27. Взаємозв'язок кадрової політики та стратегії управління персоналом.

Під стратегією та політикою менеджменту персоналу організації розуміють систему теоретичних поглядів, ідей, принципів, які визначають основні напрями роботи з персоналом, її форми й методи . Вони розробляються власниками організації, радою акціонерів, вищим керівництвом, кадровими службами разом з профспілковими та громадськими організаціями для визначення генерального напряму й засад роботи з кадрами, загальних і специфічних вимог до них, а також для обґрунтування необхідності використання конкретних методів і форм набору, розстановки та використання персоналу організації

Політика менеджменту персоналу організації базується на стратегії мене-ясменту персоналу організації, яка разом з виробничою, фінан-ово-економічною, науково-технічною, маркетинговою стратегіями є елементом загальної стратегії розвитку організації.

Кадрова політика – головний напрям в роботі з кадрами, набір основоположних принципів, які реалізуються кадровою службою підприємства. В цьому відношенні кадрова політика є стратегічною лінією поведінки в роботі з персоналом.

Визначає у виборі кадрової політики є стратегія розвитку підприємства як виробничо-господарської системи. Більш того, вдало вибрана і реалізована кадрова політика сприяє втіленню в життя і самої стратегії. Складовими частинами такої стратегії є:

1) виробнича діяльність підприємства – реорганізація виробництва в ув'язці з попитом на його продукцію;

2) фінансово-економічна – можливе залучення грошових ресурсів у виробництво, а отже, і в розвиток робочої сили;

3) соціальна, пов'язана із задоволенням потреб персоналу підприємства.

Найяскравіше взаємозв'язок розвитку підприємства і кадрової політики виявляється при класифікації стратегій, що враховує ситуаційні чинники. Згідно даному підходу, розрізняють декілька ситуаційних стратегій, пов'язаних з певними стадіями розвитку підприємства (фірми).

1. Організація нового бізнесу.

2. Концентрація на одному напрямі підприємницької діяльності.

3. Вертикальна інтеграція, коли належить визначити, що вигідніше – купувати компоненты або виробляти їх самостійно.

4. Диверсифікація – вторгнення підприємств, що діють, в нові області виробничої діяльності (відносно спеціалізації, що склалася) з метою підвищення економічної стійкості підприємства. Диверсифікація можлива в області, пов'язані з основною діяльністю компанії, і в абсолютно самостійні сфери бізнесу.

28. Сутність, цілі та завдання кадрового планування.

Кадрове планування — це складова частина планування на підприємстві. Зміст кадрового планування полягає у тому, щоб забезпечити людей робочими місцями у потрібний час і в необ­хідній кількості, у відповідності з їхніми здібностями, нахилами і вимогами виробництва.

Кадрове планування здійснюється як в інтересах організації, так і в інтересах її персоналу.

Кадрове планування інтегрується у загальний процес плану­вання.

Кадрове планування передбачає відслідковування змін у професійно-кваліфікаційній структурі кадрів, а головне — виявлення майбутньої потреби у персоналі та його кількісного і якісного складу.

Кадрове планування охоплює п’ять послідовних етапів:

1. Інформаційний — збір та обробка необхідної інформації про діючий персонал і його розвиток у перспективі

2. Розробка проектів кадрового плану — аналіз кадрових си­туацій і перспектив їх розвитку; розробка альтернативних варіан­тів проектів кадрового плану.

3. Прийняття рішень — затвердження одного із варіантів пла­ну як обов’ язкового орієнтиру для діяльності кадрової служби.

4. Визначення необхідних витрат: проводяться розрахунки ви­трат на утримання персоналу.

5. Кадровий контроль — здійснення контролю та виконання кадрових рішень на основі планових і поточних даних організа­ції; коригування кадрових цілей на основі зміни цілей органі­зацій.