2. Вивчили та розглянули надійність та безпеку функціонування інформаційних систем.

Часто говорять про СТАТИСТИЧНУ надійність програми, вимірювану як додаткова імовірність виявлення нової помилки, не врахованої в попередніх корекціях, при черговому звертанні до програми. Найпростішою оцінкою статистичної надійності є величина:

P(n) = 1 - f(n)/n +- e(d,n) або P(n) > 1 - f(n)/n - e(d,n)

де n − кількість виконаних звертань до програми;

f (n) − число виявлених помилок;

e (d,n) − довірчий інтервал х_і-квадрат оцінки імовірності помилки f(n) / n при заданому рівні значимості.

Як оцінку дисперсії d з гарантією можна користатися максимально можливою дисперсією (= 1/4) двійкової випадкової величини (відповідно до двох можливого випадків звертання до кортежу: удача = 0, помилка = 1).

НЕСТАБІЛЬНІСТЬ роботи програми природно вимірювати числом зареєстрованих помилок за певний період експлуатації, тобто числом внесених в інструкцію коректувань за цей термін. У період усталеної роботи устаткування кількість внесених коректувань f можна оцінити чисельним інтегралом за часом від нестабільності D(i), обмірюваної на послідовних інтервалах часу тривалості h(i):

f = D(1)h(1) + ... + D(n)h(n).

Широке впровадження інформаційних технологій у життя сучасного суспільства привело до появи ряду загальних проблем інформаційної безпеки:

- необхідно гарантувати безперервність і коректність функціонування найважливіших інформаційних систем (ІС), що забезпечують безпеку людей і екологічної обстановки;

- необхідно забезпечити захист майнових прав громадян, підприємств і держави відповідно до вимог цивільного, адміністративного і господарського права (включаючи захист секретів і інтелектуальної власності);

- необхідно захистити цивільні права і волі, гарантовані чинним законодавством (включаючи право на доступ до інформації).

Потенційна уразливість ІС стосовно випадкових і навмисних негативних впливів висунула проблеми інформаційної безпеки в розряд найважливіших, стратегічних, таких, що визначають принципову можливість і ефективність застосування ряду ІС у цивільних і військових галузях.

Вимоги по забезпеченню безпеки в різних ІС можуть істотно відрізнятися, однак вони завжди спрямовані на досягнення трьох основних властивостей:

- цілісність − інформація, на основі якої приймаються рішення, повинна бути достовірної і точної, захищеної від можливих ненавмисних і злочинних перекручень;

- приступність (готовність) − інформація і відповідні автоматизовані служби повинні бути доступні, готові до роботи завжди, коли в них виникає необхідність;

- конфіденційність − засекречена інформація повинна бути доступна тільки тому, кому вона призначена.

Для вирішення проблем інформаційної безпеки необхідне сполучення законодавчих, організаційних, технологічних і стандартизаційних заходів.

Так склалося, що основна увага в теорії і практиці забезпечення безпеки застосування інформаційних технологій і систем зосереджено на захисті від злочинних руйнувань, перекручень і розкрадань програмних засобів і інформації баз даних. Для цього розроблені і розвиваються проблемно-орієнтовані методи і засоби захисту:

- від несанкціонованого доступу;

- від різних типів вірусів;

- від витоку інформації по каналах електромагнітного випромінювання.