
- •1. Організація та Зацікавлені групи.
- •Загальні риси організацій
- •2. Інституційні аспекти управління персоналом.
- •3. Завдання та функції управління персоналом.
- •4. Склад і структура персоналу.
- •5. Організаційна структура управління персоналом.
- •6. Сутність та ієрархія правових норм у регулюванні трудових відносин.
- •7. Нормативно-методичне забезпечення системи управління персоналом.
- •8. Характеристика та механізм трудових відносин на рівні організації.
- •9. Сутність, призначення та види трудових договорів.
- •Види трудового договору
- •10. Недоліки та проблеми укладання трудових договорів.
- •11. Колективні трудові договори та угоди.
- •12. Умови і процедура розірвання трудових відносин.
- •13. Основні вимоги організації діловодства кадрових служб.
- •14.Організація обліку і звітності по персоналу.
- •15. Колективна взаємодія в управління персоналом. Сутність і види колективів (груп).
- •16. Характеристика різних моделей поведінки індивіда в групі.
- •17. Специфіка роботи менеджера з неформальними групами; умови ефективності такої роботи.
- •18. Чинники, що впливають на ефективність роботи групи.
- •19. Етапи розвитку колективу. Оцінка колективної взаємодії, соціоматриця.
- •20. Персонал в системі стратегічного управління організацією.
- •21. Стратегія управління персоналом організації: сутність, види, характерні риси.
- •22. Сутність та завдання політики управління персоналом (кадрової політики).
- •23. Типи політики управління персоналом та їх характеристика.
- •2.У залежності від ступеня відкритості стосовно зовнішнього середовища при формуванні кадрового складу виділяють:
- •24. Національно-культурні особливості політики управління персоналом.
- •25. Фактори, що впливають на специфіку політики управління персоналом.
- •26. Оцінка ефективності кадрової політики організації.
- •27. Взаємозв'язок кадрової політики та стратегії управління персоналом.
- •28. Сутність, цілі та завдання кадрового планування.
- •29. Методи визначення потреб в персоналі.
- •30. Планування витрат на персонал та фактори, що їх визначають.
- •31. Сутність, мета та етапи наймання персоналу.
- •32. Вербування (набір) персоналу.
- •33. Призначення та методи відбору персоналу, їх порівняльна характеристика.
- •34. Сутність та види адаптації персоналу.
- •35. Суть та призначення професійного розвитку персоналу.
- •36. Концепції навчання персоналу, їх переваги та недоліки.
- •37. Методи і форми професійної підготовки персоналу.
- •38. Напрямки мінімізації ризику інвестицій в професійну підготовку персоналу.
- •39. Характеристика кар'єри як об'єкту управління персоналом.
- •40. Фактори розвитку кар'єри в організаціях.
- •41. Етапи ділової кар'єри.
- •42. Процес управління діловою кар'єрою.
- •43. Управління кадровим резервом.
- •44. Організація і способи звільнення працівників.
- •45. Управління плинністю кадрів в організації.
- •46. Гнучкі режими праці.
- •47. Поняття та організація атестації персоналу.
- •48. Суть, завдання і процес оцінки персоналу.
- •49. Суть і функції оплати праці. Форми та системи оплати праці.
- •50. Управління мотивацією персоналу. Партисипативне управління.
- •51. Суть, різновиди та причини конфліктів.
- •52. Стратегії та методи управління конфліктами.
- •III.Виділяють наступні п'ять основних стилів поведінки в конфліктній ситуації:
- •53. Стрес у трудовій діяльності.
- •54. Трудова дисципліна та фактори, що її визначають.
- •55. Механізми та методи управління трудовою дисципліною.
25. Фактори, що впливають на специфіку політики управління персоналом.
На кадрову політику в цілому, змісті специфіку конкретних програм та кадрових заходів впливають фактори двох типів - зовнішні по відношенню до організації та внутрішні.
Фактори зовнішнього середовища можуть бути об'єднані в дві групи:
- Нормативні обмеження.
- Ситуація на ринку праці.
Фактори внутрішнього середовища. Найбільш значимим представлені наступні фактори:
1. Цілі підприємства, їх тимчасова перспектива та ступінь відпрацьованості.
2. Стиль управління , що закріплений у тому числі і в структурі організації.
3. Умови праці.
4. Якісні характеристики трудового колективу.
5. Стиль керівника.
Комбінація кадрової політики по ступеню кадрових стратегій дозволяє сформувати таку кадрову політику для організації, яка забезпечує досягнення цілей організації і реалізацію стратегії розвитку.При виборі кадрової політики враховуються фактори, пов'язані з внутрішнім і зовнішнім середовищем організації:
* стратегія розвитку організації;
* специфіка бізнесу, в якому працює організація;
* фінансові можливості організації, що визначаються із доцільного рівня витрат на управління персоналом;
* якісні і кількісні характеристики персоналу та напрямок їх зміни в перспективі;
* ситуація наринку праці (кількісні і якісні характеристики пропозицій на ринку праці по професіям персоналу, організації, умови пропозиції);
*попит на робочу силу зі сторони конкурентів, рівень заробітної платні, що складається;
*вимоги трудового законодавства, культури роботи з персоналом.
Відкрита кадроваполітика характеризується тим, що організація є прозорою для потенційних працівників будь-якого рівня, можна прийняти і починати роботу як із низької посади, так і з найвищої.
Закрита кадрова політика характеризується тим, що організація орієнтується на залучення нового персоналу тільки нижчого посадового рівня, а заміщення проводиться лише за рахунок працівників організації. Кадрова політика такого типу властива компаніям, що орієнтуються на створення певної корпоративної атмосфери, або працюють в умовах дефіциту людських ресурсів.
26. Оцінка ефективності кадрової політики організації.
Правильно вибрана кадрова політика забезпечує:
-своєчасне та якісне укомплектування зацікавленими кадрами виробничого і управлінського персоналу, з метою забезпечення конкурентоспроможності, стабільності та надійності підприємства;
-стабілізацію колективу на основі врахування інтересів працівників і підприємства;
-раціональне використання робочої сили за кваліфікацією і у відповідності зі спеціальною підготовкою;
-ефективне використання майстерності і можливостей кожного працівника;
-створення умов задоволення персоналу своєю працею, в якій він зможе досягнути максимального самовираження;
-розвиток і підтримку на високому рівні якості життя, що робить працю в цій організації бажаною;
-стимулювання і бажання кожного працівника до збереження доброго морального клімату в колективі;
-стимулювання бажання у працівників до досягнення загальної цілі (вигоди) свого колективу.
Оцінка кадрової політики на її відповідність умовам, що складаються на підприємстві в роботі з персоналом, сприймається колективом досить спокійно.
Ефективність реалізованої кадрової політики можна оцінити за такими показниками:
=результативність праці;
=дотримання законодавства;
=задоволеність працею, наявність прогулів та скарг;
=плинність кадрів;
=наявність трудових конфліктів;
=частота виробничого травмування.
Оцінювання діяльності кадрових служб — це процес, спрямований на вимірювання витрат та ефекту, пов'язаних із програмами кадрової діяльності.
Виділяють такі показники ефективності діяльності кадрових служб:
-показники економічної ефективності;
-показники ступеня відповідності;
-показники ступеня задоволеності працівників;
-непрямі показники ефективності
До функцій кадрової служби підприємства належать:
-визначення потреби в кадрах, планування кадрового забезпечення і руху кадрів;
-організація підбору, розміщення і виховання персоналу;
-дослідження і аналіз ділових, професійних і особистісних якостей працівників підприємства;
-організація діловодства щодо роботи з персоналом;
-оцінка і атестація персоналу підприємства;
-організація навчання і підвищення кваліфікації персоналу;
-формування кадрового резерву, підготовка керівних кадрів і управління просуванням по службі;
-поліпшення умов роботи і рішення соціальних питань;
-розвиток мотивації, кар'єри працівників.