4.1.2. Здібності

Здібності - це сукупність таких психічних властивостей, які характеризуються швидкістю й результативністю оволодіння тією або іншою діяльністю. Особливо помітно здібності виявляються в схильностях до певного виду діяльності, у темпах оволодіння нею, у кількості і якості результатів праці й у їхній оригінальності (технічна уява для конструктора; музичний слух для музиканта тощо).

Сполучення здібностей, що забезпечує можливість виконання якої-небудь діяльності, називається обдарованістю, а високий ступінь обдарованості - талантом. Розрізняють здібності загальні й спеціальні.

До загальних здібностей відносять такі психічні властивості людини, як увага, спостережливість, пам'ять, творча уява, розважливість.

До спеціальних - властивості пам'яті, що мають значення для певного виду діяльності. Наприклад, математичні здібності (абстрактність мислення, схильність до аналізу), образотворчі здібності (почуття пропорції, ритму), організаторські тощо.

Загальні й спеціальні здібності взаємозалежні. Вони утворюють єдину систему - психіку особистості.

Здібності не є вродженими. Уродженими визнаються лише задатки або так названі анатомо-фізіологічні особливості організму. Самі ж здібності складаються лише в процесі оволодіння тією діяльністю, для якої дана здібність необхідна. Проблема здібності – це проблема індивідуального розвитку. Визначальне значення для здібності мають умови життя людини і її взаємовідношення з навколишнім світом.

Здібності формуються на базі тих або інших особливостей пізнавальних процесів і включають також емоційні й вольові якості (почуття, старанність, зосередженість тощо).

Проблема здібності - проблема індивідуального розвитку. Це повинно враховуватися в профорієнтації, при визначенні виконуваних функцій.

Всяка діяльність висуває багатобічні вимоги до людини. Наприклад, здібність до організаторської діяльності являє собою сукупність певних інтелектуальних й емоційно-вольових властивостей. Талановитий організатор спостережливий, швидко й точно орієнтується в обстановці й насамперед у людях, уміє знайти для кожного його місце. Людина, здібна до організаторської діяльності, має рішучість і твердість, які необхідні для досягнення цілей керування.

Здібності проявляються й розвиваються в процесі відповідної діяльності. Тому вони органічно зв'язані зі знаннями, уміннями, навичками й звичками людини. З іншого боку, придбання знань, формування вміння й оволодіння навичками залежать від наявності здібностей.

Звичайно в системі придбання досвіду будь-яка людина може опанувати мінімум знань, умінь і навичок. Однак при рівних зовнішніх умовах різні люди будуть опановувати їх з різним темпом й якістю. Там, де один все схоплює швидко, інший витрачає багато сил. Один досягає високої майстерності, інший ледь дотягує до рівня "середнячка".

Багатобічна діяльність дорадчої служби завжди вимагає великої розмаїтості здібностей. Сукупність здібностей - це величезний і важливий потенціал дорадчої служби. Їх розвиток і раціональне використання є запорукою успіху в вирішенні економічних й організаційних завдань керування.