Кваліфікаційна робота

Загальні завдання кваліфікаційної роботи

Кваліфікаційна робота виконується на завершальному етапі навчання студентів у вищій школі за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст».

Вона має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь і навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків кваліфікаційна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих і педагогічних завдань. Під час виконання роботи можна побачити рівень розвитку у випускників навичок самостійної роботи; рівень їхньої підготовленості до творчої роботи в умовах сьогодення.

Виконання кваліфікаційної роботи передбачає розв’язання таких завдань:

• вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми дослідження;

• вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану;

• вивчення передового педагогічного досвіду, аналіз особистих спостережень і власного досвіду автора кваліфікаційної роботи;

• узагальнення результатів, обґрунтування їх, підготовка практичних рекомендацій для розв’язання окреслених проблем.

Кваліфікаційна робота має відображати:

рівень оволодіння студентом методикою дослідження;

ступінь самостійності у вирішенні завдань загальнопедагогічного, методичного спрямування у сучасній початковій школі.

Вимоги до написання кваліфікаційної роботи

1. До виконання кваліфікаційних робіт залучаються всі студенти, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст».

2. Керівництво кваліфікаційною роботою студента здійснюється досвідченим викладачем кафедри.

3. Керівник кваліфікаційної роботи, відповідно до теми, видає студенту завдання, в якому вказується тема дослідження, перелік основних питань, що підлягають розробці, терміни підготовки окремих етапів і роботи в цілому.

4. Керівник кваліфікаційної роботи надає студенту допомогу в розробці календарного графіка роботи на весь період виконання дослідження; перевіряє виконану роботу (за частинами і в цілому).

5. Виконання і захист кваліфікаційної роботи здійснюється державною мовою.

6. Тема кваліфікаційної роботи закріплюється персонально за студентом перед направленням його на останню педагогічну практику. Студенту надається право вибору теми дослідження. Він може запропонувати свою тему, обґрунтувавши її актуальність, теоретичну та практичну значущість. Закріплення за студентом теми кваліфікаційної роботи оформляється наказом директора, підставою для якого є заява студента, рішення Вченої ради факультету (не пізніше 10 вересня) за поданням кафедри.

Структура кваліфікаційної роботи

Структура кваліфікаційної роботи має такі складові:

• титульна сторінка;

• зміст:

вступ;

розділ 1– теоретичний (має назву); 2-3 підрозділи; висновки до розділу 1;

розділ 2– методичний (має назву); 3 підрозділи; висновки до розділу 2;

висновки (загального характеру);

список використаних джерел;

додатки.

Кожна з цих складових виконує конкретну функцію, а всі разом вони дають системне уявлення про визначену в темі дослідження і розкриту в змісті проблему. Послідовність викладу теми повинна строго відповідати змісту роботи.

Тема роботи повинна бути актуальною. Вона має відповідати як сучасним потребам фахової галузі науки, так і перспективам її розвитку, практичним завданням початкового навчання.

Вступ – це місце визначення науково-категоріального апарату дослідження. Науково-категоріальний апарат – це система понять, яка в стислій формі відображає наукові засади, напрямок та сутність дослідження, акумулює його зміст і прослідковує логіку наукового пошуку. До науково-категоріального апарату педагогічного дослідження входять такі поняття:

• обґрунтування актуальності теми;

• мета (ціль, яку ставить перед собою дослідник);

• завдання (конкретизована мета);

• об’єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• гіпотеза (наукове передбачення результатів дослідження) при необхідності;

• методи наукового дослідження;

• практичне значення;

• дані про апробацію;

• структура роботи.

Вступ повинен бути компактним, не переобтяженим теоретичними викладками. Орієнтовний обсяг вступу 3-4 сторінки машинописного тексту.

Мету треба чітко відрізняти від завдань. Формулювання мети передбачає з’ясування певного результату дослідження.

Завдання дослідження, як правило, включають у себе такі складові:

а) вивчення та аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури і на цій основі з’ясування теоретичних питань із досліджуваної проблеми;

б) поглиблене вивчення практичного вирішення даної проблеми: виявлення її типового стану – важливих досягнень і типових недоліків, їх причин, основних здобутків передового досвіду;

в) обґрунтування та розробку системи заходів, необхідних умов, методів, методик для вирішення поставленої мети (програма експериментального навчання);

г) експериментальну перевірку пропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності.

Важливо правильно визначити об’єкт і предмет дослідження. Ці поняття існують в єдності і водночас повинні чітко розрізнятися. Об’єкт відображає ту об’єктивну сферу, яка цікавить дослідника. Предмет – це те, стосовно чого дослідник передбачає одержати нове педагогічне знання.

Об’єктом педагогічного дослідження є процес навчання чи виховання.

Предмет вказує на певний аспект розгляду, спосіб вивчення об’єкта дослідження. Предметом досліджень можуть бути зміст, форми, методи організації педагогічного процесу, система роботи тощо.

Предмет конкретизується в меті і завданнях дослідження.

Методи дослідження слід добирати й виробляти адекватно меті, завданням, предмету, оскільки саме методи допомагають їх вирішити. Метод – це певний комплекс прийомів, який використовують на різних етапах дослідження – теоретичному, експериментальному, для розв’язання конкретного завдання, щоб вивчити педагогічну дійсність, встановити істину, перевірити чи спробувати її. Чистота дослідження й вірогідність його результатів залежить від правильного добору й використання методів дослідження. Результати кваліфікаційної роботи мають розвивати вже відомі теорії, дещо доповнюючи їх новими фактами.

Для вирішення поставлених завдань, можна використати такі методи наукового дослідження:

теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури; державних документів; узагальнення та аналіз досвіду роботи вчителів;

емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, експериментальні (за необхідності).

Для отримання достовірних результатів необхідно використовувати різноманітні методи дослідження: спостереження, бесіди, анкети, проблемні завдання, вивчення педагогічної документації, продуктів діяльності молодших школярів та ін. Слід подбати про достатньо повну й об’єктивну фіксацію педагогічних фактів, особливостей поведінки молодших школярів, методичних прийомів, стилю й тактики роботи учителя, результатів опитування, вирішення контрольних завдань тощо.

Аналіз отриманих результатів (в цифрах і процентах) узагальнюються у вигляді таблиць, графіків, схем. Кількісні результати дозволяють виявити індивідуальний рівень розвитку кожного молодшого школяра та типове для кількох школярів, а також певні тенденції, можливо, закономірності на основі вивчення достовірно значущої вибірки фактів. Все це потребує подальшого психолого-педагогічного пояснення. Для цього кількісні показники, отримані різними методами, зіставляють, порівнюють, групують, ранжують, характеризують, дають їм педагогічне пояснення і тлумачення без перебільшень.

При необхідності (якщо це вимагається темою, об'єктом, предметом, метою і завданнями дослідження) проводиться експериментальна перевірка висловлених у кваліфікаційній роботі тверджень. Проведення експериментальної роботи повинно відповідати вимогам нормативних документів. Організація експерименту має гарантувати техніку безпеки, забезпечити вірогідність, валідність та надійність одержуваних результатів і висновків. У разі провадження дослідно-експериментальної роботи в загальноосвітніх школах програма педагогічного експерименту до його початку має бути погоджена в установленому порядку у відповідному органі управління освітою. Студент має право провести апробацію методичних розробок у загальноосвітніх навчальних закладах (у ВНЗ - студенти магістратури), попередньо погодивши програму роботи з керівниками цих закладів. Експертиза перебігу й результатів апробації здійснюється керівником загальноосвітнього закладу, який затверджує звіт про проведене дослідження. Звіт є додатком до кваліфікаційної роботи. Вказується база проведення дослідної роботи: назва, номер, місце знаходження загальноосвітнього закладу. Визначається контингент молодших школярів експериментальних і контрольних груп, які мають бути рівноцінними.

У першому теоретичному розділі розглядаються основні теоретичні засади досліджуваної проблеми. Він може складатися з 2-3 параграфів. Перший з них має містити аналітичний огляд вітчизняних та зарубіжних публікацій з теми дослідження. Студент в першому параграфі викладає наукові результати стосовно поставленої проблеми, одержані різними авторами, розкриваються здобуті ними наукові факти, які інтерпретуються ним в аспекті його теми. По-перше, аналізуються філософські та історико-педагогічні джерела, погляди класиків педагогіки на проблему, що розглядається (у хронологічній послідовності). По-друге, роботи зарубіжних та вітчизняних психологів і педагогів, що вивчали досліджувану проблему, або певні її аспекти. Досліднику необхідно відобразити своє ставлення до їх думок, відповідно обґрунтовуючи свою точку зору на проблему. Для того, щоб аналіз був глибоким, повним і враховував сучасні тенденції в розвитку теорії та практики початкового навчання, доцільно здійснити огляд періодичної фахової преси (не менше ніж за останні 5 років) за темою дослідження. Перший параграф необхідно закінчувати висновками про рівень дослідженості обраної для кваліфікаційної роботи теми, визначити, що важливо ще в ній дослідити, в якому напрямку планується здійснювати власне дослідження.

У другому параграфі теоретичного розділу має бути розкрита методична основа досліджуваної проблеми.

Третій параграф може містити аналіз сучасних шкільних програм чи підручників стосовно теми дослідження.

У кінці розділу подаються короткі висновки як теоретична основа для подальшого дослідження. Висновки до 1 розділу мають відповідати меті дослідження, вирішенню поставлених завдань, бути чіткими, обґрунтованими, обсягом не менше 1-1,5 сторінки тексту.

Другий розділ,методичний, є основною частиною самостійної роботи студента. У ньому детально описується стан досліджуваної проблеми у практиці шкільного навчання, зміст, форми і методи навчання та виховання, які розроблені й використовувалися в процесі апробації дослідження, під час педагогічної практики або власної педагогічної діяльності, тобто розкривається методика наукового пошуку.

Термін «методика» означає сукупність засобів і умов, пов’язаних у систему логікою процесу досягнення потрібного результату. Методика включає отримання нового педагогічного знання, її окремих етапів і в цілому витікає з програми й завдань дослідження. Розробка методики орієнтована на вивчення педагогічного явища через перевірку й накопичення фактів, їх висвітлення і пояснення.

Якщо передбачена експериментальна робота, вона повинна включати: констатувальний, формувальний та контрольний етапи педагогічного експерименту. Він проводиться в умовах педагогічного процесу загальноосвітнього закладу – у навчальній, виховній, ігровій, трудовій, самостійній діяльності молодшого школяра, організованій дослідником.

Висновки до кваліфікаційної роботи є її логічним завершенням. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень. Необхідна узгодженість висновків з завданнями досліджень. Орієнтовний обсяг загальних висновків 2,5-4 сторінок комп’ютерного тексту, 1-1,5 сторінки комп’ютерного тексту – висновки до І та ІІ розділів.

Завершуючи висновками дослідження, слід чітко й конкретно вказати, яке саме нове педагогічне знання здобув дослідник. Яке значення має це дослідження для науки і практики, які теоретичні положення розвиває, та чим їх доповнює, що нового пропонує внести у методику роботи з дітьми дошкільного віку чи молодшими школярами.

Якщо в меті та завданнях автор сподівався з’ясувати певне питання, проблему, розробити необхідні критерії, вивчити ефективність умов чи системи завдань, вправ, то у висновках має бути сказано, що ж нового вдалося встановити, в чому полягає суть пропонованих умов чи програм, а також у чому саме вбачається їх результативність.

Список використаних джерел. У матеріалі бібліографічного опису літератури мають бути включені:

1. Державні документи і матеріали ,документи та матеріали Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України; навчальні програми, підручники, державні стандарти.

3. Спеціальна наукова література: вітчизняні видання (книги, статті), зарубіжні видання (книги, статті на іноземних мовах).

4. Використані періодичні видання.

5. Використані бібліографічні довідники.

Всі джерела розташовуються в алфавітному порядку.

Список літератури в науковій роботі свідчить про обсяг використаних студентом джерел, про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми і навичок роботи з науковою літературою. Для кваліфікаційної роботи достатнім вважається список літератури, що нараховує до 50-55 джерел. Якщо в роботі використовуються цитати, цифрові дані чи згадуються твори або запозичуються думки з праць інших авторів, то слід обов’язково робити бібліографічні посилання на джерела за установленими вимогами. Наприклад:

цитата у тексті: «Я раджу вчителям початкових класів: учіть дітей думати біля джерела мислення» [26, с.504]. Перша цифра вказує на номер джерела у списку використаних джерел, а друга – сторінка, з якої подається цитата.

У разі відсутності прямого цитування, автор роботи в квадратних дужках ставить лише номер джерела (чи кількох джерел). Наприклад: «У методичній праці М. Вашуленка [5] ми знаходимо характеристику сучасного методу навчання письма молодших школярів»; «Заслуговують на особливу увагу дослідження Л. Варзацької [3-4]».

Кваліфікаційна робота може містити додатки, які розміщуються після списку використаних джерел і не враховуються в загальну кількість сторінок даної роботи.

Додатки дозволяють проілюструвати хід експериментальної роботи. До додатків входять: перелік та конспекти занять, ігор, творчі роботи, фольклорні та літературні твори, ксерокопії архівних документів, фотокартки, таблиці, схеми, окремі нотатки спостережень за учнями тощо.

Оптимальний обсяг кваліфікаційної роботи (без додатків і списку літератури) повинен становити до 55-60 сторінок, набраних на комп’ютері кеглем №14 через 1,5 інтервалу. Сторінки роботи повинні мати поля: ліве – 30мм, зверху – 20мм, праве – 10мм, знизу – 25мм. Таблиці, малюнки, схеми, графіки, креслення, фотографії та інші ілюстративні матеріали як у тексті роботи, так і в додатках повинні виконуватися на стандартних аркушах (21х30см) або наклеювати на стандартні білі аркуші. Формули слід вписувати від руки старанно і розбірливо. Усі сторінки роботи нумеруються без пропусків, повторів або буквених додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ньому цифра 1 не ставиться, на наступній сторінці (зміст) цифра 2 не ставиться.

Порядковий номер проставляється у правому верхньому куті сторінки.

Захист кваліфікаційної роботи та критерії її оцінки

1. Виконання і захист кваліфікаційної роботи здійснюється державною мовою.

2. Попередня апробація кваліфікаційної роботи відбувається на студентських науково-практичних конференціях, проблемних семінарах і засіданнях кафедр тощо.

3. Захист кваліфікаційної роботи проводиться на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Захист однієї роботи не повинен перевищувати 30 хвилин. На захисті дипломник у стислій формі викладає обґрунтування вибору теми, її актуальність, теоретичне та практичне значення та результати дослідження. Під час захисту дипломник зобов’язаний відповісти на запитання голови та членів ДЕК, на критичні зауваження рецензента.

4. Після відповіді студента на всі запитання, зачитуються відгук та рецензія на кваліфікаційну роботу. Після цього можуть виступити присутні на захисті. Студент повинен дати вичерпні відповіді на всі зауваження, висловлені під час захисту кваліфікаційної роботи.

5. Хід захисту фіксується в протоколі Державної екзаменаційної комісії.

6. Оцінка обговорюється на закритому засіданні ДЕК та оголошується головою комісії на відкритому засіданні в присутності членів Державної екзаменаційної комісії, усієї академічної групи та автора дослідження.

7. При оцінюванні захисту кваліфікаційної роботи державна екзаменаційна комісія бере до уваги такі фактори:

• якість кваліфікаційної роботи в цілому (її творчий характер, вміння автора аналізувати теоретичний матеріал, обґрунтованість сформульованих практичних рекомендацій);

• самостійність у розробці проблеми;

• якість оформлення кваліфікаційної роботи (стиль викладу, грамотність, бібліографія, ілюстративний матеріал);

• рівень виступу автора дослідження (чіткість у формулюванні актуальності, мети і завдань роботи, вміння зробити правильні висновки, культура мовлення);

• відгук керівника і оцінку кваліфікаційної роботи рецензентом.

За результатами захисту кваліфікаційної роботи виставляється оцінка відповідно до нижченаведених критеріїв.

Критерії оцінки кваліфікаційної роботи	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
Робота написана самостійно, зміст повністю відповідає назві, поставленій меті та завданням; правильно визначено і оформлено науковий апарат дослідження; зроблено глибокий аналіз наукової літератури; авторські висновки зроблено на високому рівні узагальнення; якісно підготовлені практичні рекомендації; робота оформлена з дотриманням усіх вимог і написана грамотно; робота подана на кафедру вчасно; рецензент оцінив роботу на оцінку «відмінно» (А); захист роботи відбувся на «відмінно».	відмінно	А
робота написана самостійно, зміст відповідає назві, завдання виконані і метав досягнута; правильно визначено і оформлено науковий апарат дослідження; зроблено глибокий аналіз наукової літератури; авторські висновки зроблено на достатньо високому рівні узагальнення; якісно підготовлені практичні рекомендації; робота оформлена з дотриманням усіх вимог і написана грамотно; робота подана на кафедру вчасно; рецензент оцінив роботу на оцінку «добре» (В чи С); - захист роботи відбувся на «добре».	добре	В
Робота написана самостійно, зміст відповідає назві, завдання виконані і метав досягнута; правильно визначено і оформлено науковий апарат дослідження; авторські висновки зроблено на недостатньо високому рівні узагальнення; в оформленні роботи є окремі недоліки, у тому числі мовні; якісно підготовлені практичні рекомендації; робота подана на кафедру вчасно; рецензент оцінив роботу на оцінку «добре» (С); захист роботи відбувся на «добре».	добре	С
Робота написана самостійно, зміст розкрито недостатньо, завдання виконані не повністю, що позначилося на повноті досягнення мети; аналіз наукової літератур не повною мірою відбиває сучасний стан наукової розробки досліджуваної проблеми; авторські висновки зроблено на недостатньо високому рівні узагальнення; в оформленні роботи є недоліки, недостатня кількість бібліографічних джерел, є мовні помилки; робота подана на кафедру після встановленого терміну; рецензент оцінив роботу на оцінку «задовільно» (D чи E); захист роботи відбувся на «задовільно».	задовільно	D
Робота написана в основному самостійно, зміст розкрито недостатньо, завдання виконані не повністю, що позначилося на повноті досягнення мети; аналіз наукової літератури не повною мірою відбиває сучасний стан наукової розробки досліджуваної проблеми, застаріла і недостатня бібліографія; авторські висновки зроблено на невисокому рівні узагальнення; практичні рекомендації відсутні або не відповідають змісту роботи; в оформленні роботи є недоліки, суттєві порушення мовного режиму; рецензент оцінив роботу на оцінку «задовільно» (E); захист роботи відбувся на «задовільно».	задовільно	E
Робота списана або зміст не розкритий, студент не вміє користуватися науковим апаратом; робота оформлена без дотримання вимог, велика кількість мовних помилок; робота подана на кафедру після встановленого терміну; рецензент оцінив роботу на оцінку «незадовільно» (FX); захист роботи відбувся на «незадовільно»	незадовільно	FX
Робота не виконана	незадові-льно	F

Захищені кваліфікаційні роботи зберігаються на відповідних кафедрах протягом п’яти років.