2.5. Громадська модель (Данія)

Об'єднання товаровиробників та фермерські організації досить часто ініціюють створення служб аграрного консалтингу під своїм патронатом. Це сприяє тому, що такі служби зорієнтовані насамперед на вирішення проблем товаровиробників.

Консультанти цих служб мають високу мотивацію щодо якості консалтингових послуг, хороші можливості для використання індивідуальних і групових методів у своїй діяльності. Спектр послуг відповідає спеціалізації об'єднань товаровиробників чи фермерських організацій.

Переваги та недоліки вказаних служб подано в табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Переваги та недоліки служб, що створюються на базі фермерських організацій або об'єднань товаровиробників

Переваги

Недоліки

Служба формується й управляється безпосередніми користувачами, що гарантує високий ступінь мотивації у забезпеченні високої якості наданих консультаційних послуг Співробітники служби більше орієнтуються на реальні проблеми товаровиробників Така модель організації служби надає гарні можливості для використання індивідуальних і групових методів роботи Служба пропонує консультації практично за всіма видами діяльності сільськогосподарських підприємств

Служба призначена переважно для обслуговування лише власних членів, що зменшує кількість клієнтів Вона може штучно обмежувати спектр наданих консультацій (тільки в одній вузькій галузі, просування на ринок певного виду продукції), що може призвести до надання недостатньо професійної допомоги в інших напрямах діяльності товаровиробників

Громадська модель характерна для країн Африки. В Європі най­більшого розвитку така модель набула в Данії, де консультаційні центри створюють фермерські спілки. Служба аграрного консалтингу функціонує під їхнім наглядом і за їхньої підтримки, а також фінансується державою відповідно до Закону про суб­сидії. Інформаційно-консультаційні формування діють у двох напрямах:

• господарсько-політичний – захист інтересів фермерів у вза­ємовідносинах з урядом, парламентом і місцевими органа­ми влади;

• професійний – об'єднання консультаційних служб, що діють на місцевому (районному) і загальнонаціональному рівнях.

Керівника центру призначає рада місцевої фермерської спілки. Державні структури, як правило, не втручаються в діяльність консультаційних центрів. Контроль здійснюється лише за до­триманням законодавства Данії, Європейського Союзу щодо сільськогосподарської діяльності, а також за цільовим вико­ристанням бюджетних коштів.

2.6.Приватна модель (Великобританія, Франція) Приватні консультаційні служби

Досить розповсюдженою є модель надання агроконсалтингових послуг приватними консультаційними фірмами. Зазвичай ці фір­ми успішно функціонують за умов, коли в країні вже створено інфраструктуру державних агроконсалтингових служб і сіль­ське господарство є прибутковим.

Вважається, що поради приватних консультантів є більш прак­тичними та ефективними, ніж поради державних службовців. Консультації, що надаються на платній основі, більше моти­вують як консультанта, так і клієнта до підвищення якості по­слуг. Зворотний зв'язок (товаровиробник – консультант) стає тіснішим і дієвішим. Консультант, який значною мірою зале­жить від зацікавленості клієнта в отриманні послуг і бажання їх оплачувати, повинен максимально задовольняти потреби клі­єнта в якісних послугах, а відтак, постійно підвищувати свій професійний рівень.

Водночас, приватні агроконсалтингові фірми дещо віддалені від державних інституцій – органів державного управління, агронауки, агроосвіти та громадських організацій. Такі фірми не обмежуються лише наданням консалтингових послуг, а та­кож беруть участь у переробці й торгівлі сільськогосподар­ською продукцією, що створює певні загрози об'єктивності консалтингових послуг. Для сільськогосподарських товарови­робників із низькими доходами такі платні послуги стають менш доступними.

Приватні консультаційні формування – розповсюджена у світі модель організації служб аграрного консалтингу. Однак у жод­ній з країн формування інформаційно-консультаційних служб не починалося з організації приватних структур.

Історичний досвід свідчить, що головною причиною виникнення консультаційних служб майже в усіх країнах була криза сіль­ського господарства, коли без підтримки держави неможливий ефективний розвиток галузі. І лише після того, як державна ін­формаційно-консультаційна служба робить свій внесок у ста­білізацію економічного становища галузі (а на це йде не одне десятиліття), з'являються передумови поступового переходу до відшкодування витрат на консультаційні послуги і, можли­во, організації приватних консультаційних служб.

Прикладами приватних консультаційних служб є служби Ве­ликобританії (Шотландії, Англії, Уельсу), Нової Зеландії тощо.

Так, консультаційна служба Шотландії, створена на початку минулого століття як державна структура на базі Шотланд­ського сільськогосподарського коледжу (Scottish Agricultural College – SAC), нині є приватною некомерційною компанією. Організаційна структура SАС представлена трьома підрозділами:

• академічний;

• консультаційний;

• ветеринарний.

Однією із сильних сторін консультаційної діяльності SАС є те, що стосовно локальних питань можна звертатися до кількох сотень фахівців у трьох центрах академічної служби. Центри можуть надавати науково-методичну підтримку місцевим кон­сультантам або, в разі потреби, -– спеціалізовані послуги без­посередньо користувачам.

Кожне консультаційне відділення (місцевий центр) функціонує як незалежне госпрозрахункове, зі своїм бюджетом і цільовими показниками за прибутками та обсягом реалізації послуг. Управ­ління децентралізоване, і діяльність на місцях зорієнтовано на потреби користувачів певного регіону країни.

Як правило, прибутки від комерційної діяльності SAC форму­ються з п'яти основних джерел:

♦ підписка;

♦ консультування;

♦ аналітичні послуги;

♦ комплексне обслуговування;

♦ публікації.

На підписку припадає 25 % комерційного прибутку консуль­таційної служби, а на консультаційні послуги – близько 50 %. З комерційного прибутку, отриманого консультаційною служ­бою, 37 % перераховується спеціалізованим відділенням коле­джу й аналітичних лабораторій за послуги, надані службі на контрактній основі. Коледж є безсумнівним лідером на кон­сультаційному ринку Шотландії, де він здобув репутацію не­залежної, неупередженої і професійної установи.

В Англії приватне консультаційне агентство ADAS було ство­рено 1992 року на базі Національної сільськогосподарської консультаційної служби Англії й Уельсу, яка існувала протягом кількох десятиліть і надавала товаровиробникам безкоштовні консультації. Нині агентство надає консультаційні послуги на комерційній основі.

Основні функції агентства такі:

♦ надання інформаційно-консультаційних послуг:

♦ уряду – з питань сучасних наукових досліджень і кон­сультацій;

♦ клієнтам приватного та державного секторів на платній основі;

♦ сільському населенню – щодо загальних питань (збере­ження навколишнього середовища, утримання тварин, пе­реробки сільськогосподарської сировини, законодавства тощо) від імені й за рахунок коштів уряду;

♦ проведення робіт щодо державного регулювання відповідно до завдань уряду.

Отже, бюджет служби формується як за кошти від надання платних послуг товаровиробникам, так і за кошти уряду на про­ведення агентством робіт у рамках державних програм.

Служба має дворівневу структуру: центральний апарат та 6 зо­нальних консультаційних центрів, розташованих за географіч­ним принципом, до складу яких входять 54 групи фахівців (10-20 консультантів у кожній) і 10 дослідних центрів.

Кожний консультант ADAS працює на закріпленій за ним те­риторії. Наприклад, зоотехнік однієї групи обслуговує ферме­рів на території, що може не збігатися з територією, яку обслу­говує агроном.

Переваги та недоліки приватних консультаційних формувань наведено в табл. 2.3.

У цілому, незважаючи на те, що приватні консультаційні служ­би зазвичай обмежуються вузьким спектром послуг для сіль­ськогосподарських товаровиробників, їхня діяльність є пози­тивною – вони створюють конкурентне середовище на ринку агроконсалтингових послуг.

Таблиця 2.3.

Переваги та недоліки приватних консультаційних формувань

Переваги

Недоліки

Поради приватних консультантів більш практичні й ефективні, ніж поради державних службовців Консультації, надані на платній основі, посилюють налаштованість служб на проблеми користувачів і підвищують ефективність взаємовідносин між консультантом і клієнтом Зворотний зв'язок(товаровиробник – консультант) є тіснішим і дієвішим: клієнт, сплативши за консультаційні послуги, висуває законні вимоги до якості наданих послуг

Приватні формування дещо віддалені від державних інститутів, які взаємодіють із сільськими товаровиробниками Трапляються ситуації, коли приватні консультанти не лише одержують плату за послуги, але й комісійні від продажу продукції, яку вони рекомендували, Це створює загрозу їхній об'єктивності Стягування плати за послуги знижує доступність сільськогосподарських консультаційних послуг для товаровиробників із низькими прибутками та із зон ризикованого землеробства

У Франції діяльність з аграрного консалтингу забезпечують сільськогосподарські палати. У структурах 94 сільськогоспо­дарських палат працюють понад 11 000 експертів у галузі сіль­ського господарства і спеціалістів-техніків, а також сотні кон­сультантів із сільськогосподарських підприємств.

Держава фінансує 30-40 % експлуатаційних витрат сільсько­господарських палат, а також окремі заходи і програми. Сіль­ськогосподарські палати пропонують товаровиробникам широ­кий спектр послуг за встановленими розцінками – від аналізу ґрунтів до економічного прогнозування розвитку господарств.

Така форма поєднання приватної ініціативи сільськогосподар­ських палат і державної підтримки з дотриманням державних інтересів дає змогу скористатися перевагами й мінімізувати не­доліки державної і приватної моделей консалтингу.