
- •Розділ 2. Організаційно-правові форми інформаційно-консультаційних служб у розвинутих країнах світу
- •5.3. Особливості навчання дорослих
- •5.4. Основні методи навчання в дорадчій службі
- •Список літератури вступ
- •Розділ 1 Поняття, мета та задачі інформаційно-консультайійної діяльності
- •1.1. Поняття інформаційно-консультаційної діяльності в аграрному секторі економіки
- •1.2. Мета та задачі інформаційно-консультаційної діяльності
- •1.3. Організація взаємодії сільськогосподарських дорадчих служби з іншими організаціями
- •1.4. Перспективи розвитку дорадчої діяльності в Україні
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 2 Організаційно-правові форми інформаційно-консультаційних служб у розвинутих країнах світу
- •2.1. Напрямки організаційної діяльності інформаційно-консультаційних служб в аграрному секторі розвинутих країн світу
- •2.2. Паралельне функціонування служб різних організаційно-правових форм (Голландія та Естонія)
- •2.3. Державна університетська модель (сша)
- •2.4. Державна міністерська модель (Канада, Німеччина, Польща)
- •2.5. Громадська модель (Данія)
- •Переваги та недоліки служб, що створюються на базі фермерських організацій або об'єднань товаровиробників
- •2.6.Приватна модель (Великобританія, Франція) Приватні консультаційні служби
- •2.7.Приватні консультаційні служби у складі комерційних фірм
- •2.8.Змішана модель (Росія)
- •2.9.Служби, що функціонують у структурі або при органах управління апк
- •2.10.Служби у формі державних унітарних підприємств, що мають центральний офіс і районні (міжрайонні) центри
- •2.11.Некомерційні автономні консультаційні організації
- •2.12.Служби на базі вищих навчальних закладів
- •2.13. Загальні висновки щодо моделей служб аграрного консалтингу
- •Переваги та недоліки організаційно-правових форм підприємств
- •Контрольні запитання та завдання
- •14. Загальні висновки щодо моделей служб аграрного консалтингу. Розділ 3. Нормативно-правове забезпечення роботи сільсько-господарських дорадчих служб
- •3.1. Основні законодавчі акти в дорадчій діяльності
- •3.2. Сертифікація дорадчої діяльності
- •3.3. Інфраструктура ринку агроконсалтингових послуг
- •3.4. Комерційні дорадчі послуги
- •3.5.Програми інформаційно-консультаційного обслуговування
- •3.6.Джерела фінансування агроконсалтингової діяльності
- •3.7. Фінансування соціально спрямованих та платних дорадчих послуг
- •Вартість соціально спрямованих дорадчих послуг Таблиця 3.1.
- •3.8. Визначення вартості інформаційно-консультаційних послуг
- •Кошторис витрат на виконання дорадчих послуг
- •3.9. Порядок та умови проведення конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 4 Психологічні аспекти кадрового забезпечення інформаційно-консультаційної діяльності
- •4.1.Психологічні властивості людини.
- •4.1.1. Типи темпераментів
- •4.1.2. Здібності
- •4.1.3. Цілеспрямованість
- •4.1.4. Характер
- •4.2. Трудовий колектив дорадчої служби
- •4.2.1. Структура трудового колективу
- •4.2.2. Основні соціально-психологічні характеристики колективу
- •4.3. Керування трудовим колективом дорадчої служби
- •4.3.1. Формування колективу
- •4.3.2. Підготовка колективу
- •4.3.3. Взаємодія працівників в колективі
- •4.3.4. Шляхи підвищення ефективності роботи колективу
- •4.4. Мотивація діяльності колективу
- •4.4.1. Первісна концепція мотивації
- •4.4.2. Сучасна концепція мотивації
- •4.4.2.1. Змістовна теорія мотивації
- •4.4.2.2. Процесуальна теорія мотивації
- •4.5. Роль та положення керівника в колективі
- •4.5.1. Основні функції керівника в колективі
- •4.5.2.Основні вимоги до керівника
- •4.6.Вплив на колектив та форми влади керівника
- •4.6.1. Основні форми влади керівника
- •4.6.2. Умови використання впливу керівника на колектив
- •4.7.Методи керівництва колективом
- •4.8.Стилі керівництва керівництва колективом
- •4.8.1.Автократичний стиль керівництва
- •4.8.2. Демократичний стиль керівництва
- •4.8.3.Ліберальний стиль керівництва
- •4.8.4.Змішання стилів керівництва
- •4.9. Рекомендації керівникові для успішної роботи колектива.
- •4.10. Розподіл повноважень і відповідальності в колективі.
- •1.Чіткий обмін інформацією.
- •2.Наявність відповідності між повноваженнями й відповідальністю.
- •3.Забезпечення мотивації діяльності.
- •4.11.Початок роботи керівника в новій посаді.
- •1.Слухати й настроюватися.
- •2.Визначити найближчі цілі.
- •4.12.Як керівнику захистити свою пропозицію в колективі
- •1. Роль авторитету.
- •2. Спосіб подання пропозиції.
- •3.Ступінь залучення.
- •4.Об'єктивність викладення інформації.
- •5. Ефект групової думки.
- •4.13.Установлення гарних взаємин в колективі.
- •4.14.Проведення ділової бесіди в колективі.
- •1. Підготовка до бесіди.
- •2. Початок бесіди.
- •3. Передача інформації.
- •4. Аргументація.
- •5. Спростування й нейтралізація зауважень.
- •6. Ухвалення рішення.
- •8.Організація проведення наради в колективі.
- •4.15.Налагодження комунікаційного процесу в колективі.
- •4.16. Конфлікт у колективі
- •4.16.1.Шляхи вирішення конфлікту в колективі.
- •Структурні методи.
- •Міжособистісні методи.
- •4.17. Принципи добору кадрів до інформаційно-консультаційних служб
- •4.18. Оцінка персоналу інформаційно-консультаційної служби
- •4.19. Система матеріального стимулювання роботи консультантів
- •4.21. Планування кар’єри та мотивація праці консультантів
- •4.22. Організація праці консультантів
- •4.23. Розробка посадових обов’язків консультантів
- •4.24.Професійні асоціації та кодекси поведінки
- •4.25. Кодекс консультанта з аграрних питань
- •Контрольні запитання та завдання
- •♦ Особливості навчання дорослих ♦ Основні методи навчання в дорадчій службі
- •Сильні сторони – вміння працівника справлятися з необхідними у даний час або у майбутньому видами діяльності.
- •Форма для проведення swot аналізу
- •5.2. Вибір і аналіз цільової групи
- •За швидкістю засвоєння навчального матеріалу, темпами реагування на новації у виробництві та інще виділяють такі категорії людей, які можна використовувати як цільові групи:
- •5.3. Особливості навчання дорослих
- •Особливості дорослого учня:
- •Навчання дорослих
- •5.4. Основні методи навчання в дорадчій службі
- •5.4.1. «Мозковий штурм»
- •5.4.2. Метод аналізу конкретних ситуацій або метод «кейс-стаді» (“case study”)
- •5.4.3. Невеликі гуртки знання (групи «дзижчання»)
- •5.4.4. Обговорення
- •5.4.5. Заняття – обговорення із встановленням зворотного зв'язку
- •5.4.7. Метод Tick-box
- •Приклад питань і відповідей
- •5.4.8. Демонстрація
- •5.4.9. Практика
- •Організація Дня поля (екскурсія в полі)
- •Планування Дня поля
- •Підготовка проведення Дня поля
- •Організаційні заходи для проведення Дня поля
- •Закріплення результатів Дня поля
- •5.4.10. Ігрова ситуація, ділова гра
- •5.4.11. Лекція
- •5.4.12. Відеофільми
- •5.4.13. Дистанційне навчання
- •5.5. Організація проведення навчальних заходів
- •5.6. Зворотний зв'язок у навчанні
- •Фактори, що підвищують зацікавленість слухачів в оцінці:
- •Зведена оцінна анкета семінару
- •5.7. Визначення консультування
- •5.8. Види консультування
- •Планування дій включає:
- •Напрацювання рішень;
- •Навчання /тренінги
- •5.9. Етапи консультаційного процесу
- •Фази і етапи консультаційного процесу
- •5.10. Підготовка до консультування
- •5.11. Попередній діагноз проблеми
- •5.12. Збір та аналіз інформації
- •Внутрішні та зовнішні джерела інформації
- •5.12.1. Джерела і методи збору інформації
- •5.12.2. Аналіз фактів
- •5.13. Угода про консультування
- •Що має включати контракт
- •5.14. Діагноз проблеми
- •5.15. Планування дій
- •5.15.1. Пошук ідей для можливих рішень
- •5.15.2. Напрямок пошуку рішень
- •5.15.3. Використання досвіду
- •5.15.4. Творче мислення
- •5.15.8. Латеральне мислення
- •5.15.9. Опитувальні аркуші
- •5.15.10. Бар'єри на шляху до творчого мислення
- •5.15.11. Подальша розробка обраної мети
- •5.15.12. Робота над альтернативними рішеннями.
- •5.15.13. Оцінка альтернативних рішень
- •Велике поліпшення — 10
- •5.16. Презентація рекомендацій клієнту
- •5.17. Впровадження
- •5.17.1. Роль консультанта у фазі впровадження
- •5.17.2. Пошук правильних рішень
- •5.17.3. Планування і контроль за впровадженням
- •Розподіл обов'язків
- •Темп і терміни здійснення змін
- •Деталізація заходів
- •Спостереження за ходом упровадження
- •5.18. Навчання та перепідготовка кадрів в організації клієнта
- •5.20. Завершення консультування
- •5.20.1. Час припинення співробітництва
- •Планування припинення співробітництва
- •Поступове припинення співробітництва
- •Виявлення сигналів до закінчення співробітництва
- •5.21. Момент завершення консультування
- •5.22. Підсумковий звіт
- •Оцінка переваг
- •Оцінка процесу консультування
- •Пропозиція клієнтові
- •Внутрішній звіт клієнта
- •Наступна робота
- •5.22. Оцінка ефективності консультування
- •Хто має проводити оцінку
- •Кількість і якість засобів для виконання завдання
- •Стиль консультування, що застосовується
- •Способи оцінки
- •5.23. Організація консультування на основі проектного підходу
- •5.24. Механізм зворотного зв’язку в організації агроконсалтингової діяльності
- •Контрольні запитання і завдання
- •6. Програмні експертні системи при моделюванні підприємства
- •6.1 Призначення програми project expert
- •6.2 Типова послідовність робіт
- •6.3 Робочі інструменти програми
- •6.4 Створення імітаційної моделі за допомогою діалогового вікна зміст
- •6.4.1 Розділ Проект
- •6.4. 2 Розділ Компанія
- •6.4.3 Розділ Оточення
- •6.4.4 Розділ Інвестиційний план
- •6.4.5 Розділ Операційний план
- •6.4.6 Фінансування
- •6.4.7 Розділ Результати
- •6.4.8 Розділ Аналіз результатів
- •6.5 Аналіз імітаційної моделі фінансово-економічної діяльності консалтингової фірми
- •6.5.1 Постановка задачі
- •6.5.2 Створення і аналіз імітаційної моделі для попереднього аналізу проекту (без обліку податків, дисконтувания, курсовой інфляції й вартості кредиту)
- •6.5.3 Проект із обліком дисконтування і курсової інфляції
- •6.5.4 Проект із урахуванням вартості кредиту
- •6.5.5 Проект із урахуванням податків
- •6.5.6 Підсумковий проект
- •Тестові завдання Модуль 1. Мета, завдання та організаційно-правові форми діяльності дорадчої служби
- •Модуль 2. Організаційно-правові форми та кадрове забезпечення дорадчих служб
- •Модуль 3. Ринок агроконсалтингових послуг
- •Модуль 4. Організація консультаційного процесу
- •Додатки
- •Додаток а
- •Закон україни
- •Про сільськогосподарську дорадчу діяльність
- •Закон україни "про об'єднання громадян"
- •I. Загальні положення
- •IV. Права об'єднань громадян, господарська та інша комерційна діяльність
- •V. Нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян.
- •VI. Міжнародні зв'язки об'єднань громадян. Міжнародні об'єднання громадян
- •Статут громадської організації
- •І. Загальні положення
- •II. Мета, завдання та напрямки діяльності дорадчої служби
- •III. Правовий статус дорадчої служби
- •IV. Членство в дорадчій службі, права та обов'язки членів
- •V. Порядок утворення й діяльності статутних органів дорадчої служби та їх повноваження
- •VI. Джерела надходжень і порядок використання коштів та іншого майна дорадчої служби
- •VII. Господарська діяльність дорадчої служби
- •VIII. Міжнародна діяльність дорадчої служби
- •IX. Порядок звітності й контролю
- •X. Порядок припинення діяльності та реорганізації дорадчої служби
- •Хі. Порядок внесення змін і доповнень до статуту дорадчої служби
- •Статут приватного підприємства
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та предмет діяльності.
- •3. Майно підприємства
- •4. Управління підприємством
- •5. Організація і оплата праці
- •6. Звіт, звітність і контроль
- •7. Зовнішньоекономічна діяльність приватного підприємства
- •8. Реорганізація і припинення діяльності підприємства
- •9. Внесення змін та доповнень до статуту.
- •Орієнтовне положення про регіональну комісію з проведення конкурсу серед суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, що надаватимуть соціально спрямовані дорадчі послуги
- •1. Загальні положення
- •2. Склад та порядок створення регіональної комісії
- •3. Завдання, права та обов’язки регіональної комісії
- •2. Порядок формування та термін повноважень регіональної комісії
- •3. Порядок приймання заяв на участь у конкурсі
- •4. Підготовка та проведення засідань регіональної комісії
- •5. Забезпечення діяльності регіональної комісії
- •6. Порядок оскарження рішення регіональної комісії
- •Порядок та умови проведення конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг
- •Протокол
- •Додаток к Перелік дорадчих послуг і адміністративно-територіальних районів, у яких вони надаватимуться
- •Додаток л
- •Сільськогосподарський дорадник
- •Додаток м
- •Сільськогосподарський експерт-дорадник
- •Додаток н
- •Положення про Реєстр сільськогосподарських дорадчих служб
- •Положення про Реєстр сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників
- •Журнал обліку індивідуально наданих дорадчих послуг, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету
- •План заходів та кошторисна вартість надання соціально спрямованих дорадчих послуг сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню у ______________________________області на 2008 рік
- •Список літератури
3.2. Сертифікація дорадчої діяльності
Законом України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” передбачене державне регулювання агроконсалтингової діяльності, і, зокрема, державна реєстрація та сертифікація сільськогосподарських дорадчих служб. Обумовлено це тим, що дорадчі послуги охоплюють великий спектр питань життєдіяльності людини. Від якості сільськогосподарських дорадчих послуг великою мірою залежать: ефективне господарювання сільськогосподарських товаровиробників, безпека харчування людей, збереження оточуючого природного середовища.
Тому центральним органом державної влади, який здійснює державне регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні – Міністерством аграрної політики – здійснюється як державна підтримка дорадчої діяльності, і перш за все підтримка здійснення соціально спрямованих дорадчих послуг, так і контроль діяльності сільськогосподарських дорадчих служб.
На першому етапі юридична особа, яка хоче займатись агроконсалтинговою діяльністю, повинна пройти процедуру державної реєстрації. Після цього дорадча служба має розробити та затвердити план заходів щодо її ефективної. Після аналізу діяльності дорадчої служби згідно із встановленими правилами центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики юридична особа, яка пройшла процедуру державної реєстрації, вноситься до Державного реєстру сільськогосподарських дорадчих служб, і на підставі цього їй видається сертифікат державного зразка сільськогосподарської дорадчої служби. При виявленні недоліків у діяльності цієї служби чи недостовірності поданих на державну реєстрацію документів державний орган відмовляє такому суб’єкту в Державній реєстрації.
Законом передбачене також анулювання сертифіката сільськогосподарської дорадчої служби у випадках порушення нею встановлених державою норм та правил здійснення агроконсалтингової діяльності.
Відповідні вимоги встановлені Законом і до спеціалістів сільськогосподарських дорадчих служб – сільськогосподарських дорадників. Зокрема, вони повинні не рідше одного разу в п’ять років підвищувати свою кваліфікацію за відповідними програмами, затвердженими державним органом. Фаховий рівень сільськогосподарського дорадника підтверджується кваліфікаційним свідоцтвом. Для його отримання Законом передбачено ряд вимог: закінчена вища освіта та стаж практичної роботи в сільському господарстві 3 роки.
Кваліфікаційне свідоцтво видається дораднику лише на підставі рішення Кваліфікаційної комісії за результатами атестації. Передбачена атестація за двома основними напрямками: “сільськогосподарський дорадник” і “сільськогосподарський експерт-дорадник”.
Такі вимоги до реєстрації сільськогосподарських дорадчих служб та атестації сільськогосподарських дорадників підвищують відповідальність юридичних і фізичних осіб – суб’єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності за свою роботу та надають можливість органам державної влади реально впливати на них з метою вдосконалення агроконсалтингової діяльності в аграрному секторі економіки держави.
Сертифікація дорадчої служби . Постановою Кабінету Міністрів України №897 від 3 липня 2006 р. прийнято Положення, яке визначає порядок створення та ведення Реєстру сільськогосподарських дорадчих служб (далі - Реєстр), видачі сертифіката, зупинення його дії або анулювання.
Метою ведеться реєстру є забезпечення: ведення єдиного обліку дорадчих служб; відкритості інформації про дорадчі служби; створення сприятливих умов для інформатизації аграрної сфери.
Реєстр створюється і ведеться Мінагрополітики або за його рішенням всеукраїнською громадською професійною організацією, що об`єднує суб`єктів дорадчої діяльності і має статус саморегулівної організації (далі - саморегулівна організація). Реєстр ведеться у формі журналу з пронумерованими сторінками, прошнурованого та скріпленого гербовою печаткою, і розміщується на веб-сайті Мінагрополітики або саморегулівної організації.Реєстр підписується особою, відповідальною за його ведення.
До Реєстру вносяться такі відомості про дорадчу службу:
– повне найменування;
– юридична адреса, телефакс, електронна адреса;
– кількісний склад; перелік дорадчих послуг;
– номер сертифіката та дата його видачі.
Дорадча служба подає до Мінагрополітики або саморегулівній організації заяву про її внесення до Реєстру. До заяви додаються:
– витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
– нотаріально засвідчені копії устновчих документів дорадчої служби;
– перелік дорадчих послуг і адміністративно-територіальних районів, в яких дорадча служба їх надаватиме;
– інформація про кількісний склад дорадчої служби та номер кваліфікаційного свідоцтва кожного дорадника.
Заява про внесення до Реєстру розглядається протягом п`яти робочих днів після її надходження. За результатами розгляду заяви Мінагрополітики або саморегулівна організація приймає рішення про внесення дорадчої служби до Реєстру і видачу їй сертифіката за формою згідно з додатком чи про відмову у внесенні до Реєстру.
Підставою для відмови у внесенні до Реєстру може бути: невідповідність поданих документів вимогам законодавства та цього Положення; наявність у поданих документах недостовірної інформації. Рішення про відмову у внесенні до Реєстру надсилається дорадчій службі у письмовій формі (з обґрунтуванням причини) протягом п`яти днів після прийняття такого рішення.
Сертифікат видається за рахунок коштів дорадчої служби строком на п`ять років. У разі внесення змін до документів, що додаються до заяви про внесення до Реєстру, дорадча служба подає протягом 10 робочих днів Мінагрополітики або саморегулівній організації відповідну інформацію у письмовій формі, про що робиться відмітка у Реєстрі.
Дія сертифіката зупиняється Мінагрополітики або саморегулівною організацією у разі: – неодноразового порушення дорадчою службою вимог законодавства; – заподіяння збитків внаслідок надання землевласникам або землекористувачам, іншим юридичним та фізичним особам дорадчих послуг низької якості. Про зупинення дії сертифіката дорадчій службі повідомляється у письмовій формі протягом п`яти робочих днів після прийняття відповідного рішення. Мінагрополітики або саморегулівна організація поновлює дію сертифіката після усунення дорадчою службою причин, що зумовили зупинення його дії.
Мінагрополітики або саморегулівна організація приймає рішення про анулювання сертифіката у разі:
– подання дорадчою службою заяви про анулювання сертифіката;
– наявності недостовірної інформації у документах, що додаються до заяви про внесення до Реєстру;
– скасування державної реєстрації дорадчої служби як юридичної особи;
– встановлення факту передачі дорадчою службою сертифіката іншій юридичній особі для надання дорадчих послуг;
– неподання в установлений строк інформації про зміни, внесені до документів, що додаються до заяви про внесення до Реєстру;
– невиконання розпорядження органів контролю про усунення виявлених порушень.
Сертифікат анулюється з дати прийняття відповідного рішення Мінагрополітики або саморегулівною організацією. Дорадчій службі повідомляється про анулювання сертифіката у письмовій формі протягом п`яти робочих днів.
Спори, пов`язані з веденням Реєстру, видачею сертифіката, зупиненням його дії або анулюванням, розв`язуються у судовому порядку.