1.2. Мета та задачі інформаційно-консультаційної діяльності

Організація сільськогосподарських дорадчих служб в Україні створює сприятливі умови для прибуткового ведення сільськогосподарського виробництва, збільшення доходів сільського населення. Велике значення в цьому має організація інформаційно-консультаційної діяльності, що забезпечує сільгоспвиробників необхідною інформацією, підвищує рівень їх знань, сприяє науково-обгрунтованому прийняттю рішень.

Організація інформаційно-консультаційної діяльності –спрямована на вивчення організаційно-економічного механізму функціонування дорадчих формувань, універсальних принципів консультаційного процесу та його методологічного інструментарію.

Метою дисципліни “Організація інформаційно-консультаційної діяльності” є надання необхідних знань з організації інформаційно-консультаційної діяльності та методів їх практичного застосування для ефективного розвитку дорадництва.

Завданнями організації інформаційно-консультаційної діяльності є надання практичної допомоги з організації дорадчих формувань, їх управління та кадрового забезпечення, ліцензування і сертифікації консалтингових послуг, розробки програм інформаційно-консультаційного обслуговування, застосування різних форм роботи та методів навчання.

Найважливішими умовами ефективно працюючої дорадчої організації є використання таких принципів, як максимальна спрямованість на запити сільськогосподарських товаровиробників та населення, сприяння ефективній взаємодії підприємств, установ та організацій, що впливають на розвиток аграрного сектору економіки, залучення до сільськогосподарської дорадчої діяльності наукових установ та навчальних закладів, незалежність та конфіденційність інформації в роботі з користувачами послуг, гнучкість та орієнтація на перспективу.

1.3. Організація взаємодії сільськогосподарських дорадчих служби з іншими організаціями

Успіх роботи сільськогосподарської дорадчої служби будь-якого рівня управління в АПК значною мірою залежить від того, які зв'язки та контакти мають фахівці сільськогосподарської дорадчої служби з іншими організаціями і безпосередньо з товаровиробниками.

Дослідження й аналіз різноманітних зовнішніх зв'язків сільськогосподарської дорадчої служби з різними організаціями, установами, об'єднаннями сприяють успішному її управлінню. Перш ніж розглядати зовнішні зв'язки сільськогосподарської дорадчої служби, необхідно усвідомити такі положення. Навіщо й у яких випадках ці зв'язки потрібні і як вони впливають на всю роботу сільськогосподарської дорадчої служби? Зовнішні зв'язки сільськогосподарської дорадчої служби з іншими організаціями необхідні у випадках, коли:

• складається план роботи сільськогосподарської дорадчої служби;

• залучаються на постійну або тимчасову роботу консультанти, учені, фахівці, викладачі вузів і технікумів;

• необхідно погодити проведення заходів з іншими організаціями;

• потрібно одержати інформацію для створення або поповнення баз даних і їх розповсюдження серед товаровиробників;

• потрібно одержати разові довідкові матеріали, яких немає в базі даних сільськогосподарської дорадчої служби;

• виникає необхідність відсилати товаровиробника за консультацією до іншої особи в іншу організацію;

• необхідно поширити інформацію про свою діяльність;

• даються рекомендації науковим, навчальним і іншим закладам, якими видами діяльності вони могли б займатися або проводити конкретні прикладні дослідження, виходячи з запитів товаровиробників.

Перш ніж встановлювати зовнішні зв'язки, треба визначити перелік установ, організацій, об'єднань, з якими сільськогосподарській дорадчій службі необхідно підтримувати контакти, а також одержати про них інформацію: основні і допоміжні види діяльності, термін роботи на ринку, фінансове становище, їхні адреси, телефони, факси, електронна пошта.

До зовнішніх організацій, за ступенем важливості, відносяться такі:

• урядові, державні, адміністративні, статистичні і юридичні організації й установи;

• виробничі сільськогосподарські й агропромислові підприємства, кооперативи, об'єднання, акціонерні товариства, асоціації;

• комерційні з продажу сільгосптехніки, добрив, ядохімікатів, кормів, насіння;

• оптові ринки по закупівлях сільськогосподарської продукції, аукціони, біржі;

• переробні підприємства;

• наукові і навчальні заклади, дослідні станції;

• ярмарки і виставки;

• банки, кредитні, страхові і податкові організації;

• комунальні організації й установи;

• обчислювальні центри;

• центральні і місцеві сільськогосподарські бібліотеки;

• організації культури, дошкільної і шкільної освіти, працевлаштування;

• органи і засоби масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення);

• передові господарства і ферми.

Досить важливим у роботі сільськогосподарської дорадчої служби є підтримка контактів із засобами масової інформації (ЗМІ). Газети, журнали, радіо, телебачення є для сільськогосподарської дорадчої служби не тільки одним із основних джерел інформації, але і засобом для пропаганди нових знань, рекламної діяльності і підтримування зворотного зв’язку з клієнтами. Спеціалісти сільськогосподарської дорадчої служби виступають у засобах масової інформації з різних проблем, пропонуючи шляхи їх вирішення, використовують ЗМІ для інформації товаровиробників про проведені заходи.

Підтримка постійного зв'язку установ сільськогосподарських дорадчих служб із обчислювальними центрами і бібліотеками є дуже важливою, оскільки там накопичений великий об’єм інформації на електронних носіях і ці бази даних постійно поновляються і поповнюються. Наприклад, у Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського – головному науково-інформаційному комплексі України – електронний каталог та картотека довідково-бібліографічних матеріалів містить понад 200 тис. екземплярів (http://www.nbuv.gov.ua).

У Центральній науковій сільськогосподарській бібліотеці (ЦНСГБ) Російської сільськогосподарської академії ім. Тимірязєва функціонує електронний каталог понад 300 бібліографічних записів. Користувачам пропонується документація із світових баз даних CABI, IFIS, AGROS на жорстких дисках. У сторінці ІНТЕРНЕТ ЦНСГБ (www.integrum.ru) є у вільному доступі база даних AGROS обсягом 700 тис. документів. У Головному обчислювальному центрі Міністерства сільського господарства Російської Федерації є кілька баз даних з різноманітних напрямків (адреса в ІНТЕРНЕТ: www.gvc.aris.ru). Перелік основних ресурсів Інтернету для інформаційно-консультаційної діяльності та їх електронні адреси наведені в додатку 2.

Розглянемо зв’язки сільськогосподарської дорадчої служби з урядовими, адміністративними і фінансовими органами, що мають безпосередньо відносини до її роботи. Фінансування сільськогосподарської дорадчої служби, повне або часткове, проводиться безпосередньо через ці органи. Без їхньої підтримки служба не може ефективно функціонувати і проводити різні заходи, які потребують фінансових витрат. Через співробітників регіональної і місцевої адміністрації фахівці сільськогосподарської дорадчої служби постійно одержують інформацію з питань аграрної політики, про заходи урядових органів з підтримки сільськогосподарських товаровиробників, виділенні кредитів під програми розвитку сільського господарства тощо.

У світовій практиці інформаційно-консультаційної діяльності базою для основних підрозділів служби є вищі навчальні і наукові заклади. Це обумовлено тим, що університети і науково-дослідні інститути, як правило, мають могутню матеріально-технічну і експериментальну базу, висококваліфікованих консультантів і експертів, здатних надавати інформаційні і консультаційні послуги високої якості.

Тісний зв'язок сільськогосподарської дорадчої служби із науковими установами сприяє прискоренню впровадження наукових досягнень у практику. Учені, працюючи спільно з фахівцями сільськогосподарської дорадчої служби, більше займаються тематикою, яка визначається товаровиробником, відповідальніше підходять до результатів своїх розробок. Спільно з фахівцями сільськогосподарської дорадчої служби вони переводять результати своїх розробок з мови вченого на мову практика. Часто науковці погано уявляють практичні проблеми товаровиробників. Далеко не кожен учений знає, яка потрібна інформація і які потрібні знання для вирішення цих проблем. На жаль, процес інтеграції знань і інформації з різних джерел погано керований. Витрати на науку залишаються неефективними, якщо між вченим і товаровиробником не буде посередника в особі сільськогосподарської дорадчої служби. Однією із головних задач сільськогосподарської дорадчої служби має бути удосконалювання механізму прискорення передачі досягнень науки споживачеві, виявлення потенційних споживачів наукової продукції.

Відносини сільськогосподарської дорадчої служби із ринками, комерційними організаціями мають будуватися на постійній основі. Моніторинг цін на сільськогосподарські продукти, постійний збір іншої інформації про ринок продукції, її аналіз, обробка і поширення серед товаровиробників є однією з найважливіших функцій сільськогосподарської дорадчої служби. Важливе значення має також зв'язок з постачальниками товаровиробникам сільськогосподарської техніки, устаткування, добрив, ядохімікатів, насіння, кормів, будматеріалів і т.д.

Перехід від адміністративного до індикативного планування і управління в АПВ потребує від товаровиробника самостійного прийняття управлінських рішень практично з усіх питань його виробничої і комерційної діяльності.

Щоб прийняти вірне рішення, наприклад, яку галузь розвивати, а від якої відмовитися, що робити в наступному році, треба мати великий обсяг достовірної інформації про ринок. Де, під який відсоток і на який термін можна взяти кредит для реалізації інвестиційного проекту? Без консультації з фахівцями сільськогосподарської дорадчої служби це може зробити далеко не кожний. У свою чергу сама сільськогосподарська дорадча служба може зробити такого роду допомогу, якщо її співробітники не тільки мають апарат інвестиційного проектування і бізнесу-планування, але і гарні зв'язки з банками й інвестиційними фондами, а також мають інформацію про фінансові ринки.

Одна з основних функцій сільськогосподарської дорадчої служби полягає в наданні допомоги сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам у формуванні стратегії їхнього розвитку і підтримки. Частина цих функцій може бути реалізована через різні організації сільських товаровиробників, що відповідає одному із головних принципів діяльності служби – принципові взаємодії з іншими організаціями, що займаються розвитком аграрного сектору і сільських територій. Власні організації необхідні сільським товаровиробникам як для представлення своїх інтересів у різних інститутах влади, так і для участі у спільних заходах виробничої, комерційної, політичної, соціальної діяльності. Це обумовлює зацікавленість консультаційної служби в наданні допомоги товаровиробникам при створенні, формуванні структури і розвитку місцевих і федеральних організацій такого типу, які надалі полегшують роботу самої консультаційної служби зі своїми клієнтами і будуть каналами поширення інформації і знань.

Таким чином, ефективне функціонування сільськогосподарської дорадчої служби буде залежати від раціональної та грамотної організації її відношень з іншими організаціями та установами.