Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Україна національний аграрний університет безкр...doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
8.99 Mб
Скачать

5.24. Механізм зворотного зв’язку в організації агроконсалтингової діяльності

Зворотний зв’язок у сільськогосподарській дорадчій службі спрямований на вдосконалення якісного рівня дорадчих послуг окремим консультантом, групою консультантів шляхом визначення відношення клієнта щодо ефективності дорадчих послуг та методів їх надання. Метою зворотного зв’язку в дорадчій службі є вдосконалення процесу надання дорадчих послуг, підвищення їх якості та визначення – як вони відповідають потребам клієнта. Тому система надання сільськогосподарських дорадчих послуг має включати механізми зворотного зв’язку – як зовнішні (що отримуються безпосередньо від сільськогосподарських товаровиробників), так і внутрішні – для оцінки діяльності підрозділів та окремих косультантів дорадчої служби.

Існує цілий ряд методів встановлення зворотного зв’язку. Серед них виділяють такі:

  • індивідуальні;

  • колективні;

  • збір інформації із вторинних джерел.

Серед індивідуальних методів найбільш розповсюдженими є:

  • індивідуальні співбесіди;

  • опитування працівників інших організацій;

  • анкетування;

  • неформальні індивідуальні спостереження;

  • формальні індивідуальні спостереження.

Колективні методи встановлення зворотного зв’язку дозволяють встановити і підтримувати зв’язок між учасниками в інтерактивному колективному процесі. До основних колективних методів належать:

  • дельфійський метод;

  • тематична співбесіда;

  • номінальний колективний метод;

  • неформальний колективний метод.

Згідно з дельфійським методом проводяться незалежні і неодноразові анкетування груп спеціалістів, які досконально володіють проблемою, що підлягає анкетуванню. За результатами першого анкетування готуються запитання для наступної анкети і т. д. Всього за 3–4 послідовні стадії анкетування можна виявити загальні тенденції зворотного зв’язку щодо запропонованої проблеми, яка підлягає анкетуванню.

Тематична співбесіда передбачає збір даних зворотного зв’язку з якісними характеристиками від певної групи людей в процесі тематичної дискусії. Як правило, організується декілька тематичних обговорень по одному питанню, але підхід до обговорення пропонується координатором з різних сторін обговорюваного питання.

Номінальний колективний метод використовується при визначенні пріоритетів для дорадчої служби в ході реалізації зворотного зв’язку. Процес обговорення включає постановку проблеми, презентацію ідей щодо її вирішення, визначення пріоритетів, обговорення та голосування.

Неформальні колективні методи передбачають організацію зворотного зв’язку в ході колективних зустрічей. Як правило, на таких зустрічах учасники обговорюють різні проблеми. В перервах продовжується неформальне обговорення проблем порядку денного. У цьому разі консультанти мають можливість як безпосередньо на зібранні, так і в процесі неформального обговорення отримати, в результаті неформального контакту з клієнтом, додаткову інформацію.

Вторинним джерелом інформації зворотного зв’язку можуть бути адміністративні звіти, довідки, результати досліджень тощо.

Зворотний зв’язок встановлюється і при наданні методичної допомоги молодим співробітникам дорадчих служб. Досвідчений консультант-наставник виїжджає з молодим консультантом на об’єкт консультування і в процесі роботи спостерігає та оцінює дії молодого спеціаліста. Потім наставник обговорює з молодим консультантом як можна вдосконалити процес даного консультування, допомагає знайти альтернативні підходи тощо.

Зворотний зв’язок при проведенні навчальних заходів у дорадництві здійснюється для:

  • вдосконалення педагогічної майстерності консультантів, які проводять ці заходи;

  • визначеня ступеню ефективності нових методів;

  • відповідної модифікації нових методів;

  • поліпшення планування навчальної діяльності;

  • обгрунтування розширення чи скорочення навчальних програм.

Запропоновані методи дозволяють вдосконалювати діяльність підрозділів дорадчої служби, сприяти підвищенню професійного рівня консультантів, здійснювати оцінку та підвищувати якість надання консультаційних послуг.