Як тигр кота захищав

Поїхав селянин за село орати, а за плугом кiт поплентався. Чоловiк узявся до роботи, а кiт плиг до лiсу ловити коникiв та метеликiв.

У лiсi надибав кота тигр. Побачив його i остовпiв.

- Брате, ти ж нашої породи! Чому ж такий дрiбний та миршавий? Хто тебе висушив?

Переляканий кiт показав свого хазяїна. Як пiдскочить до нього тигр!

- За те, що ти над моїм родичем збиткуєшся, я тебе зараз покараю! Давай битися!

- Гаразд,- каже чоловiк.- Тiльки я свою силу дома забув. А щоб ти мене не обдурив i не втiк, поки я по неї пiду, я тебе мотуззям прив’яжу.

Прикрутив селянин тигра до дерева, виламав дрючка i вчив хвостатого, аж руки заболiли. Тодi випустив.

Заповз тигр у лiс i каже котовi:

- Ти ще молодець, що в такої сатани хоч такий вирiс... (Грузинська казка, 133 сл.)

Завдання

• Дiбрати синонiми до слiв плентатися, надибати, миршавий, збиткуватися, повзти.

• Усно переказати текст, ввiвши самостiйно складенi описи тигра до спiлкування з селянином i пiсля того. (Обсяг кожного з описiв - 2-3 речення). Переказ "проговорити" за особами.

Пiдготовка до твору-опису тварини за власним спостереженням у художньому стилi

На уроцi слiд повторити й закрiпити всi набутi п’ятикласниками вмiння щодо складання опису тварини, повправляти в описi тварини за iлюстрацiєю, пiдготувавши їх таким чином до самостiйної домашньої роботи над описом тварини на основi власних спостережень.

Прочитати текст, визначити його стиль, свою думку довести. Якi типи мовлення поєднано в текстi? Виписати речення, якi описують тварину. Вказати в цих реченнях "вiдоме" та "нове".

Плямистi оленi живуть на Далекому Сходi. Там iснують останнi природнi розплiдники цих тварин.

Плямистий олень є єдиним представником хвостатих оленiв. Лiтнє забарвлення тварини дуже строкате. Загальний тон шерстi червоний з цегляним вiдтiнком, по боках тулуба - сiм рядiв бiлих плям завбiльшки з яблуко. По синi проходить смуга. Хвiст оленя прикрашений довгим чорним волоссям. Взимку тварина стає буро-сiрою, i плями майже зовсiм зникають.

Мускуляста шия оленя вкрита довгою шерстю. Спереду й на грудях вона темнiша, нiж у iнших мiсцях. Роги самцiв не мають нижнiх вiдросткiв.

Площа, де живуть плямистi оленi, безперервно скорочується, тому варто подбати про охорону цих рiдкiсних тварин.

З довiдника.

Прочитати висловлювання, визначити його стиль, свою думку довести. Використавши вмiщенi у висловлюваннi iнформацiю, усно скласти художнiй опис тварини. Яка мета наукового опису, яка - художнього? Якi художнi засоби варто використати в описi? Яка роль художнiх засобiв у такому описi?

Кабарга

Кабарга - це двокопитна тварина, схожа на антилопу, висотою з пiвметра, довжина її тiла - приблизно метр. Заднi ноги кабарги довшi за переднi. Коли тварина стоїть, зад її трохи пiднято. Шия у кабарги довга, голова невелика. Тварина має темнi виразнi очi та рухливi нiздрi.

Рогiв кабарга не має. Зате природа надiлила її iклами. У самиць iкла маленькi, а в самцiв довгi, гострi i стирчать з рота униз на 5-6 сантиметрiв.

Шерсть тварини груба i ламка, загальне забарвлення - буре. Рухи кабарги рвучкi й енергiйнi. Крик пронизливий.

За В.Арсеньєвим.

Переписати. В реченнях опису позначити "вiдоме" i "нове". Довести, що опис складено в художньому стилi. Як ставиться автор до описаної iстоти? З чого ви зробили такий висновок? Додати самостiйно складене речення-кiнцiвку, яке увиразнювало б ставлення до тварини.

Це був сiрий волохань з довгими, гнутими, як дужки, ногами, великим круглим черевцем i маленькою голiвкою. Вiн мав восьмеро блискучих очей, i всi вони зорили в рiзнi боки. Павучок погойдувався на струнi павутини i бринькав по нiй одною лапкою.

За Григором Тютюнником.

До прикметника в кожному з словосполучень дiбрати антонiм. 2-3 утворених словосполучення ввести до самостiйно складених речень описового характеру.

Тулуб короткий. Писок приплюснутий. Ноги кривi. Зрiст низький. Шерсть жорстка. Масть блякла. Хутро облiзле. Плями тьмянi. Смуги невиразнi. Хвiст куций. Кiгтi тупi. Зуби дрiбнi. Нiс сухий. Очi порожнi. Вуса обвислi.

Прочитати. Вказати слова зі значенням пестливостi, визначити в них суфiкси. Вказати синонiми. Яка роль у художнiх описах синонiмiв, антонiмiв, слiв iз зменшувально-пестливим або згрубiлим вiдтiнком значення, а також слiв, вжитих у переносному значеннi?

І.Бекас - невеличкий болотний птах, сiренький з бiленьким на пузцi пiр’ячком, дуже меткий. Вiн має витягнутий, дуже довгий дзьоб, довгенькi, цибатi ноги. Зривається з характерним для нього криком i летить, як навiжений, загзагами.

За Остапом Вишнею.

ІІ. Це була молода i напрочуд дужа iстота. Пишнотою своєї золотавої шкурки вона могла б позмагатися з вивiркою. Шкура лиснiла, чорнi очки свiтилися. Коли б щур був людиною, то подивився б на себе в дзеркало i неодмiнно здивувався б.

За Ю.Мушкетиком.

МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

На уроцi потрiбно попрацювати над колективним складанням усного художнього твору-опису тварини за iлюстрацiєю. Слiд нагадати учням, що текст твору обов’язково повинен мати зачин (вступ) та кiнцiвку. Можна запропонувати (або колективно скласти) план такого твору, де вступовi та кiнцiвцi вiдповiдатимуть перший та останнiй пункти.

Орiєнтовний план твору-опису тварини

1. Де мешкає тварина, її порода, кличка.

2. Якого вона розмiру (зросту)? ( "в"-"н")

3. Якої мастi (забарвлення)?

4. Яка в неї шерсть (хутро, шкiра)?

5. Якої форми в неї тулуб?

6. Який у неї писок? Очi? Нiс? Вуса i т.iн.?

7. Якi основнi особливостi її вдачi?

8. Чим приваблює мене ця iстота.

Домашнє завдання: скласти твiр-опис

• улюбленої хатньої тваринки;

• хатньої тварини, про яку школяр мрiє;

• тварини, виступ якої запам’ятався

• пiд час перегляду циркової вистави;

• тварини, яка вразила його пiд час вiдвiдин зоопарку.

Варто ще раз нагадати учням про основнi особливостi художнього опису, про те, що опис у такому творi має бути основним типом мовлення (хоч це не виключає наявностi в текстi елементiв розповiдi та роздуму). Текст твору обов’язково повинен мати зачин та кiнцiвку. I, нарештi, текст повинен розкривати тему (моє кошеня; рибки, розведенням яких захоплюється моя сестра; улюбленець вiдвiдувачiв зоосаду i т.iн.) та пiдпорядковуватись основнiй думцi (ставлення автора до описуваної тварини; його впевненiсть у тому, що "брати меншi" потребують пiклування тощо).