Головнi члени речення: пiдмет I присудок

Прочитати текст, дібрати до нього заголовок. У реченнях тексту видiлити граматичну основу (усно). Визначити, на якi питання вiдповiдають пiдмет i присудок.

Українськi легенди охоплюють i пернате царство. Вони розповiдають про курей, гусей, качок, голубiв, павича.

Крик пiвня на свiтанку вiдганяє вiд хати нечисту силу. У хвостi пiвень має особливу "ангельську" пiр’їну. Саме вона й будить його вранцi.

Особливими властивостями народна уява надiлила червоного пiвня. Вiн нiбито приносить щастя, охороняє худобу. В давнину чумаки брали такого пiвня в дорогу як надiйний оберiг вiд усього лихого. За повiр’ям, червоний пiвень вiдкривав людям скарби.

З етнографiчного довiдника.

Записати народнi прислiв’я, на мiсцi крапок уставляючи пропущений пiдмет або присудок. Якими частинами мови виражено головнi члени в кожному реченнi?

... на своєму смiттi гордий. Без півня … сумна. Хвалилася ... своїми дiтьми. Кожна жаба своє болото ... . Добру людину бджола не … .

Народна творчість.

Довідка: пiвень, хата, сова, хвалить, кусає.

Переписати. Пiдкреслити в реченнях граматичнi основи. Вказати речення з одним головним членом. Указати речення з присудками, які вираженi двома словами.

На Сорок святих день рiвняється з нiччю. Господинi печуть пшеничнi жайворонки iз дзьобиком i крильцями. Всi дiти в школi ласують цими жайворонками. В Данилка жайворонок був спечений iз ячного тiста. Вiн з гордiстю показував усiм в школi свого бравенького жайворонка. Крильця були гарненькi. А всерединi в нього було запечено травинку. Вона була солодка, як мед.

За Ю.Яновським.

Прочитати. Видiлити граматичну основу речень. Вказати дiєслiвнi та iменнi складенi присудки.

Звикли за рiдну країну всi ми стоять до загину. (Б.Грiнченко.) Я молитись мушу за Україну, за народну душу. (П.Кулiш.) Троянди були пурпурові. (О.Ющенко.) Кулик на мiсцi соколинiм не буде птичим господином. (Нар.творч.) Весна тут була рожевим дiвчам. (В.Пiдмогильний.)

Переписати. Граматичнi основи речень пiдкреслити. У складених дiєслiвних присудках вказати допомiжне дiєслово та неозначену форму дiєслова. У складених iменних - дiєслово-зв’язку та iменну частину.

Схiд сонця зустрiти я вийшов у поле. (Олександр Олесь.) Душа мовчить, а хоче говорити, а хоче з другом роздiлити бiль. (I.Шарапов.) Погода у давнiх слов’ян був богом ясних днiв, був вiсником весни. (З етнографiчн. довiдн.)

Тире мiж пiдметом I присудком, вираженим iменником у називному вiдмiнку

Прочитати. У кожному з речень визначити граматичну основу. У складеному iменному присудку вказати iменну частину та дiєслово-зв’язку. Прочитати речення, випустивши дiєслово-зв’язку. Де при читаннi речень слiд зробити паузу? Як позначити паузу на письмi? Записати прислiв’я, пояснити вживання тире.

Казка є брехня, пiсня є правда. Красне слово є золотий ключ. Сказане слово є срiбло, а мовчання є золото.

Народна творчість.

Переписати речення, випускаючи дiєслова-зв’язки, ставлячи на їх мiсцi тире.

Барвiнок є вiчнозелена трав’яниста рослина. В українських пiснях ця рослина є символ молодостi та приязнi. Уособлення краси та швидкоплинностi життя у народних пiснях є мак. Часник є оберег вiд злих сил, рослина з цiлющими властивостями.

Переписати речення, ставлячи пропущенi роздiловi знаки.

Сумлiння найкращий порадник. Весела думка половина здоров’я. Язик не помело, слова не полова. (Нар.творч.) Слова теж вчинки. (А.Франс.) Упертiсть у суперечцi найвiрнiша ознака дуростi. (Монтень.)

Пояснювальний диктант.

Наша цiль - людське щастя i воля. (I.Франко.) Смiле слово - то нашi гармати. Свiтлi вчинки - то нашi мечi. (П.Грабовський.) Страждання - голка. Ниточка - краса. Душа моя - сорочка вишивана. (О.Кулiнська.) Снiг лапатий - син слухняний вiхоли. (Т.Дзюба.)

Диктант з коментуванням.

Чур - давнiй бог родинного вогнища давнiх слов’ян, охоронець кордонiв земельних володiнь. Помешкання Чура - тепла хата. Вiн освячував право на власнiсть: "Чур моє!" Чурка - дерев’яне зображення Чура.

З етнографiчного довiдника.

Навчальнi диктанти.

І. Людина без Вiтчизни - соловей без пiснi. Батькiвщина - рiдна мати, вмiй за неї постояти. Рiдна земля - золота колиска. (Нар. творч.) Державний прапор України - прямокутне полотнище з двох рiвних за шириною горизонтально розташованих синьої та жовтої смуг. Малий державний герб України - золотий тризуб на синьому полi (З підруч.). Чужина - могила, чужина - труна. Душа на чужинi - то чайка сумна. (Олександр Олесь.)

ІІ. Наша Вiтчизна - Україна. Столиця України - Київ. Це чудове мiсто приваблює туристiв з усього свiту. Iсторичнi пам’ятки Києва є надзвичайно цiкавими. Справжня перлина серед них - Софiя Київська. Вона збудована в одинадцятому столiттi. Оздоблення собору - мозаїки та фрески. Мозаїками називають зображення iз шматочкiв кольорового скла. Фреска - настiнний розпис.

З журналу.