керівництва колективом
- •4.8.1.Автократичний стиль керівництва
- •4.8.2. Демократичний стиль керівництва
- •4.8.3.Ліберальний стиль керівництва
- •4.8.4.Змішання стилів керівництва
- •4.9. Рекомендації керівникові для успішної роботи колектива.
- •4.10. Розподіл повноважень і відповідальності в колективі.
- •1.Чіткий обмін інформацією.
- •2.Наявність відповідності між повноваженнями й відповідальністю.
- •3.Забезпечення мотивації діяльності.
- •4.11.Початок роботи керівника в новій посаді.
- •1.Слухати й настроюватися.
- •2.Визначити найближчі цілі.
- •4.12.Як керівнику захистити свою пропозицію в колективі
- •1. Роль авторитету.
- •2. Спосіб подання пропозиції.
- •3.Ступінь залучення.
- •4.Об'єктивність викладення інформації.
- •5. Ефект групової думки.
- •4.13.Установлення гарних взаємин в колективі.
- •4.14.Проведення ділової бесіди в колективі.
- •1. Підготовка до бесіди.
- •2. Початок бесіди.
- •3. Передача інформації.
- •4. Аргументація.
- •5. Спростування й нейтралізація зауважень.
- •6. Ухвалення рішення.
- •8.Організація проведення наради в колективі.
- •4.15.Налагодження комунікаційного процесу в колективі.
- •4.16. Конфлікт у колективі
- •4.16.1.Шляхи вирішення конфлікту в колективі.
- •Структурні методи.
- •Міжособистісні методи.
- •4.17. Принципи добору кадрів до інформаційно-консультаційних служб
- •4.18. Оцінка персоналу інформаційно-консультаційної служби
- •4.19. Система матеріального стимулювання роботи консультантів
- •4.21. Планування кар’єри та мотивація праці консультантів
- •4.22. Організація праці консультантів
- •4.23. Розробка посадових обов’язків консультантів
- •4.24.Професійні асоціації та кодекси поведінки
- •4.25. Кодекс консультанта з аграрних питань
- •Контрольні запитання та завдання
- •♦ Особливості навчання дорослих ♦ Основні методи навчання в дорадчій службі
- •Сильні сторони – вміння працівника справлятися з необхідними у даний час або у майбутньому видами діяльності.
- •Форма для проведення swot аналізу
- •5.2. Вибір і аналіз цільової групи
- •За швидкістю засвоєння навчального матеріалу, темпами реагування на новації у виробництві та інще виділяють такі категорії людей, які можна використовувати як цільові групи:
- •5.3. Особливості навчання дорослих
- •Особливості дорослого учня:
- •Навчання дорослих
- •5.4. Основні методи навчання в дорадчій службі
- •5.4.1. «Мозковий штурм»
- •5.4.2. Метод аналізу конкретних ситуацій або метод «кейс-стаді» (“case study”)
- •5.4.3. Невеликі гуртки знання (групи «дзижчання»)
- •5.4.4. Обговорення
- •5.4.5. Заняття – обговорення із встановленням зворотного зв'язку
- •5.4.7. Метод Tick-box
- •Приклад питань і відповідей
- •5.4.8. Демонстрація
- •5.4.9. Практика
- •Організація Дня поля (екскурсія в полі)
- •Планування Дня поля
- •Підготовка проведення Дня поля
- •Організаційні заходи для проведення Дня поля
- •Закріплення результатів Дня поля
- •5.4.10. Ігрова ситуація, ділова гра
- •5.4.11. Лекція
- •5.4.12. Відеофільми
- •5.4.13. Дистанційне навчання
- •5.5. Організація проведення навчальних заходів
- •5.6. Зворотний зв'язок у навчанні
- •Фактори, що підвищують зацікавленість слухачів в оцінці:
- •Зведена оцінна анкета семінару
- •5.7. Визначення консультування
- •5.8. Види консультування
- •Планування дій включає:
- •Напрацювання рішень;
- •Навчання /тренінги
- •5.9. Етапи консультаційного процесу
- •Фази і етапи консультаційного процесу
- •5.10. Підготовка до консультування
- •5.11. Попередній діагноз проблеми
- •5.12. Збір та аналіз інформації
- •Внутрішні та зовнішні джерела інформації
- •5.12.1. Джерела і методи збору інформації
- •5.12.2. Аналіз фактів
- •5.13. Угода про консультування
- •Що має включати контракт
- •5.14. Діагноз проблеми
- •5.15. Планування дій
- •5.15.1. Пошук ідей для можливих рішень
- •5.15.2. Напрямок пошуку рішень
- •5.15.3. Використання досвіду
- •5.15.4. Творче мислення
- •5.15.8. Латеральне мислення
- •5.15.9. Опитувальні аркуші
- •5.15.10. Бар'єри на шляху до творчого мислення
- •5.15.11. Подальша розробка обраної мети
- •5.15.12. Робота над альтернативними рішеннями.
- •5.15.13. Оцінка альтернативних рішень
- •Велике поліпшення — 10
- •5.16. Презентація рекомендацій клієнту
- •5.17. Впровадження
- •5.17.1. Роль консультанта у фазі впровадження
- •5.17.2. Пошук правильних рішень
- •5.17.3. Планування і контроль за впровадженням
- •Розподіл обов'язків
- •Темп і терміни здійснення змін
- •Деталізація заходів
- •Спостереження за ходом упровадження
- •5.18. Навчання та перепідготовка кадрів в організації клієнта
- •5.20. Завершення консультування
- •5.20.1. Час припинення співробітництва
- •Планування припинення співробітництва
- •Поступове припинення співробітництва
- •Виявлення сигналів до закінчення співробітництва
- •5.21. Момент завершення консультування
- •5.22. Підсумковий звіт
- •Оцінка переваг
- •Оцінка процесу консультування
- •Пропозиція клієнтові
- •Внутрішній звіт клієнта
- •Наступна робота
- •5.22. Оцінка ефективності консультування
- •Хто має проводити оцінку
- •Кількість і якість засобів для виконання завдання
- •Стиль консультування, що застосовується
- •Способи оцінки
- •5.23. Організація консультування на основі проектного підходу
- •5.24. Механізм зворотного зв’язку в організації агроконсалтингової діяльності
- •Контрольні запитання і завдання
- •6. Програмні експертні системи при моделюванні підприємства
- •6.1 Призначення програми project expert
- •6.2 Типова послідовність робіт
- •6.3 Робочі інструменти програми
- •6.4 Створення імітаційної моделі за допомогою діалогового вікна зміст
- •6.4.1 Розділ Проект
- •6.4. 2 Розділ Компанія
- •6.4.3 Розділ Оточення
- •6.4.4 Розділ Інвестиційний план
- •6.4.5 Розділ Операційний план
- •6.4.6 Фінансування
- •6.4.7 Розділ Результати
- •6.4.8 Розділ Аналіз результатів
- •6.5 Аналіз імітаційної моделі фінансово-економічної діяльності консалтингової фірми
- •6.5.1 Постановка задачі
- •6.5.2 Створення і аналіз імітаційної моделі для попереднього аналізу проекту (без обліку податків, дисконтувания, курсовой інфляції й вартості кредиту)
- •6.5.3 Проект із обліком дисконтування і курсової інфляції
- •6.5.4 Проект із урахуванням вартості кредиту
- •6.5.5 Проект із урахуванням податків
- •6.5.6 Підсумковий проект
- •Тестові завдання Модуль 1. Мета, завдання та організаційно-правові форми діяльності дорадчої служби
- •Модуль 2. Організаційно-правові форми та кадрове забезпечення дорадчих служб
- •Модуль 3. Ринок агроконсалтингових послуг
- •Модуль 4. Організація консультаційного процесу
- •Додатки
- •Додаток а
- •Закон україни
- •Про сільськогосподарську дорадчу діяльність
- •Закон україни "про об'єднання громадян"
- •I. Загальні положення
- •IV. Права об'єднань громадян, господарська та інша комерційна діяльність
- •V. Нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян.
- •VI. Міжнародні зв'язки об'єднань громадян. Міжнародні об'єднання громадян
- •Статут громадської організації
- •І. Загальні положення
- •II. Мета, завдання та напрямки діяльності дорадчої служби
- •III. Правовий статус дорадчої служби
- •IV. Членство в дорадчій службі, права та обов'язки членів
- •V. Порядок утворення й діяльності статутних органів дорадчої служби та їх повноваження
- •VI. Джерела надходжень і порядок використання коштів та іншого майна дорадчої служби
- •VII. Господарська діяльність дорадчої служби
- •VIII. Міжнародна діяльність дорадчої служби
- •IX. Порядок звітності й контролю
- •X. Порядок припинення діяльності та реорганізації дорадчої служби
- •Хі. Порядок внесення змін і доповнень до статуту дорадчої служби
- •Статут приватного підприємства
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та предмет діяльності.
- •3. Майно підприємства
- •4. Управління підприємством
- •5. Організація і оплата праці
- •6. Звіт, звітність і контроль
- •7. Зовнішньоекономічна діяльність приватного підприємства
- •8. Реорганізація і припинення діяльності підприємства
- •9. Внесення змін та доповнень до статуту.
- •Орієнтовне положення про регіональну комісію з проведення конкурсу серед суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, що надаватимуть соціально спрямовані дорадчі послуги
- •1. Загальні положення
- •2. Склад та порядок створення регіональної комісії
- •3. Завдання, права та обов’язки регіональної комісії
- •2. Порядок формування та термін повноважень регіональної комісії
- •3. Порядок приймання заяв на участь у конкурсі
- •4. Підготовка та проведення засідань регіональної комісії
- •5. Забезпечення діяльності регіональної комісії
- •6. Порядок оскарження рішення регіональної комісії
- •Порядок та умови проведення конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг
- •Протокол
- •Додаток к Перелік дорадчих послуг і адміністративно-територіальних районів, у яких вони надаватимуться
- •Додаток л
- •Сільськогосподарський дорадник
- •Додаток м
- •Сільськогосподарський експерт-дорадник
- •Додаток н
- •Положення про Реєстр сільськогосподарських дорадчих служб
- •Положення про Реєстр сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників
- •Журнал обліку індивідуально наданих дорадчих послуг, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету
- •План заходів та кошторисна вартість надання соціально спрямованих дорадчих послуг сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню у ______________________________області на 2008 рік
- •Список літератури
4.8.Стилі керівництва керівництва колективом
Можливість керівника на ділі реалізувати свій статус (посадове положення) є залежним від стилю його роботи.
Стиль керівництва - це сукупність типових прийомів впливу керівника на підлеглих при виконанні їм управлінських функцій. Це звична особливість і манера поводження керівника стосовно підлеглих, використовувана для того, щоб зробити на них вплив і спонукати їх до досягнення цілей.
У стилі керівництва можна виділити три основних компоненти, які характеризують основні особливості стилю:
турбота про виконання поставлених завдань;
способи, за допомогою яких керівник впливає на підлеглих;
взаємовідношення з підлеглими, а також з колегами й вищестоящими керівниками.
Все це відображає стиль керівництва й характеризує керівника.
Стиль керівництва перебуває в тісному взаємозв'язку з методами керування.
Метод керування - це сукупність способів цілеспрямованого впливу керівника на підлеглих, що забезпечують координацію їхніх дій.
Метод - це поняття цілком об'єктивне, існуюче незалежно від керівника. По характері впливу розрізняють три групи методів: адміністративні, економічні, психологічні, соціально-психологічні.
Стиль керівництва в основі своїй також об'єктивний, тому що залежить від специфіки (функціонального призначення) діяльності й від рівня ієрархії керування. Але він завжди суб'єктивно пофарбований індивідуальними особливостями й особистісними властивостями керівника.
У діяльності керівника об'єктивні й суб'єктивні компоненти стилю переплетені настільки щільно, що не завжди їх можна розділити й обчислити. Але всяка спроба звести особливості службового поводження тільки до особистих якостей керівника або тільки до специфіки його діяльності приводить до помилки.
Стиль керівництва - це прийоми використання методів керування і їхня реалізація в конкретних умовах виробництва даним керівником. Стиль, якого дотримується керівник, постійно перебуває в полі зору підлеглих. Він певним чином оцінюється й сприймається. Тому стиль роботи - це далеко не особиста справа керівника.
Враховуючи об'єктивно існуючі обставини й опираючись на особистісні якості, кожен керівник виробляє свій власний стиль керівництва.
Але розмаїтості в стилі керівництва не безмежні, вони існують і варіюють у межах, обумовлених провідною стильовою концепцією.
Варіантність стилів можна класифікувати по різних ознаках. Найпоширенішим є виділення стилів по ознаці характеру відносин між керівником і підлеглими. Із цієї позиції прийнято розрізняти три стилі керівництва: автократичний, демократичний і ліберальний.
Конкретний, індивідуальний стиль керівництва формується залежно від того, у якому співвідношенні реалізуються в діяльності керівника його якості. Тип керівника визначається тими якостями, які домінують у його особистості.
Зрозуміло, відносини керівника й підлеглих, що визначають стиль роботи, можуть бути згруповані й по-іншому. Але при будь-якій аргументованій класифікації виділяються автократичний, демократичний і ліберальний типи спілкування.
Кожен керівник - це унікальна особистість, що володіє рядом особливостей. Тому не завжди можна віднести діяльність керівника до конкретної категорії стилю. Але можна сказати, який стиль найбільш характерний для даного керівника.