Нормалізація

Щоб не допустити аномалій при обробці даних, використовують нормалізацію. Принципи нормалізації для об’єктів інформаційної моделі такі ж, як і для моделей даних.

Допустимі типи зв’язків. При ближчому розгляді типу зв’язку "один до одного" (рис. 5.6) майже завжди, що A і B представляють собою в дійсності різні підмножини одного і того ж предмету чи різні точки зору на нього, просто маючи безпосередні імена і по-різному описані зв’язки і атрибути.

Рис. 5.6. Зв’язки "один до одного"

Рис 5.7. Зв’язки "більшість до одного" – достатньо сильна конструкція, що являє собою входження функції B не може бути створена без одночасного створення, по меншій мірі, одного зв’язаного з ним входження функції A.

II – найпошириніша форма зв’язку. Вона являє собою, що кожне і любе входження функції A може існувати тільки в контексті одного (і тільки одного) входження функції B. В свою чергу, входження B можуть існувати як в зв’язку з входженнями A, так і без неї.

III – використовується рідко. Як A, так і B можуть існувати без зв’язку між ними.

Рис. 5.8. Зв’язки "більшість до одного"

I - така конструкція часто має місце в початку етапу аналіза і означає зв’язок – або не зрозумілу до кінця і ту, яка вимагає додаткового рішення – двонаправлений список.

II - використовується рідко.

Розглянемо тепер рекурсивні зв’язки (мал.5.9).

Рис. 5.9. Рекурсивні зв’язки

I – рідко, проте використовують. Відображають зв’язки альтернативного типу.

II – досить часто використовуються для опису ієрархій з будь-яким числом рівнів.

III – використовується на ранніх єтапах. Часто відображає структуру "списку матеріалів" (взаємний вклад компонентів).

Недопустимі типи зв’язків. До недопустимих типів зв’язків відносять наступні: обов’язковий зв’язок "більшість до більшості" (мал. 10) і ряд рекурсивних зв’язків (мал. 5.10).

Рис. 5.10. Недопустимі зв’язки "більшість до більшості"

Рис. 5.11. Недопустимі рекурсивні зв’язки

Обов’язковий зв’язок "більшість до більшості" в принципі неможливий. Такий зв’язок означав би, що ні один із входжень A не може існувати без B, і навпаки. На практиці кожна подібна конструкція завжди є помилковою.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Охарактеризуйте основи теорії прийняття рішень.

2. Назвіть та охарактеризуйте технологію прийняття рішень.

3. Що таке класична модель прийняття рішень?

4. В чому полягають технології прийняття рішень?

Практична робота № 6

Тема: Етапи створення інформаційних систем.

Мета роботи: на конкретному прикладі вивчити та розглянути етапи створення та стадії життєвого циклу інформаційних систем.

Постановка завдання

1. Ознайомитись та проаналізувати етапи створення ІС.

2. Вивчити та розглянути розподіл проектів в залежності від особливостей функціонування організаціі.