Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
О.Глазова. Дидактичний матеріал.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.3 Mб
Скачать

Види речень за метою висловлювання (розповiднi, питальнi, спонукальнi). Окличнi речення. Роздiловi знаки в кiнцi речень

Прочитати уривок з поезiї Олександра Олеся, правильно iнтонуючи речення.На яке слово падає в кожному реченнi логiчний наголос? Визначити вид кожного речення за метою висловлювання.

- Чи не бачили ви, дядьку,

Тут буланого коня?

Я пустив його на пашу,

Та й заснув на хвильку я...

- Треба йти питати iнших...

Де ж вiн, лишенько моє?!

Гей ти, коню мiй буланий,

Гей, озвися, де ти є?!

В далинi Днiпро синiє...

Хлопчик плаче, як ягня...

-Чи не бачили ви, дядьку,

Тут буланого коня?

Переписати. Визначити види речень за метою висловлювання. Пiдкреслити в реченнях граматичнi основи.

Вiзьмiть мене, хмари, на крила свої! (Олександр Олесь.) Вiтер в небi за хмарами гониться. (В.Симоненко.) Чи знаєш ти свiтання в полi або в задуманих садах? (В.Сосюра.) Тихо строчать дощi... I навiщо менi ця печаль? (Л.Костенко.)

Пояснювальний диктант. Прочитати речення, правильно їх iнтонуючи. Вказати окличнi речення. Пояснити вживання роздiлових знакiв.

Гарно як у полi! Так би йшов завжди. (В.Союсюра.) Цi бiлi кетяги бузковi... Як серце радують вони! (М.Рильський.) Двори стоять у хуртовинi айстр. Яка сумна й красива хуртовина! (Л.Костенко.) Лебедi плавають! Лебедi плавають в мiсячнiм срiблi, в срiбнiм саду... (Олександр Олесь.) Як палає свiтле листя клена! Мiсто вдалинi як гомонить! (М.Рильський.) Хто там ці руки порівнює з золотом? Золото треба порівнювать з ними! (О.Богачук.) I знов круг мене люди. Яке сьогоднi блакитне небо, яке високе i чисте! А золотий смiх сонця! (М.Коцюбинський.)

Переписати, визначаючи межi речень i розставляючи роздiловi знаки. Пiдкреслити в реченнях граматичнi основи. Визначити вид кожного речення за метою висловлювання. Вказати окличнi речення.

Вечiрнє сонце наближалося до заходу навколо лежав широкий степ своїми квiтучими берегами вiн зливався з велетенським шатром неба який простiр чи є десь у свiтi така краса срiблястою змiйкою звивалася по степу рiчка i губилася за обрiєм повiвало вечiрньою прохолодою жодного пiдвищення в степу не було видно.

За М.Старицьким.

Навчальний диктант.

Вже вечiр ворушив на левадi чуби туманiв. Мiж вербами схлипувала, зiтхала вода, а за водою слалися дiвочi веснянки. За ними стояли вiки печалi, вiки сподiвань, посвисти ординськоi шаблi, одсвiти татарських вогнищ. Як багато було сподiвань! Як мало було щастя на землi! I ти маєш добувати його, щоб люди не сидiли без хлiба, щоб привiтнiше дивились одне на одного. Щоб люди не за звичкою, а за душевною потребою зичили одне одному доброго здоров’я i не вкорочували його лихим словом. (За М.Стельмахом; 78 сл.)