Планування припинення співробітництва

Деякі завдання завершуються занадто рано. Це відбувається, якщо:

- робота консультанта над проектом не може бути завершена;

- клієнт переоцінив свої здібності для завершення проекту, не володіючи достатньою підготовкою для цього;

- бюджет клієнта не дозволяє завершити роботу;

- консультант квапиться почати інше завдання.

Часто зустрічаються також приклади завершення завдань пізніше, ніж необхідно. Це має місце, якщо: консультант бере на себе технічно складний проект, не переконавши в тім, що клієнт досить підготовлений, щоб продовжити його сам; робота нечітко сформульована і у ході виконання завдання виникають нові проблеми; консультант намагається залишитися довше, ніж це необхідно.

Щоб уникнути таких ситуацій, питання своєчасного закінчення співробітництва необхідно обговорити з самого початку процесу консультування, коли консультант наводить клієнтові весь п’ятифазовий цикл і пояснює звичайний нормальний хід успішного виконання завдання. Контракт на консультування має передбачати, коли і при яких обставинах завдання буде завершено. Як уже згадувалося, вибір великий. Завдання може закінчуватися після фази діагностики або вироблення програм дій, на будь-якому етапі або після завершення впровадження.

Буває важко визначити правильний момент закінчення співробітництва під час підписання контракту. На такій ранній стадії часто неможливо пророчити, як буде просуватися процес впровадження, наскільки глибоко буде участь персоналу клієнта і які нові відносини і проблеми виникнуть у ході виконання завдання.

От чому рекомендується, щоб план виконання завдання переглядався у визначені критичні моменти по ходу робіт: при кожному такому розгляді мають ставитися питання, як довго ще повинен залишатися консультант і що ще залишається зробити для завершення завдання.

Поступове припинення співробітництва

Питання поступового припинення співробітництва вже обговорювалися раніше. У багатьох випадках, з погляду як клієнта, так і консультанта, це може бути оптимальним рішенням.

Виявлення сигналів до закінчення співробітництва

Деякі сигнали до закінчення співробітництва, як деякі консультанти називають їх, підказують консультантові, що клієнт хотів би завершити завдання. Вони можуть бути дуже відкритими або ж непрямими і прихованими. Наприклад, клієнт може почати рідше зустрічатися з консультантом або ж давати зрозуміти тим або іншим способом, що на виконання завдання уже витрачено досить часу. Важливо не пропустити ці сигнали. Це не означає, що обов'язково необхідно негайно зібрати речі і залишити клієнта, навіть якщо є вагомі професійні причини, але дане питання необхідно відкрито обговорити. Якщо клієнт переконаний, що може продовжувати роботу сам, консультант ніколи не повинен наполягати на тому, щоб залишитися, навіть якщо не розділяє цієї думки. Зрештою музику замовляє той, хто платить. Саме клієнт платить консультантові, а не навпаки.

5.21. Момент завершення консультування

Завершення — п'ята і кінцева фаза процесу консультування. Кожне завдання або проект мають бути завершені, коли мети досягнуто і допомога консультанта більше не потрібна.

Недостатньо виконати завдання професійно. Завершення ро­боти і залишення клієнта також мають бути цілком професійни­ми, а їх час і форма обрані відповідно і все влагоджено до загального задоволення клієнта і консультанта. Саме консуль­тантові належить визначити, коли і як він залишить організацію клієнта.

Завершальний етап охоплює два однаково важливих аспекти консультаційного процесу: роботу, для якої було запрошено кон­сультанта, і взаємовідносини між консультантом і клієнтом.

По-перше, залишення консультантом клієнтської організації означає, що роботу, у якій він брав участь, завершено, буде при­пинено або буде продовжено, але без допомоги консультанта. Під час прийняття рішення про завершення завдання не повинно бути ніякої двозначності. Сторони мають спільно визначити, чи вва­жати завдання успішним, невдалим або чимось середнім між цими двома станами.

По-друге, при залишенні консультантом клієнта завершують­ся взаємовідносини «консультант-клієнт». Атмосфера і те, яким чином припиняються ці взаємовідносини, будуть впливати на бажання клієнта продовжувати даний проект і знову звернутися до даної консультуючої організації в разі потреби.

Не варто завершувати завдання з невизначеними і змішаними почуттями. В ідеалі обидві сторони мають бути задоволені стосунками, що існували між ними при виконанні завдання. Консультант повинен відчувати, що йому довіряли і його ша­нували, що робота з цим же клієнтом і надалі буде цікавою. Ці взаємовідносини мають також фінансовий підтекст: обидві сто­рони мають вважати, що за зроблені фахові послуги сплачено справедливу ціну. Останнє вра­ження дуже істотне, а відмінно закінчене завдання залишає двері відкритими для майбутньої спільної роботи. Обрати відповідний момент для завершення співробітництва досить важко.

На необхідність закінчення консультаційної роботи можуть вказувати як технологічно об'єктивні (виконання роботи), так і суб'єктивні сигнали з боку клієнта (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Сигнали до закінчення консультування