Ірина Миколаївна Матющенко

Ірина Миколаївна Матющенко народилася 13 жовтня 1977 року у місті Прип’яті Київської області. У 1984 – 1994 рр. навчалася в СШ №105 м. Києва. У 1994 році після закінчення середньої школи №105 у місті Києві вступила до Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова на дефектологічний факультет. У 1999 році отримала вищу освіту за спеціальністю «Дефектологія (олігофренопедагогіка і логопедія)» та здобула кваліфікацію «вчитель загальноосвітньої допоміжної школи, логопед».

Свій трудовий шлях Ірина Миколаївна розпочала в 1999 році у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова на посаді лаборанта кафедри олігофренопедагогіки, потім працювала асистентом цієї ж кафедри до вступу в цільову стаціонарну аспірантуру в 2003 році. У 2003 – 2006 рр. навчалася в аспірантурі при кафедрі корекційної психопедагогіки (олігофренопедагогіки).

Під науковим керівництвом талановитого і відомого вченого, доктора психологічних наук, професора кафедри психологічних дисциплін Київського національного університету внутрішніх справ Хохліної Олени Петрівни. У 2008 році Ірина Миколаївна успішно захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності 13.00.03 – корекційна педагогіка на тему: «Підготовка старшокласників допоміжної школи до соціально-психологічної адаптації» та здобула науковий ступінь кандидата педагогічних наук.

Офіційними апонентами на захисті виступили Киричук Олександр Васильович, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, завідувач кафедри психології та соціальної роботи Державної служби зайнятості України і Миронова Світлана Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри реабілітаційної педагогіки Кам’янець-Подільського державного університету.

Метою дисертаційного дослідження Матющенко І.М. було підвищення ефективності підготовки розумово відсталих старшокласників до соціально-психологічної адаптації шляхом визначення психолого-педагогічних умов цього процесу. Основу таких умов складають вимоги до спеціальної організації педагогічного впливу на учнів допоміжної школи, виходячи з суті соціально-психологічної адаптації, особливостей її прояву у школярів, основних напрямків роботи з її оптимізації (покращення міжособистісних стосунків, послаблення нейротичних проявів як показників дезадаптованості, розвиток здатності до емпатії, як механізма соціально-психологічної адаптації, сприяння самовизначенню та ціннісно-орієнтаційній єдності з колективом).

Завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясувати сутність проблеми соціально-психологічної адаптації особи, розкрити зміст основних понять.

2. Виявити особливості соціально-психологічної адаптації розумово відсталих старшокласників.

3. Визначити й експериментально апробувати психолого-педагогічні умови підготовки до соціально-психологічній адаптації розумово відсталих старшокласників.

4. Розробити методичні рекомендації щодо підготовки розумово відсталих старшокласників до соціально-психологічної адаптації.

Для розв’язання усіх поставлених завдань І.М.Матющенко використала теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження. На констатувальному етапі дослідження, використовувались спостереження, опитування (анкетування, бесіда), методи експертної оцінки, аналізу шкільної документації, а також адаптовані до можливостей розумово відсталих учнів конкретні психологічні методики вивчення соціально-психологічної адаптованості, тривожності, агресивності, ціннісних орієнтацій та здатності до емпатії.

Матющенко І.М. вперше отримала емпіричні дані щодо соціально-психологічної адаптації розумово відсталих старшокласників; визначила психолого-педагогічні умови підготовки школярів до соціально-психологічної адаптації: спеціальна організація змісту, методичних засобів та організаційних форм виховного впливу для покращення у класному колективі міжособистісних стосунків, послаблення в учнів нейротичних проявів, розвитку у них здатності до співпереживання, сприяння самовизначенню та ціннісно-орієнтаційній єдності з колективом з урахуванням особливостей соціально-психологічної адаптованості учнів допоміжної школи. Нею уточнено сутність соціально-психологічної адаптації та показники її вивчення стосовно розумово відсталих школярів; конкретизовано педагогічне забезпечення основних напрямків спеціальної роботи з підготовки розумово відсталих старшокласників до соціально-психологічної адаптації.

Результати дослідження можуть бути використані при створенні програм, підручників, посібників з виховної роботи для допоміжних шкіл, навчальної літератури для студенів-дефектологів, для слухачів системи безперервної освіти, педагогів-практиків та батьків.