Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Україна національний аграрний університет безкр...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
8.99 Mб
Скачать

2.7.Приватні консультаційні служби у складі комерційних фірм

Комерційні фірми, які займаються виробництвом, постачанням матеріально-технічних ресурсів для сільського господарства, розробкою та впровадженням нових сортів та технологій, до­сить часто створюють у своєму складі спеціальні підрозділи.

В обов'язки таких підрозділів входить надання консультацій потенційним клієнтам із питань ефективного використання ре­сурсів чи застосування пропонованих сортів та технологій.

Основним недоліком такої моделі є те, що спеціалісти-консультанти насамперед забезпечують інтереси своїх фірм, а во­ни не завжди збігаються з інтересами сільськогосподарських товаровиробників. Фірми, зацікавлені в «проштовхуванні» своєї продукції на ринок, не завжди є об'єктивними щодо її якості чи переваг над аналогічною продукцією конкурентів. І хоча кон­сультаційні послуги надаються клієнтам «безкоштовно», ви­трати на консультаційну діяльність враховуються в ціні на продукцію фірми. Слід зазначити, що в своєму вузькопрофільному спектрі послуг консультаційні служби комерційних фірм є досить ефективними. Переваги та недоліки консультаційних служб у складі комерційних фірм описані в табл. 2.4.

Таблиця 2.4.

Переваги та недоліки служб, що створюються як підрозділи комерційних фірм

Переваги

Недоліки

  • Робота таких служб, як правило, організована більш ефективно і менш бюрократично, ніж державних

  • Формування комерційних фірм можуть залучати більш кваліфікованих фахівців завдяки вищій оплаті праці

  • Консультанти служб зобов'язані забезпечувати реалізацію інтересів фірми, що не завжди збігається з інтересами товаровиробників

  • Агенти служб надають консультації товаровиробникам лише в тій галузі, в якій працює фірма. При цьому важко очікувати від консультантів об'єктивного оцінювання продукції та технологій конкуруючих фірм

2.8.Змішана модель (Росія)

Інформаційно-консультаційні служби (ІКС) створені в бага­тьох регіонах Російської Федерації. В країні вже сформувався загальноприйнятий підхід до формування консультаційної служ­би і виділено основні форми її організації.

Виділяють такі формування:

  • структурні підрозділи галузевих органів управління АПК (регіональних міністерств, комітетів, управлінь і департа­ментів сільського господарства);

  • державні унітарні підприємства;

  • на базі вищих навчальних закладів та сільськогосподарських коледжів;

  • на базі інститутів перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів;

  • на базі науково-дослідних інститутів;

  • автономні некомерційні структури.

Вибір форми організації інформаційно-консультаційної служби здійснюється регіоном і має відповідати завданням та функці­ям регіональної служби, а також місцевим умовам. Інституційна структура на районному рівні визначається загальною регі­ональною організаційно-правовою формою.

2.9.Служби, що функціонують у структурі або при органах управління апк

Нині ці служби є найбільш численними. Такі служби повторю­ють наявну організаційну структуру управлінських організацій, обов'язки консультантів покладені на працівників управлінь. Консультантами можуть також бути працівники апарату управ­ління, які звільнені від основної діяльності та створюють само­стійні структурні підрозділи. Обласний рівень (за такої форми організації ІКС) представлений, як правило, одним відділом, ін­ші фахівці надають консультаційні послуги «за сумісництвом».

На початковому етапі організації ІКС формування створювали­ся переважно на базі органів управління АПК. Але результати перших років їхньої діяльності в деяких областях (наприклад, у Ленінградській і Нижньогородській) засвідчили, що праців­ники управління приділяли мало часу консультуванню товаро­виробників. Це не сприяло встановленню довірчих відносин між ними і клієнтами. Якщо консультантів виділяли з праців­ників, звільнених від основної роботи, то перед адміністрацією поставала проблема оптимізації кількості працівників апарату управління. Це питання часто вирішувалося не на користь кон­сультаційної служби.

Серед прикладів функціонування ІКС на базі органів управлін­ня можна назвати Рязанську, Пермську, Тверську та Якутську консультаційні служби.