47. Поняття та організація атестації персоналу.

Атестація – спеціальна комплексна оцінка сильних і слабких сторін працівників (знань, навиків, умінь, рис характеру), рівня їх відповідності вимогам посади.

Мета атестації — раціональне розміщення працівників, ефективне використання їх знань, навичок, умінь. За результатами атестації керівник організації має право приймати рішення щодо: підвищення (пониження) працівника в кваліфікаційній категорії; підвищення (пониження) посадового окладу; визначення винагород; вирішення підвищення кваліфікації, набуття нової спеціальності.

атестація повинна проводитись періодично, тобто один раз в п'ять років; відносно керівників і спеціалістів виробничих галузей народного господарства —один раз в три роки; майстрів, начальників цехів — один раз в два роки.

види атестації:

-Підсумкова атестація — це повна і всебічна оцінка виробничої діяльності працівників за весь період.

-Проміжна атестація проводиться через відносно короткий період, і кожна наступна атестація ґрунтується на результатах попередньої.

-Спеціальна атестація проводиться у випадках необхідності. Так, наприклад, направлення працівника на навчання, затвердження на нову посаду, підвищення заробітної плати тощо.

До явних функцій атестації належить встановлення факту відповідності конкретного працівника вимогам посади, яку він займає.

До прихованих належить: поглиблене знайомство з підлеглими, їхніми можливостями і здібностями; обґрунтування раніше прийнятих кадрових рішень; усунення кругової поруки і взаємної невимогливості в колективі; перекладання відповідальності за розміщення кадрів на атестаційну комісію; підвищення відповідальності підлеглих; отримання підстави для звільнення працівників, планування кар'єри.

Ефективність атестації визначається передусім її об'єктивністю, гласністю, безперервністю.

48. Суть, завдання і процес оцінки персоналу.

Оцінка персоналу розглядається як елемент управління і як система атестації кадрів, що застосовується в організації в тій чи іншій модифікації.

Основні цілі оцінки персоналу є:

- Адміністративна;

- Інформативна;

- Мотиваційна.

Оцінка персоналу – це цілеспрямований процес визначення відповідності якісних характеристик персоналу (здібностей, умінь, мотивів) вимогам посади або робочого місця.

Проведення оцінки персоналу дає інформацію про:

- Ефективність роботи працівників;

- Потенційні можливості спеціалістів і перспективи їх росту;

- Причини неефективної роботи окремих спеціалістів;

- Потреби і пріоритети в навчанні та підвищенні кваліфікації;

- Бажання і надії працівників;

- Шляхи удосконалення організації праці.

Метод оцінювання – сукупність певних теоретико-методологічних підходів до оцінювання якостей особистості, поведінки й ефектів праці працівника.

Техніка оцінювання – спосіб збирання, реєстрації і аналізу інформації, яка є підставою для визначення оцінки.

Методи оцінки персоналу: Метод стандартних оцінок;Метод алфавітно-числової оцінки; Оцінка за результатами; Метод вимушеного вибору; Метод опису; Тощо.

Оцінка персоналу полягає у визначенні того, якою мірою кожний працівник досягає очікуваних результатів у праці й відповідає тим вимогам, які випливають з його виробничих завдань. Оцінка персоналу є процедурою, яку проводять з метою виявлення міри відповідності особистих якостей працівника, кількісних і якісних результатів прані нормативним вимогам, поставленим цілям.

На результатах оцінки" ґрунтується ряд управлінських рішень з проблем:

• підбору і розстановки кадрів, вияснення вкладу кожного працівника в діяльність підприємства;

• просування працівників як по вертикалі, так і по горизонталі;

• покрашення структури, стилю, методів управління персоналом;

• зміцнення взаємозв'язків адміністрації і профспілки, керівників і підлеглих.