М е т о д и ч н і в к а з і в к и

до курсового проекту

з предмету «Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря»

Вступ

Головна мета опалення - створення теплового комфорту в приміщенні, тобто теплових умов сприятливих для життя та діяльності людей.

Тепловий комфорт в холодну пору року забезпечується якщо підтримувати повну температуру повітря в приміщенні, температуру внутрішньої поверхні зовнішніх огороджень й поверхню опалювальних приладів. Опалення сприяє також збільшення терміну експлуатації будівель та обладнання. Нормалізацію технічних процесів, підвищує виробництво праці людей і якості випускної продукції.

Опалення починається при стійкому пониженні температури зовнішнього повітря до 8 ºС (і нижче) коли теплоти у приміщенні недостатньо для підтримування нормальної температури.

Закінчують опалення при стійкому підвищенні температури зовнішнього повітря вище 8 ºС.

Тривалість опалення будівель називають опалювальний сезон. Опалювальні прилади призначені для подачі в приміщення будівель теплової енергії в кількості, рівні тепловтрати.

Крім зовнішніх метрологічних умов, на температуру опалювальних приміщень впливають нерівномірні тепло поступлення від внутрішніх виробничих та побутових джерел, що потребує додаткового змінення тепло подачі опалювальними устаткуваннями.

Таким чином опалювальні устаткування повинні мати достатню теплову потужність, бути надійними та гнучкими в дії.

1. Розрахункова частина

1.1 Коротка характеристика будівлі

В цій частині приводиться коротка характеристика будівлі.

Описується: де розташовано будинок, скільки поверхів має будівля, з чого складається конструкції стіни, перекриття, підлоги; також напрямок головного фасаду будинку, вказується опис вікон будівлі.

Вказуються розрахункові температури зовнішнього повітря для даної місцевості, а також тривалість опалювального періоду.

1.2 Характеристика системи опалення

В цій частині приводиться коротка характеристика системи опалення, яка проектується. Вказується скільки трубна система опалення (одно- чи двотрубна система опалення), яка розводка (верхня або нижня), які вибираються опалювальні пристрої та їх коротка характеристика, розташування подавальної та зворотної магістралі, температура теплоносія у подавальному та зворотному трубопроводах, чи запроектований у будівлі вузол керування.

2. Розрахунок системи опалення.

1. Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій

Теплотехнічний розрахунок полягає у визначенні розрахункових опорів теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, порівняння їх з необхідним опором, забезпечення санітарно-гігієнічних вимог.

1. Розрахунковий опір теплопередачі

Визначення розрахункового опору виконується з використанням коефіцієнту холодної пори року.

В курсовому проекті розрахунки проводяться для зовнішніх стін, горища, перекриття, а також перекриття над холодним підвалом.

Послідовність розрахунку кожного огородження наступна:

1. Визначається необхідний опір огороджувальних конструкцій, м²К/Вт

R₀^тр= ,

де t_в – температура повітря у будинку (житлові будинки – 18 ⁰С; громадські - 16⁰С; дитячі та лікувальні - 20⁰С);

t_з – розрахункова зимова температура зовнішнього повітря приймається рівною середній температурі найбільш холодної п’ятиднівки, з коефіцієнтом 0,92 за БніП (1; додаток);

∆t_н – нормативний температурний перепад між температурою повітря приміщення та допущеною температурою внутрішньої поверхні, приймається за БніП (2; додаток)

n – поправковий коефіцієнт до розрахунку різниці температур (t_в - t_з), приймається за БніП (2; додаток)

_в - коефіцієнт тепловіддачі стін, підлоги, гладких стель, Вт/м²˚С, БніП(2/т6);

_в = 8,7 Вт/м²˚С.

2. Визначається товща шару огороджуючих конструкцій, що треба знайти, розраховують при умові виконання залежності:

R^Ф₀ ≥ R^тр₀

де R^Ф₀ – фактичний термічний опір огородження без утеплювача, м²К/Вт

=

де R_в- термічний опір внутрішньої поверхні огородження, м²К/Вт

або R_в =

α_н – коефіцієнт тепловіддачі зовні поверхні огородження, Вт/м²˚С; БНіП(2/т6);

α_н = 23 Вт/м²˚С.

α_В- коефіцієнт тепловіддачі стін, підлоги, гладких стель, Вт/м²˚С;

R_н - коефіцієнт тепловіддачі зовнішніх огороджуючих конструкцій;

δ-товщина шару огородження, м ;

R =

λ- коефіцієнт теплопровідності матеріалу огородження, Вт/м·К, визначається за БніП(2/т2).

3. Невідома товща шару огородження визначається для зовнішньої стіни, горища та перекриття над холодним підвалом за формулою:

δ_х = [R^тр₀ - ( )]∙λ_х.

Визначену за цією формулою товщину шару приймають рівною близькому більшому стандартному значенню:

• Товща бетонних блоків – не менш ніж 300мм.

• Товща цегляних стін – 380, 510мм.

• Товща тепло ізолюючого шару горищного перекриття – не менш 80мм.

Термічний опір зовнішнього огородження R_о житлових і побутових будівель повинен бути не менш нормативного опору тепловіддачі, який визначається за табл.4(додаток).

4. Визначення температурних зон району будівництва виконуються за картою – схемою температурних зон України за кількістю градусодіб опалювального періоду у БніП(2).

S = ( t_в – t_оп ) · z_оп ,

де S – кількість градусодіб опалювального періоду;

t_в = 18 ⁰С – розрахункова температура внутрішнього повітря;

t_оп і z_оп – середня температура ⁰С і термін опалювального періоду БніП(1)

5. Визначається коефіцієнт теплопередач;

К =

Розрахунки заносимо до таблиці №1.

Таблиця 1. Розрахунок огороджувальна конструкція.

Огороджувальна конструкція	δ, м	λ, Вт/мК	S	RФ0, м2К/В	К, Вт/м2К