1. Культура українських земель у найдавніші часи.

Трипілля. Відкрив Вікентій Хвойка, 1893. Ареал – берега Південного Бугу і Дністра. Великі сім’ї в роди, роди в плем’я. Шлюби між членами одного роду заборонені. Поступове розшарування суспільства. На чолі племені – старійшина. Основне заняття – хліборобство, скотарство, гончарство. Особливо славляться виготовленням глиняного посуду, кераміка. Трипільці обробляли шкури тварин, пряли, ткали, виготовляли одяг та взуття. Віра в потойбічний світ, поклоніння певному божеству, віра в духів-покровителів. Головне божество – богиня родючості, культ бика(сонце і чоловіча сила) та змії (охоронниця дому). Фігурки тварин, статуетки жінок, моделі жител.

Інші племена:

• середньостогівська (IV-III тис до н. е. ) – конярство, шнурний орнамент;

• ямна культура(III-II тис до н.е.) – кочовий спосіб, але мали місце зимівель і поховальних пам’яток, скотарі, віра в потойбічний світ, обожнювання сонцю і вогню, культ свійських тварин;

• катакомбна культура(III-II тис до н. е.) – жінку ховали з чоловіком(вперше), початок з ямної культури.

Кочові. Кіммерійці: (I тис до н. н. ) рабовласницька держава; великі військові загони на чолі цар чи вождь; грабіжницькі війни і захоплення усього майна; могутня кіннота, озброєна залізними мечами, луками та стрілами, бойовими молотами та булавами; кочовий, напівкочовий спосіб життя; скотарі і хлібороби; кераміка, лиття бронзи. Таври: майнова нерівність; родова аристократія.

Скіфи: (VII ст до н. н.) на чолі царські скіфи, інші – раби; невеликі сім’ї, родовід по чоловічій лінії, багатоженство; головне заняття – війни, воювали навіть жінки; головні знахідки – золота ваза (Куль-Оба), золота пектораль (Товста Могила), звіриний стиль.

Сармати: (III ст. до н. е. – III ст.. н. е. ) рівноправство; праця рабів, кочове скотарство, частина –хлібороби (осілий спосіб життя); ремесла – гончарство, ткацтво, ковальство, обробка дерева й шкіри, промисли і торгівля; багатобожжя, сили природи, культ вогню і сонця, великої богині-матері.

Античні міста-держави. Пантікапей (VI ст. до н. е. ) Процвітали ремесла, торгівля. Зруйнували гуни. Причорномор’я. Рабовласницька республіка, ремесла, сільське господарство, рибальство, торгівля. Херсонес (492-491 рр до н. е.) – давнє місто в Криму. Хліборобське селище, обробляли поля, розводили виноградники, були ремісниками, жвава торгівля. Боспорське царство (V ст до н. е.). Монархія, царю уся влада, хліборобство, ремесла, торгівля та рибальство, розвиток освіти, культури і медицини. Навчали дітей (писати, читати, рахувати), важливою була фізична підготовка, навчали історії та філософії, виховували патріотів. Релігійні культи.

2. Прийняття християнства на Русі

Князь Володимир примусово охрестив Русь у 988 р.

Причини:

• Необхідність більш тісних економічних і політичних зв’язків з Європою

• Зміцнення центральну владу за допомогою єдиної релігії

• Потреба у підвищенні моральних засад суспільства.

Хрещення – подія великого історичного значення, релігійна революція, замість язичницької віри стало єдинобожжя. Це сприяло об’єднанню східнослов’янських народів, зміцненню влади, централізації держави. Церква освячувала посаду правителя.

Монахи Кирило та Мефодій створили слов’янську абетку (кирилицю). Із Візантії то Болгарії до нас прийшли книги, наука, освіта. Створювалися навчальні заклади.

Ярослав Мудрий відкрив при храмі Святої Софії першу бібліотеку.

Зрушення в архітектурі. Поширювалось муроване будівництво. Перший мурований храм – Десятинна церква (995 р.). Церковні споруда мали міцні стіни та двері, небагато вікон, оточувалися галереями. Споруди Київської Русі мали не тільки сприйнятий вплив сусідів, але й власні архітектурні елементи.

Образотворче мистецтво – монументальний, станковий і книжний живопис. Монументальний – мозаїка та фреска.

Переворот у світорозумінні людей. Людина подібна до бога, це дар природи, вона вища за своїм розумом, почуттями та мораллю за всіх істот. Підвищилися моральні засади суспільства. Священики навчали людей що сваритися, грабувати, вбивати гріх, заборонялось жити без вінчання, скасована смертна кара.

Зріс міжнародний авторитет держави. Дружні стосунки з Візантією, Німеччиною, Польшею, Швецією, Угорщиною.