Аналіз способів виробництва

Основними критеріями вибору способу виробництва:

• раціональність області застосування;

• можливість отримання високої якості;

• рівень організації праці;

• автоматизація і механізація виробничих процесів;

• транспортні зв’язки.

Порівняння варіантів

На початку проектування аналізують типові технологічні лінії з різними способами виробництва. Виділяють їхню річну продуктивність, витрату матеріалів, кількість робочих на лінії і т. д.

В якості єдиного критерію використовують приведені затрати на одиницю продукції в г/м³

С – собівартість одиниці продукції, грн;

К – мінімальнікапітальнізатрати на одиницю продукції, грн;

Е - нормативний коефіцієнт ефективних капітальних вкладень, грн;

Тема:Розробка проекту рішення виробничих процесів

1.Транспортно-технологічна схема виробничого процесу.

2. Проектування виробничих операцій. Побудова поопераційного графіка виробничого процесу.

3. Визначення складу і технічних умов виконання операцій. Операційні нормалі.

При однакових значеннях С _пр. у різних варіантах розглядають додаткові витрати в сполученихгалузях або встановлюється пріорітетність окремих показників:

• собівартість переробки;

• капітальні вкладення;

• трудомісткість;

• металомісткість і енергоємність обладнання і т. д.

3.Розробка детального рішення заключається в корегуванні та уточненні рішень, прийнятих на третьому етапі і їх доопрацювання визначення всіх параметрів функціонування. Остаточне рішення видається із зазначенням меж ефективного застосування.

Задачі детального проектування виробничого процесу можна розділити на три групи:

1) Розробка транспортно-технологічної схеми процесу.

2) Проектування виробничих операцій: розробки операційних нормалей і поопераційного графіка виробничого процесу.

3) Розрахунок

4) Розрахунок параметрів технологічної лінії.

5) Оптимізація виробничого процесу.

Розробка транспортно-технологічної схеми виробничого процесу

Ціль розробки – отримання принципового рішення процесу.

Технологічний процес складається з основних неподільних частин – операцій, взаємозв'язок і поєднання яких визначає послідовність обробки, склад і тривалість елементних (стадійних) процесів.

Групування виробничих операцій в елементні (стадійні) процеси і виділення ведучих елементних процесів визначать організаційну структуру процесу.

У виробництві збірного залізобетону ведучими процесами являються процеси:

• формування або

• армування

тривалістю якого визначається продуктивність технологічної лінії.

Найбільш тривалий процес – теплова обробка, але його не вважають ведучим, тобто в ньому не зайняті основні робочі і машини.

Операційна структура дає можливість встановити:

• основні технологічні методи і режими обробки;

• типи машин, пристроїв і пристосувань.

Основними методами, що забезпечують якісну характеристику технологічних процесів, являються методи і режими:

• ущільнення бетонної суміші;

• на тяжіння арматури і передачі напруження на бетон;

• прискореного твердіння бетону у виробах.

Бетонні суміші слід ущільнити, використовуючи методи, які забезпечують максимально рівномірне ущільнення по всій площі виробу при мінімальних затратах ресурсів і енергії.

Способи натяжіння арматури повинні забезпечити максимальну механізацію процесу, контроль точності натяжіння.

Способи теплової обробки треба приймати максимально, щоб забезпечити найбільш короткий час твердіння без підвищення витрати цементу.

Основою для вибору комплекту технологічного обладнання служать:

• годинна продуктивність лінії;

• величина вантажного потоку;

• дальність переміщення вантажу;

• безперервність або циклічність подачі вантажу.

Велике значення має облік синхронізації роботи всього комплекту обладнання, усунення перевантажень і ручних процесів.

Вибір обладнання визначається перш за все – виконанням технічних вимог до виробу.

Якщо можна вибрати декілька комплектів машин, то при рівній продуктивності вибирають найбільш рентабельну.

Для візуальної наочності транспортно- технологічної схеми за допомогою спеціальних символів виділяють операції з урахуванням їх функціонального призначення. Вертикальні лінії вказують напрям основних потоків, горизонтальні – поставку матеріалів і напівфабрикатів.