- •Зміст курсової роботи
- •Відомість обладнання
- •1.3 Планування кількості промислово-виробничого персоналу
- •1.3.1 Розрахунок чисельності основних робітників
- •Відомість основних промислових робітників
- •Погодинні тарифні ставки
- •1.3.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників, керівників та спеціалістів
- •Відомість допоміжного персоналу
- •Відомість списочного складу працюючих
- •Економічні розрахунки
- •2.1 Планування витрат на основні матеріали
- •Вартість матеріалу
- •2.2 Планування фонду оплати праці основних робітників
- •2.3 Планування фонду оплати праці допоміжних робітників, керівників, спеціалістів та службовців
- •Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників, керівників, спеціалістів та службовців
- •2.4 Розрахунок статей загальновиробничих витрат
- •Кошторис загальновиробницих витрат
- •2.5 Калькуляція цехової собівартості одиниці продукції
- •Калькуляція цехової собівартості
- •2.6 Розрахунок рентабельності деталі
- •2.7 Визначення розрохунково-планової ціни деталі
- •2.8 Розрахунок зниження собівартості деталі
- •2.9 Розрахунок річної економії
- •Техніко-економічні показники
- •Література
- •5.050107 «Економіка підприємства»
1.3 Планування кількості промислово-виробничого персоналу
1.3.1 Розрахунок чисельності основних робітників
На початку розділу дається визначення промислово-виробничого персоналу, професії, спеціальності та тарифного розряду.
Визначення кількості промислових робітників ведеться по кожній професії та кожній операції окремо(токар, свердлильник, фрезерувальник, шліфувальник) за формулою:
Yосн - чисельність робітників даної професії;
Тшт – норма часу на операцію, хв.;
N – річна програма випуску деталей;
Фе – ефективний річний фонд робочого часу одного робітника.
Ефективний річний фонд робочого часу одного робітника визначається за формулою:
К – кількість календарних днів року;
В – кількість вихідних днів;
П – кількість святкових днів;
T – тривалість робочого дня, год.;
ПП – кількість передсвяткових днів;
Кн - коефіцієнт, що враховує планові невиходи н роботу (Кр =0,9).
Підсумки розрахунків кількості промислових робітників заносять у таблицю.
Таблиця 1.3.1.1
Відомість основних промислових робітників
Назва професії |
Загальна кількість робітників |
Кількість робітників по розрядам |
||||
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||
Токар |
|
|
|
|
|
|
Свердлильник |
|
|
|
|
|
|
Фрезерувальник |
|
|
|
|
|
|
Шліфувальник |
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
Погодинні тарифні ставки
Розряди |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Тарифні ставки |
1,089 |
1,204 |
1,33 |
1,49 |
1,76 |
Середній тарифно-кваліфікаційний розряд робітників визначається діленням загальної кількості людино-розрядів на загальну кількість робітників
Р – розряд робітника;
N – кількість робітників відповідного розряду.
1.3.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників, керівників та спеціалістів
На початку розділу дається визначення категорій робітників.
Чисельність слюсарів по ремонту обладнання визначається за формулою:
R – категорія ремонтної складності механічної частини верстату;
Нвр – норма часу на здіснення огляду, малих та середніх ремонтів обладнання (30,45год);
n – кількість обладнання по групам;
m – кількість груп обладнання.
Кількість наладчиків визначається виходячи з норм обслуговування і дорівнює кількості слюсарів по ремонту обладнання.
-
Категорія
Визначення кількості
Слюсар
Визначається за формулою
Наладчик
Визначається за формулою
Контролери
для малих деталей – 1 контролер на 10 основних робітників;
для середніх деталей – 1 контролер на 18 основних робітників;
для великих деталей – 1 контролер на 25 основних робітників.
Комірник
1 комірник на 50 основних робітників
Транспортні робітники
1 на 35 основних робітників
Прибиральниця виробничих приміщень
2 чол.
Майстер
1 на 25 основних робітників
Технолог-нормувальник
1 чол.
Начальник дільниці
1 чол.
Розмір деталі залежить від її ваги:
до 5 кг – малі деталі;
від 5 кг до 20 кг – середні деталі;
вище 20 кг – великі деталі.
Результати розрахунків зводяться в таблиці.
Таблиця 1.3.2.1
