3. Культура княжої доби: містобудування, архітектура, образотворче мистецтво, ремесла, декоративно-ужиткове мистецтво.

Київ був справжнім «містом майстрів». Тут було понад 60 ремісничих професій: ковалі, теслярі, гончарі. Шанувалися ювеліри, склодуви, різьбяри по кістці. Особливе місце посідала архітектура, поєднала у собі передові досягнення інших країн і самобутній національний стиль. Значного успіху досягло містобудування. У всіх великих українських містах були зведені фортифікаційні споруди, розбудовані дворики князів та бояр. Монументальний живопис – мозаїка та фрески. Мозаїка – кольорова смальта, фреска – малюнок по вологому грунту. Десятинна та Кирилівська церкви, Софійський та Михайлівський собори у Києві, Спаський собор у Чернігові.

Архітектурні пам’ятки. Із церквами не могли порівнятися навіть князівські палаци. Перлина архітектури – Софіївський собор (1037 р.). Храм був оздоблений мозаїками та фресками. Вплинули елементи мистецтва Візантії, Вірменії, Сирії, романського мистецтва Західної Європи, та найбільш дерев’яна культура Київської Русі. У XVII ст. перебудовано у стилі українського бароко.

Золоті ворота – єдиний пам’ятник цивільної архітектури періоду Ярослава що зберігся до наших днів.

Один з перших монастирів – Києво-Печерський (1051 р.). Почали виникати з поширенням аскетизму.

На Західній Україні церкви відрізнялися від Київських. Різьба застосовувалась не тільки всередині церков але й зовні завдяки матеріалу з якого їх строїли.

Література. Головний жанр – літопис. Найдавніші що дійшли до нашого часу – Лаврентіївський (1377 р.) та Іпатіївський. Найвидатніша пам’ятка Галицького-Волинського князівства – Галицько-Волинський літопис. Найвідоміший літопис – «Повість временних літ» (1113-4 рр.)

Вершина літератури – Слово о полку Ігоревім.

Набула розвитку усна творчість. Билини, перекази, легенди, байки стали пройняті ідеями гуманізму, любові до батьківщини, почуттям дружби, милосердя, справедливості, вірності, кохання. Твори не тільки вияв поетичної культури але розуміння свого місця в історії, політичної свідомості народу.

Музичне мистецтво. Передусім – народні пісні і танці, ігри та забави. Талановиті співаки, танцюристи мандрували від села до села, виступали на святах та ярмарках, знайомлячи людей з мистецтвом. Скоморохи виконували при дворі князів розважальну музику, співали та забавляли.

Декоративно-ужиткове мистецтво досягло високого рівня. Орнаментальні композиції використовувались під час оздоблення предметів побуту, зброї, металевого посуду, прикрас. Художні вироби виливались з бронзи. Із міді робили глечики, підноси, миски.

4. Ярослав Мудрий та його доба.

Син Святослава і варязької княжни Рогніди. Єдність та централізація. Розквіт КР. Дипломатичні методи зовнішньої політики. Велике будівництво в Києві. Ярославові вали з трьома брамами –Лядські, Львівські та Золоті ворота, монастир св. Георгія та Ірини, Софійський собор. Оригінальний переклад Біблії, вихід у світ збірника «Бджола», до якого увійшли уривки з творів античних авторів. Переписування книжок (ченці та священики), мали оправи, прикрашені золотом та дорогоцінним камінням, із заставками і зображеннями. Перша бібліотека у Києві – тисяча книжок. Перші школи при церквах, монастирях (дітей навчали письма, читання, церковного співу, етики). Спочатку навчалися лише діти бояр і знатних городян, пізніше і простих людей. Перший збірник законів «Руська правда» (регулювала відносини, зміцнювала князівську владу, розв’язує питання власності, установлювала відповідальність за злочин, збільшилася роль судочинства (штрафи замість фізичних покарань, відміна кровної помсти), порушено питання про відміну смертної кари).