Вартість соціально спрямованих дорадчих послуг Таблиця 3.1.

№ з/п	Соціально спрямовані дорадчі послуги	Вартість, грн.
1	Одноденний семінар (учасників – 25 осіб)	2000,00
2	Демонстраційний показ (учасників – 30 осіб)	3294,24
3	Індивідуальні дорадчі послуги (за 1 год. консультацій)	25,00
4	Інформаційні видання: буклети, інформаційні листки, брошури (за один примірник)	200,00

Державні і недержавні програми і проекти

Переведення служби на повний або частковий госпрозрахунок допускає введення плати за консультаційні послуги. Товаровиробник буде готовий платити за ті послуги, що дадуть йому можливість одержувати додатковий прибуток або уникнути додаткових збитків. Тому консультації й інші послуги, спрямовані на вирішення соціальних, екологічних і деяких інших проблем залишаються, як правило, поза сферою діяльності служб, що працюють на госпрозрахунковій основі, якщо це не дає збільшення фінансових вигод клієнту. Держава ж, зацікавлена у вирішенні цих проблем, дає відповідне замовлення службам у формі цільових програм і фінансує виконання цих робіт із свого бюджету.

Законом України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” визначено, що у державних цільових програмах, спрямованих на розвиток сільського господарства та сільської місцевості, передбачається фінансування дорадчої діяльності з місцевого бюджету. Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації відповідно до програм соціально-економічного розвитку щорічно передбачають у проектах місцевих бюджетів кошти для здійснення дорадчої діяльності.

Надання соціально спрямованих дорадчих послуг, які фінансуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, проводиться на конкурсній основі.

Госпрозрахункові надходження

На госпрозрахунковій основі виконуються такі види послуг:

• фінансові, технологічні, маркетингові й інші консультації, спрямовані на збільшення прибутків клієнта;

• ведення бухгалтерської звітності для клієнтів;

• проведення різного роду економічних розрахунків;

• планування виробничо-економічної діяльності господарств, включаючи впорядкування бізнес-планів інвестиційних проектів;

• постачання інформацією про ринки ресурсів, технологій, сільськогосподарської продукції тощо;

• навчання і підвищення кваліфікації товаровиробників;

• розповсюдження друкарської і відео-продукції;

• проведення лабораторних досліджень (грунтів, кормів, якості продукції тощо);

• посередницькі послуги, що не суперечать основним принципам роботи служби.

Інші джерела фінансування

Серед інших зовнішніх джерел особливе місце належить грантам і спонсорській допомозі. Ці два джерела мають істотні відмінності, незважаючи на те, що і ті й інші виділяються на безоплатній основі.

Гранти звичайно даються на початку становлення служби для того, щоб дати перший поштовх, запустити процес із розрахунку на подальший його самостійний розвиток. Кошти на гранти виділяються, в основному, міжнародними фінансовими організаціями, спеціальними фондами, урядами і громадськими організаціями зарубіжних країн. І робиться це з метою показати переваги існування інформаційно-консультаційної служби, зацікавити уряд у підтримці розвитки цього напрямку діяльності.

Гранти на відміну від спонсорської допомоги виділяються на конкурсній основі. У випадку оголошення тендера конкурсанти мають до встановленої тендерними комітетами дати представити відповідно оформлену заявку. Заявка, як правило, включає опис мети і завдань проекту, основних результатів, що передбачається одержати в ході реалізації проекту, заходів і видів діяльності, які забезпечать досягнення планованих результатів, а також необхідних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для виконання всіх намічених заходів.

Підготовка якісної заявки – процес творчий і трудомісткий, який вимагає спеціальних знань і великого досвіду. До виконання заявки звичайно залучаються професіонали, здатні забезпечити високий рівень підготовки документа.

Гранти не є подарунком, який можна використовувати за своїм розсудом. Вони припускають винятково цільове використання коштів, що виділяються.

Спонсори (приватні особи, комерційні фірми) допомагають, як правило, розвитку вже існуючих напрямків, фірм, організацій і служб, що довели ефективність своєї роботи і цільового використання раніше виділених коштів.

Прикладами грантів можуть бути багато програм і проектів TACIS (технічна допомога СНД), Європейського Союзу, Датської консультаційної служби (DAAS), Німецького уряду й ін.

Кожна служба, у якій країні вона б не працювала, намагається максимально використовувати всі названі джерела фінансування. Структура прибуткової частини бюджету залежить від конкретних економічних і політичних умов. У ряді країн (США, окремі землі Німеччини й ін.) найбільшу частку фінансування складають гроші державного бюджету, в інших (Англія, Шотландія, Голландія й ін.) переважають комерційні надходження від продажу послуг.

Всі названі джерела фінансують безпосередньо діяльність реально існуючих і офіційно оформлених консалтингових формувань. У той же час інформаційна і консультаційна діяльність здійснюється не тільки цими службами. Така діяльність у широкому масштабі може фінансуватися:

• державними службами за рахунок платників податків;

• державними службами в рахунок стягнення податків на деякі сільськогосподарські продукти;

• комерційними компаніями, що продають товаровиробникам засоби виробництва або купують їхню продукцію, і які у відносинах із замовниками також розповсюджують сільськогосподарські знаня;

• асоціаціями товаровиробників, що оплачують консультаційні послуги зі своїх членських внесків;

• асоціаціями сільськогосподарських товаровиробників, що субсидуються державою;

• недержавними організаціями, що фінансуються дотаціями усередині або ззовні країни і/або комерційними компаніями для створення собі сприятливого іміджу;

• недержавними організаціями, що одержують субсидії від держави або працюють по контрактах із державою (або з власною, або з іноземною «державою-донором»).

Можливі різні сполучення вищеописаних варіантів. Наприклад, буває, коли з бюджету виплачується зарплата консультантам державної служби, тоді як інші поточні витрати бере на себе, наприклад, фермерська асоціація; а комерційно орієнтований кооператив або компанія-постачальник може «безкоштовно» вислати спеціалізований журнал своїм членам або клієнтам.

Таким чином, особливістю надання агроконсалтингових послуг є та, що їх фінансування може здійснюватися з різних джерел і їх освоєння залежить від ініціативності самих дорадчих служб.