
- •3 Захист від перенапружень підстанції з повітряними лініями
- •3.1 Грозозахист повітряних ліній
- •3.1.1 Вибір опор
- •3.1.2 Вибір ізоляторів у гірлянді
- •3.1.3 Пристрій заземлення опор. Вибір грозозахисних тросів
- •3.1.4 Визначення числа відключень лінії в результаті атмосферних перенапруг
- •3.2 Захист врз підстанції від пуб
- •3.3. Заземлюючий пристрій підстанції
- •3.4 Захист устаткування підстанції, від хвиль, що набігають із повітряних ліній, атмосферних перенапруг
- •3.5 Оцінка очікуваного числа років безвідмовного (по грозі) електропостачання за заданою схемою й рекомендації з виконання грозозахисту повітряної лінії і підстанції
- •3.5.1 Модель структури мережі для оцінки очікуваного числа років безвідмовного електропостачання споживачів н3, н6
3 Захист від перенапружень підстанції з повітряними лініями
3.1 Грозозахист повітряних ліній
Для вирішення питання грозозахисту ЛЕП необхідно визначити всі необхідні параметри і конструктивні особливості лінії. Деякі з даних нам задані, а деякі визначені нижче.
3.1.1 Вибір опор
На вибір опорної конструкції впливають ряд факторів: капітальні витрати на реалізацію, місцевість, кліматичні умови, забруднення, напруга і т. д. Виходячи з завдання беремо залізобетонні опори.
При проектуванні ПЛ 110 кВ, вважаємо що вона проходить по рівній місцевості і витрати на доставку опор до місця експлуатації будуть менше, ніж при доставці по гірських районах.
Для 3-го району по ожеледі і проводу марки АС-120/19, вибираємо залізобетонні опори типу ПБ 110-6 (рис. 1.1). Для місцевості, яка мало перетинається, і 3-го району по ожеледі вибираємо габаритний проліт довжиною LПР = 170 м [18].
Визначення числа опор на довжині ПЛ:
,
(3.1)
де РПР число прольотів, визначається за формулою:
,
(3.2)
де L довжина ПЛЕП, м;
LПР довжина прольоту, м;
Тоді:
РПР = 32500/170 =192 (прольотів);
РОП = РПР+1 =192+1 =193 (опор).
Рисунок 3.1 – Залізобетонна дволанцюгова опора ПБ 110-6
3.1.2 Вибір ізоляторів у гірлянді
На повітряних лініях 110 кВ згідно [17] кількість підвісних ізоляторів вибирається за умови забезпечення роботи при робочій напрузі, для чого мінімальна довжина шляху витоку гірлянди в районах з чистою атмосферою і звичайними польовими забрудненнями на висоті 1000 м над рівнем моря, повинна бути не менш 1,3 см на 1 кВ діючого значення найбільшої робочої напруги з урахуванням коефіцієнта ефективності використання довжини шляху витоку.
Кількість ізоляторів визначається за формулою:
,
(3.3)
де Ln – геометрична довжина шляху витоку гірлянди ізолятора, см;
,
(3.4)
де ефективна мінімальна питома довжина шляху витоку, см/кВ, = 1,3 [17];
U – найменша робоча міжфазна напруга, кВ, U = 110 кВ;
– коефіцієнт
ефективності використання довжини
шляху витоку використовуваної конструкції:
,
(3.5)
де К – коефіцієнт ефективності довжини шляху витоку одного ізолятора, для типу ПС6-А К = 1.1;
Кк – коефіцієнт ефективності довжин шляху витоку, КК = 1.
,
Фактична кількість ізоляторів у гірлянді:
(3.6)
З [17] імпульсна міцність підтримуючої гірлянди 7xПС6-А дорівнює:
U=1мкс = 655 кВ.
Кут
захисту для одностіїчної залізобетонної
опори з одним сталевим тросом повинен
бути не більше 30
,
з двома тросами – не більше 20
[17]. В нашому випадку розрахунок і
порівняння кутів захисту різних найбільше
незахищених точок опори розраховується
в програмі виходячи з параметрів
зазначених на рисунку 1.1.