Короткі теоретичні відомості

Безумовно, дослідницька робота в інформаційних системах повинна бути економічно ефективна, тобто скерована на розв’язання конкретних і корисних задач, які є важливими під час написання дослідницької роботи.

Хід роботи

1. Ознайомились з основними технологіями прийняття рішень в інформаційних системах.

Найпростішою технологією прийняття рішень в ІС є інтуїтивна, яка у спрощеному схематичному вигляді представлено на рис. 4.1.

Рис.4.1. Модель інтуїтивної технології прийняття рішення в ІС

2. Ознайомились зі спрощеною моделлю раціональної технології теорії прийняття рішень в іс.

Рис. 4.2. Раціональна технологія прийняття рішень в ІС

3. Ознайомились з основними моделями прийняття рішень в іс

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Охарактеризуйте основи теорії прийняття рішень.

2. Назвіть та охарактеризуйте технологію прийняття рішень.

3. Що таке класична модель прийняття рішень?

4. В чому полягають технології прийняття рішень?

5. Обгрунтуєте вплив типу проблеми на вибір стилю прийняття рішення?

Практична робота № 5

Тема: Оцінка графічного виведення інформації в інформаційних системах.

Мета роботи: Придбання практичних навиків при оцінці графічного виведення інформації в інформаційних системах (ІС).

Постановка завдання

1. Ознайомитись з основними технологіями графічного зображення в ІС.

Хід роботи

1. Ознайомились з основними технологіями графічного зображення в інформаційних системах.

ER-діаграмми

ER-діаграми (мал. 5.1) використовуються для розробки даних і представляють собою стандартний спосіб визначення даних і відношення між ними. Таким способом, відбувається деталізація зберігання даних. ER-діаграма зберігає інформацію про склад системи і спосіб їх взаємодії, включає ідентифікацію об’єктів, важливих для предметної області, властивості цих об’єктів (атрибутів) і їх відношення з іншими об’єктами (зв’язками). В багатьох випадках інформаційна модель дуже складна і вміщує в собі багато об’єктів.

Рис. 5.1. Приклад ER-діаграмми

Зміст зображена в виді прямокутника, зверху якого є ім’я (наприклад, TITLES). В прямокутнику можуть бути перераховані атрибути; атрибути ER-діаграм, набрані напівжирним шрифтом 1, вони є ключовими (так Title Identity − ключовий атрибут TITLES, інші атрибути ключовими не являються).

Відношення відображаються лінією між двома функціями.

Одна лінія справа (мал. 5.2) означає "один", "пташина лапка" зліва – "інші",

Рис. 5.2. Елемент ER-діаграми

 

а відношення читається вздовж лінії, наприклад "один до багатьох". Вертикальна дуга означає "обов’язково", круг − "не обов’язково", наприклад, для кожного в TITLE об’язково має бути вказаний вихід в PUBLISHERS, а один вихід в PUBLISHERS може випускати декілька найменувань виходів в TITLES. Слід зазначити, що зв’язки завжди коментуються (напис на лінії, що зображує зв’язок).

Наприклад, (Мал. 5.3) зображення рефлексивного відношення "робітник", де один робітник може керувати декількома підлеглими і так далі вниз по ієрархії посад.

Рис. 5.3. ER-діаграма рефлексивного відношення

Слід звернути увагу на те, що таке відношення завжди є необов’язковим, в іншому випадку це буде безкінечна ієрархія.

Атрибути можуть бути ключовими − вони виділяються напівжирним шрифтом; обов’язково − перед ними ставится знак "*", бо їх суть завжди відома, необов’язково (optional) − перед ними ставиться О, а саме значення цього атрибута в певні моменти можуть бути відсутні чи бути невизначенні.

Дуги

Якщо є набір взаємовиключних відношень з іншими функціями, то говорять, що таке відношення знаходиться в дузі. Наприклад, банківський рахунок може бути оформлений чи для юридичної особи, чи для фізичної особи. Фрагмент ER-діаграми для такого типу відношень зображений н а рис. 5.4.

Рис. 5.4. Дуга

В такому випадку атрибут ВЛАСНИК функції РАХУНОК має особливе значення для даної функції − і ділиться на типи по категоріям: "для физичної особи" і "для юридичної особи". Отримані в результаті функції називають підтипами, а вихідна функція стає супертипом. Щоб зрозуміти, потрібен супертип чи ні, треба встановити, скільки одинакових властивостей мають різні підтипи. Слід зауважити, що велике використання підтипами і супертипами є досить поширеною помилкою. Зображують їх так, як показано на рис. 5.5.

 

Рис. 5.5. Підтипи (справа) і супертип (зліва)