- •1. Організація та Зацікавлені групи.
- •Загальні риси організацій
- •2. Інституційні аспекти управління персоналом.
- •3. Завдання та функції управління персоналом.
- •4. Склад і структура персоналу.
- •5. Організаційна структура управління персоналом.
- •6. Сутність та ієрархія правових норм у регулюванні трудових відносин.
- •7. Нормативно-методичне забезпечення системи управління персоналом.
- •8. Характеристика та механізм трудових відносин на рівні організації.
- •9. Сутність, призначення та види трудових договорів.
- •Види трудового договору
- •10. Недоліки та проблеми укладання трудових договорів.
- •11. Колективні трудові договори та угоди.
- •12. Умови і процедура розірвання трудових відносин.
- •13. Основні вимоги організації діловодства кадрових служб.
- •14.Організація обліку і звітності по персоналу.
- •15. Колективна взаємодія в управління персоналом. Сутність і види колективів (груп).
- •16. Характеристика різних моделей поведінки індивіда в групі.
- •17. Специфіка роботи менеджера з неформальними групами; умови ефективності такої роботи.
- •18. Чинники, що впливають на ефективність роботи групи.
- •19. Етапи розвитку колективу. Оцінка колективної взаємодії, соціоматриця.
- •20. Персонал в системі стратегічного управління організацією.
- •21. Стратегія управління персоналом організації: сутність, види, характерні риси.
- •22. Сутність та завдання політики управління персоналом (кадрової політики).
- •23. Типи політики управління персоналом та їх характеристика.
- •2.У залежності від ступеня відкритості стосовно зовнішнього середовища при формуванні кадрового складу виділяють:
- •24. Національно-культурні особливості політики управління персоналом.
- •25. Фактори, що впливають на специфіку політики управління персоналом.
- •26. Оцінка ефективності кадрової політики організації.
- •27. Взаємозв'язок кадрової політики та стратегії управління персоналом.
- •28. Сутність, цілі та завдання кадрового планування.
- •29. Методи визначення потреб в персоналі.
- •30. Планування витрат на персонал та фактори, що їх визначають.
- •31. Сутність, мета та етапи наймання персоналу.
- •32. Вербування (набір) персоналу.
- •33. Призначення та методи відбору персоналу, їх порівняльна характеристика.
- •34. Сутність та види адаптації персоналу.
- •35. Суть та призначення професійного розвитку персоналу.
- •36. Концепції навчання персоналу, їх переваги та недоліки.
- •37. Методи і форми професійної підготовки персоналу.
- •38. Напрямки мінімізації ризику інвестицій в професійну підготовку персоналу.
- •39. Характеристика кар'єри як об'єкту управління персоналом.
- •40. Фактори розвитку кар'єри в організаціях.
- •41. Етапи ділової кар'єри.
- •42. Процес управління діловою кар'єрою.
- •43. Управління кадровим резервом.
- •44. Організація і способи звільнення працівників.
- •45. Управління плинністю кадрів в організації.
- •46. Гнучкі режими праці.
- •47. Поняття та організація атестації персоналу.
- •48. Суть, завдання і процес оцінки персоналу.
- •49. Суть і функції оплати праці. Форми та системи оплати праці.
- •50. Управління мотивацією персоналу. Партисипативне управління.
- •51. Суть, різновиди та причини конфліктів.
- •52. Стратегії та методи управління конфліктами.
- •III.Виділяють наступні п'ять основних стилів поведінки в конфліктній ситуації:
- •53. Стрес у трудовій діяльності.
- •54. Трудова дисципліна та фактори, що її визначають.
- •55. Механізми та методи управління трудовою дисципліною.
21. Стратегія управління персоналом організації: сутність, види, характерні риси.
Стратегія управління персоналом — це сукупність взаємопов'язаних управлінських процесів, що логічно випливають один з одного при стійкому зворотному зв'язку і взаємному впливі кожного процесу на всі інші процеси та на їх сукупність уцілому.
НА ВИБІР ПЕРСПЕКТИВНИХ ЦІЛЕЙ (СТРАТЕГІЇ) УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ВПЛИВАЮТЬ:
• стратегія розвитку фірми
• зовнішнє середовище
• внутрішнє середовище
• організаційне оточення (в т. ч. конкуренти)
ВИДИ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
1. Стратегія підприємництва - Характерна для організацій, які розвивають нові напрями діяльності, вкладають кошти з високою часткою фінансових ризиків. Для реалізації цієї стратегії необхідний новаторський персонал з гнучким мисленням, який бажає брати на себе відповідальність за управлінські ризики, згодний працювати і в позаурочний час і що вміє працювати в групах.
2. Стратегія динамічного зростання Передбачаються зміни цілей і структури організації. Завдання полягає втому, щоб знайти баланс між необхідними змінами і стабільністю. Кваліфікація та відданість фірмі є факторами успіху фірми. Працівники повинні вміти адаптуватися до змін, швидко набувати необхідну компетенції для вирішення відповідних.
3. Стратегія прибутку Організація знаходиться настадії зрілості і розраховує одержувати постійний прибуток за рахунок нових товарів, освоєння технологій при налагодженому виробництві.Основне завдання — виробляти більше продукції та мінімізувати витрати. Ціль управління — жорсткий контроль, усунення непевності та невизначеності Прийняття на роботу. Здійснюється з використанням стандартних процедур та правил.
4. Стратегія ліквідації Вибирають організації, в яких основні напрями діяльності в занепаді з точки зору одержання прибутку, положення наринку, якості продукції. Персонал негативно відноситься до впровадження такої стратегії через майбутнє скорочення штату.
5. Стратегія зміни курс. Застосовується в організаціях, які ведуть боротьбу за швидке збільшення обсягів прибутку, за освоєння нового або розширення існуючого ринку.Ця стратегія передбачає зміну всієї системи управління і відносин в організації.
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПЕРЕДБАЧАЄ:
• допомогу організації в досягненні її цілей
• ефективне використання майстерності і можливостей працівників
• забезпечення організації висококваліфікованими та зацікавленими працівниками
• бажання до якнайповнішого задоволення працівників своєю роботою, до їх найбільш повного самовираження
• розвиток та підтримка на високому рівні якості життя, яке робить бажаною роботу в цій організації
• зв'язок управління персоналом з усіма працівниками
• допомога у формуванні та збереженні морально-психологічного клімату в колективі
• управління рухом до взаємної користі особистостей, організації та суспільства на основі економічних інтересів