
- •Розділ 2. Організаційно-правові форми інформаційно-консультаційних служб у розвинутих країнах світу
- •5.3. Особливості навчання дорослих
- •5.4. Основні методи навчання в дорадчій службі
- •Список літератури вступ
- •Розділ 1 Поняття, мета та задачі інформаційно-консультайійної діяльності
- •1.1. Поняття інформаційно-консультаційної діяльності в аграрному секторі економіки
- •1.2. Мета та задачі інформаційно-консультаційної діяльності
- •1.3. Організація взаємодії сільськогосподарських дорадчих служби з іншими організаціями
- •1.4. Перспективи розвитку дорадчої діяльності в Україні
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 2 Організаційно-правові форми інформаційно-консультаційних служб у розвинутих країнах світу
- •2.1. Напрямки організаційної діяльності інформаційно-консультаційних служб в аграрному секторі розвинутих країн світу
- •2.2. Паралельне функціонування служб різних організаційно-правових форм (Голландія та Естонія)
- •2.3. Державна університетська модель (сша)
- •2.4. Державна міністерська модель (Канада, Німеччина, Польща)
- •2.5. Громадська модель (Данія)
- •Переваги та недоліки служб, що створюються на базі фермерських організацій або об'єднань товаровиробників
- •2.6.Приватна модель (Великобританія, Франція) Приватні консультаційні служби
- •2.7.Приватні консультаційні служби у складі комерційних фірм
- •2.8.Змішана модель (Росія)
- •2.9.Служби, що функціонують у структурі або при органах управління апк
- •2.10.Служби у формі державних унітарних підприємств, що мають центральний офіс і районні (міжрайонні) центри
- •2.11.Некомерційні автономні консультаційні організації
- •2.12.Служби на базі вищих навчальних закладів
- •2.13. Загальні висновки щодо моделей служб аграрного консалтингу
- •Переваги та недоліки організаційно-правових форм підприємств
- •Контрольні запитання та завдання
- •14. Загальні висновки щодо моделей служб аграрного консалтингу. Розділ 3. Нормативно-правове забезпечення роботи сільсько-господарських дорадчих служб
- •3.1. Основні законодавчі акти в дорадчій діяльності
- •3.2. Сертифікація дорадчої діяльності
- •3.3. Інфраструктура ринку агроконсалтингових послуг
- •3.4. Комерційні дорадчі послуги
- •3.5.Програми інформаційно-консультаційного обслуговування
- •3.6.Джерела фінансування агроконсалтингової діяльності
- •3.7. Фінансування соціально спрямованих та платних дорадчих послуг
- •Вартість соціально спрямованих дорадчих послуг Таблиця 3.1.
- •3.8. Визначення вартості інформаційно-консультаційних послуг
- •Кошторис витрат на виконання дорадчих послуг
- •3.9. Порядок та умови проведення конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 4 Психологічні аспекти кадрового забезпечення інформаційно-консультаційної діяльності
- •4.1.Психологічні властивості людини.
- •4.1.1. Типи темпераментів
- •4.1.2. Здібності
- •4.1.3. Цілеспрямованість
- •4.1.4. Характер
- •4.2. Трудовий колектив дорадчої служби
- •4.2.1. Структура трудового колективу
- •4.2.2. Основні соціально-психологічні характеристики колективу
- •4.3. Керування трудовим колективом дорадчої служби
- •4.3.1. Формування колективу
- •4.3.2. Підготовка колективу
- •4.3.3. Взаємодія працівників в колективі
- •4.3.4. Шляхи підвищення ефективності роботи колективу
- •4.4. Мотивація діяльності колективу
- •4.4.1. Первісна концепція мотивації
- •4.4.2. Сучасна концепція мотивації
- •4.4.2.1. Змістовна теорія мотивації
- •4.4.2.2. Процесуальна теорія мотивації
- •4.5. Роль та положення керівника в колективі
- •4.5.1. Основні функції керівника в колективі
- •4.5.2.Основні вимоги до керівника
- •4.6.Вплив на колектив та форми влади керівника
- •4.6.1. Основні форми влади керівника
- •4.6.2. Умови використання впливу керівника на колектив
- •4.7.Методи керівництва колективом
- •4.8.Стилі керівництва керівництва колективом
- •4.8.1.Автократичний стиль керівництва
- •4.8.2. Демократичний стиль керівництва
- •4.8.3.Ліберальний стиль керівництва
- •4.8.4.Змішання стилів керівництва
- •4.9. Рекомендації керівникові для успішної роботи колектива.
- •4.10. Розподіл повноважень і відповідальності в колективі.
- •1.Чіткий обмін інформацією.
- •2.Наявність відповідності між повноваженнями й відповідальністю.
- •3.Забезпечення мотивації діяльності.
- •4.11.Початок роботи керівника в новій посаді.
- •1.Слухати й настроюватися.
- •2.Визначити найближчі цілі.
- •4.12.Як керівнику захистити свою пропозицію в колективі
- •1. Роль авторитету.
- •2. Спосіб подання пропозиції.
- •3.Ступінь залучення.
- •4.Об'єктивність викладення інформації.
- •5. Ефект групової думки.
- •4.13.Установлення гарних взаємин в колективі.
- •4.14.Проведення ділової бесіди в колективі.
- •1. Підготовка до бесіди.
- •2. Початок бесіди.
- •3. Передача інформації.
- •4. Аргументація.
- •5. Спростування й нейтралізація зауважень.
- •6. Ухвалення рішення.
- •8.Організація проведення наради в колективі.
- •4.15.Налагодження комунікаційного процесу в колективі.
- •4.16. Конфлікт у колективі
- •4.16.1.Шляхи вирішення конфлікту в колективі.
- •Структурні методи.
- •Міжособистісні методи.
- •4.17. Принципи добору кадрів до інформаційно-консультаційних служб
- •4.18. Оцінка персоналу інформаційно-консультаційної служби
- •4.19. Система матеріального стимулювання роботи консультантів
- •4.21. Планування кар’єри та мотивація праці консультантів
- •4.22. Організація праці консультантів
- •4.23. Розробка посадових обов’язків консультантів
- •4.24.Професійні асоціації та кодекси поведінки
- •4.25. Кодекс консультанта з аграрних питань
- •Контрольні запитання та завдання
- •♦ Особливості навчання дорослих ♦ Основні методи навчання в дорадчій службі
- •Сильні сторони – вміння працівника справлятися з необхідними у даний час або у майбутньому видами діяльності.
- •Форма для проведення swot аналізу
- •5.2. Вибір і аналіз цільової групи
- •За швидкістю засвоєння навчального матеріалу, темпами реагування на новації у виробництві та інще виділяють такі категорії людей, які можна використовувати як цільові групи:
- •5.3. Особливості навчання дорослих
- •Особливості дорослого учня:
- •Навчання дорослих
- •5.4. Основні методи навчання в дорадчій службі
- •5.4.1. «Мозковий штурм»
- •5.4.2. Метод аналізу конкретних ситуацій або метод «кейс-стаді» (“case study”)
- •5.4.3. Невеликі гуртки знання (групи «дзижчання»)
- •5.4.4. Обговорення
- •5.4.5. Заняття – обговорення із встановленням зворотного зв'язку
- •5.4.7. Метод Tick-box
- •Приклад питань і відповідей
- •5.4.8. Демонстрація
- •5.4.9. Практика
- •Організація Дня поля (екскурсія в полі)
- •Планування Дня поля
- •Підготовка проведення Дня поля
- •Організаційні заходи для проведення Дня поля
- •Закріплення результатів Дня поля
- •5.4.10. Ігрова ситуація, ділова гра
- •5.4.11. Лекція
- •5.4.12. Відеофільми
- •5.4.13. Дистанційне навчання
- •5.5. Організація проведення навчальних заходів
- •5.6. Зворотний зв'язок у навчанні
- •Фактори, що підвищують зацікавленість слухачів в оцінці:
- •Зведена оцінна анкета семінару
- •5.7. Визначення консультування
- •5.8. Види консультування
- •Планування дій включає:
- •Напрацювання рішень;
- •Навчання /тренінги
- •5.9. Етапи консультаційного процесу
- •Фази і етапи консультаційного процесу
- •5.10. Підготовка до консультування
- •5.11. Попередній діагноз проблеми
- •5.12. Збір та аналіз інформації
- •Внутрішні та зовнішні джерела інформації
- •5.12.1. Джерела і методи збору інформації
- •5.12.2. Аналіз фактів
- •5.13. Угода про консультування
- •Що має включати контракт
- •5.14. Діагноз проблеми
- •5.15. Планування дій
- •5.15.1. Пошук ідей для можливих рішень
- •5.15.2. Напрямок пошуку рішень
- •5.15.3. Використання досвіду
- •5.15.4. Творче мислення
- •5.15.8. Латеральне мислення
- •5.15.9. Опитувальні аркуші
- •5.15.10. Бар'єри на шляху до творчого мислення
- •5.15.11. Подальша розробка обраної мети
- •5.15.12. Робота над альтернативними рішеннями.
- •5.15.13. Оцінка альтернативних рішень
- •Велике поліпшення — 10
- •5.16. Презентація рекомендацій клієнту
- •5.17. Впровадження
- •5.17.1. Роль консультанта у фазі впровадження
- •5.17.2. Пошук правильних рішень
- •5.17.3. Планування і контроль за впровадженням
- •Розподіл обов'язків
- •Темп і терміни здійснення змін
- •Деталізація заходів
- •Спостереження за ходом упровадження
- •5.18. Навчання та перепідготовка кадрів в організації клієнта
- •5.20. Завершення консультування
- •5.20.1. Час припинення співробітництва
- •Планування припинення співробітництва
- •Поступове припинення співробітництва
- •Виявлення сигналів до закінчення співробітництва
- •5.21. Момент завершення консультування
- •5.22. Підсумковий звіт
- •Оцінка переваг
- •Оцінка процесу консультування
- •Пропозиція клієнтові
- •Внутрішній звіт клієнта
- •Наступна робота
- •5.22. Оцінка ефективності консультування
- •Хто має проводити оцінку
- •Кількість і якість засобів для виконання завдання
- •Стиль консультування, що застосовується
- •Способи оцінки
- •5.23. Організація консультування на основі проектного підходу
- •5.24. Механізм зворотного зв’язку в організації агроконсалтингової діяльності
- •Контрольні запитання і завдання
- •6. Програмні експертні системи при моделюванні підприємства
- •6.1 Призначення програми project expert
- •6.2 Типова послідовність робіт
- •6.3 Робочі інструменти програми
- •6.4 Створення імітаційної моделі за допомогою діалогового вікна зміст
- •6.4.1 Розділ Проект
- •6.4. 2 Розділ Компанія
- •6.4.3 Розділ Оточення
- •6.4.4 Розділ Інвестиційний план
- •6.4.5 Розділ Операційний план
- •6.4.6 Фінансування
- •6.4.7 Розділ Результати
- •6.4.8 Розділ Аналіз результатів
- •6.5 Аналіз імітаційної моделі фінансово-економічної діяльності консалтингової фірми
- •6.5.1 Постановка задачі
- •6.5.2 Створення і аналіз імітаційної моделі для попереднього аналізу проекту (без обліку податків, дисконтувания, курсовой інфляції й вартості кредиту)
- •6.5.3 Проект із обліком дисконтування і курсової інфляції
- •6.5.4 Проект із урахуванням вартості кредиту
- •6.5.5 Проект із урахуванням податків
- •6.5.6 Підсумковий проект
- •Тестові завдання Модуль 1. Мета, завдання та організаційно-правові форми діяльності дорадчої служби
- •Модуль 2. Організаційно-правові форми та кадрове забезпечення дорадчих служб
- •Модуль 3. Ринок агроконсалтингових послуг
- •Модуль 4. Організація консультаційного процесу
- •Додатки
- •Додаток а
- •Закон україни
- •Про сільськогосподарську дорадчу діяльність
- •Закон україни "про об'єднання громадян"
- •I. Загальні положення
- •IV. Права об'єднань громадян, господарська та інша комерційна діяльність
- •V. Нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян.
- •VI. Міжнародні зв'язки об'єднань громадян. Міжнародні об'єднання громадян
- •Статут громадської організації
- •І. Загальні положення
- •II. Мета, завдання та напрямки діяльності дорадчої служби
- •III. Правовий статус дорадчої служби
- •IV. Членство в дорадчій службі, права та обов'язки членів
- •V. Порядок утворення й діяльності статутних органів дорадчої служби та їх повноваження
- •VI. Джерела надходжень і порядок використання коштів та іншого майна дорадчої служби
- •VII. Господарська діяльність дорадчої служби
- •VIII. Міжнародна діяльність дорадчої служби
- •IX. Порядок звітності й контролю
- •X. Порядок припинення діяльності та реорганізації дорадчої служби
- •Хі. Порядок внесення змін і доповнень до статуту дорадчої служби
- •Статут приватного підприємства
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та предмет діяльності.
- •3. Майно підприємства
- •4. Управління підприємством
- •5. Організація і оплата праці
- •6. Звіт, звітність і контроль
- •7. Зовнішньоекономічна діяльність приватного підприємства
- •8. Реорганізація і припинення діяльності підприємства
- •9. Внесення змін та доповнень до статуту.
- •Орієнтовне положення про регіональну комісію з проведення конкурсу серед суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, що надаватимуть соціально спрямовані дорадчі послуги
- •1. Загальні положення
- •2. Склад та порядок створення регіональної комісії
- •3. Завдання, права та обов’язки регіональної комісії
- •2. Порядок формування та термін повноважень регіональної комісії
- •3. Порядок приймання заяв на участь у конкурсі
- •4. Підготовка та проведення засідань регіональної комісії
- •5. Забезпечення діяльності регіональної комісії
- •6. Порядок оскарження рішення регіональної комісії
- •Порядок та умови проведення конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг
- •Протокол
- •Додаток к Перелік дорадчих послуг і адміністративно-територіальних районів, у яких вони надаватимуться
- •Додаток л
- •Сільськогосподарський дорадник
- •Додаток м
- •Сільськогосподарський експерт-дорадник
- •Додаток н
- •Положення про Реєстр сільськогосподарських дорадчих служб
- •Положення про Реєстр сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників
- •Журнал обліку індивідуально наданих дорадчих послуг, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету
- •План заходів та кошторисна вартість надання соціально спрямованих дорадчих послуг сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню у ______________________________області на 2008 рік
- •Список літератури
Деталізація заходів
Якщо використовується нова методика, звичайно необхідно підготувати керівництво, яке буде впливати при здійсненні заходів практично на усі форми реорганізації незалежно від їх функціональних або міжфункціональних аспектів. Звичайно необхідно розробити нові документи. Консультант може зробити це сам, або використовувати частину або всю наявну систему.
Спостереження за ходом упровадження
Перед початком заходів щодо впровадження консультант перевіряє, чи всі умови виконані і чи створені передумови.
На початковій стадії використання нової системи консультант готовий відповісти на будь-які запитання і допомогти співробітникам клієнта негайно вирішити будь-які проблеми, що виникли. Це питання як тактики, так і методики, тому що невеликі недоліки і непорозуміння в момент запуску нової системи має тенденцію рости і перетворюватися у великі труднощі, якщо їх не вирішувати негайно. У цьому в консультанта може бути більше досвіду, чим у клієнта.
Не рідко коли рішення остаточно прийнято і почався етап впровадження, в осіб, відповідальних за це, включаючи консультанта, можуть з'явитися спізнілі розуміння. Це явище відоме як «дисонанс свідомості». Перш ніж прийняти рішення, особи які відповідальні за нього, звичайно занадто довго концентруються на перевагах нової і недоліках існуючої або альтернативної схеми. Однак після того як усе точно вирішено, починається процес впровадження і неминуче з'являються перші проблеми. Тепер значний час витрачається на розгляд переваг попередньої і відкинутої схеми і недоліків нової впроваджуваної.
Вважається, що необхідні значні здібності, щоб розглянути існуючу схему і на підставі досліджень і отриманих результатів розробити нову, більш ефективну. Однак необхідна ще велика відвага, щоб продовжувати впровадження нової схеми, якщо на ранній стадії впровадження з'являються проблеми. Коли це трапляється, консультант має додержуватися принципу: «не поспішай із плануванням робіт, а потім не поспішай з роботою за планом».
Разом із клієнтом консультант регулярно і часто оцінює хід впровадження. Увага звертається на темп впровадження і його більш широкі наслідки – наприклад, чи здійснюються зміни у схемі розміщення виробничого устаткування й організації роботи виробничого відділення відповідно до графіка і чи буде почате виробництво нової продукції в обіцяний час .
Графік робіт, методів, що засвоюються і навіть первісний план впровадження нової схеми коректують при необхідності, але в організованому порядку, уникаючи поспішних рішень, прийнятих у стані сліпої паніки.
Витримана поведінка консультанта в цій фазі роботи впливає на відношення клієнта і його персоналу до змін. Його варто представляти як енергійного старшого колегу, що бере участь у справі і має рівну відповідальність, добре уявляє чого необхідно досягти, і здатний роз'яснити іншим особам, які беруть участь у даному проекті, їхньої ролі й обов'язків.
5.18. Навчання та перепідготовка кадрів в організації клієнта
Між консультуванням і перепідготовкою кадрів існує логічний і природний зв'язок, оскільки кінцева мета у цих процесів одна — поліпшити ситуацію. У більшості робочих завдань програма передбачає якусь підготовку кадрів в організації-клієнті. Вона може приймати найрізноманітніші форми, а її обсяг залежить від конкретного випадку.
Підготовка групи для спільних дій. Мабуть, найбільш цікавий і ефективний, хоча і найменш формалізований, метод — підготовка персоналу клієнта шляхом прямого співробітництва з консультантом при вирішенні проблем. На невеликому підприємстві це стосується самого власника-керівника. В інших організаціях це може відноситься до деяких керівників, "офіцерам зв'язку" і іншим членам групи, що відповідають за проект разом з консультантом. Досвідчений консультант використовує будь-як можливість, щоб не тільки передати рутинну роботу (наприклад, збір даних) персоналові клієнта, але й втягнути його в більш складні операції, що вимагають професійного уміння, досвіду і спонукують до самоосвіти. Через те, що це дає відмінні можливості для навчання, доцільно призначати на цю роботу людей із здібностями, а не просто тих, кого можна звільнити від звичайних обов'язків на необхідний період.
Члени вищого керівництва також можуть навчатися в ході виконання завдання, якщо консультант знає, як говорити з ними, і якщо вони хочуть познайомитися з методами роботи консультанта. Старшому керівникові цікавіше знайти дійсно гарного консультанта і часто взаємодіяти з ним, а не просто прочитати його звіт наприкінці виконання завдання.
Навчання новим методам і прийомам. Звичайний елемент виконання завдання — навчити персонал клієнта особливим прийомам. Це стосується працівників, що беруть участь у впровадженні і використанні даного методу (наприклад, вимір часу, статистичний контроль якості, розрахунок нормативних витрат). Навчання може охоплювати багатьох людей і вимагати точно визначеної за графіком програми підготовки, що починається до стадії впровадження і може продовжуватися на першій його стадії. Можливий ряд підходів, таких, як: підготовка консультантів без відриву від виробництва; підготовка інструкторів консультантом; підготовка експериментальних груп, що потім будуть навчати інший персонал; офіційні підготовчі курси для працівників компанії (проводяться консультантом, спеціальними інструкторами, запрошеними з цією метою, або штатними інструкторами організації); участь окремих співробітників у підготовчих курсах за межами організації; ознайомлювальні програми для осіб, що безпосередньо не беруть участь, але мають бути інформовані.
Підготовка кадрів при складних завданнях. У міру того, як проблеми, якими займається консультант, стають усе більш складними і потребують високої компетентності. Крім навчання новим конкретним методам, що можуть знадобитися, у цьому випадку необхідні колективні зусилля з підготовки кадрів, що мають значно змінити принципи, стратегію і стиль керування.
У цих ситуаціях навчання конкретним методам роботи має доповнюватися програмами, мета яких — змінити поведінку. Вони можуть включати семінари, робочі групи, дискусійні групи, спеціальні групи по роботі над проектом, індивідуальну роботу над проектом, обмін ролями, допомога з боку консультанта і фахівців на самому підприємстві і т.д. Деякі з цих методів утручання були описані в гл.4.
Крім того, іншою важливою особливістю підготовки кадрів у зв'язку з виконанням консультаційного завдання є те, що вона викликає інтерес до подальшого навчання і самоосвіти. При правильній організації виробництва інтерес стимулюється і розширюється, що може бути, по суті, найбільш стійким внеском багатьох консультаційних завдань.
5.19. Опір змінам
Перед початком впровадження необхідно визначити нові обов’язки співробітників, темпи і терміни здійснення змін, систему контролю та спостереження за ходом впровадження.
Успішне здійснення змін складається з трьох головних кроків:
розмороження, внесення змін та замороження.
Процес нововведення викликає опір змінам. Причинами такого опору можуть бути обмежені особисті інтереси, відсутність розуміння і довіри, різні оцінки змін, низька спроможність до змін персоналу тощо.
Основною тактикою подолання опору – є навчання і спілкування консультантів з клієнтським персоналом, залучення потенційно опірних співробітників до участі у змінах, ведення необхідних переговорів, маніпулювання і кооптація (переконання опозиційно настроєних людей або груп без сприяння їх популярності), а також примус (з використанням, коли необхідно, і фінансових важелів).
Вибір тактики подолання опору залежить від особливостей клієнта, його інноваційної активності.