
- •Олександра Глазова
- •Передмова
- •Частини мови, основнi способи їх розпiзнавання. Iменник. Iменники, що означають назви iстот I неiстот. Велика буква I лапки в iменниках. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях
- •Прикметник. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях прикметників
- •Числiвник. Двi групи числiвникiв за значенням
- •Займенник. Особовi займенники
- •Дiєслово. Неозначена форма дiєслова. Не з дiєсловами
- •Дiєслово. Перша I друга дiєвiдмiни. Голоснi в особових закiнченнях дiєслiв. Правопис -шся, -ться в кiнцi дiєслiв
- •Прислiвник. Правопис вивчених прислiвникiв
- •Вiдомостi з синтаксису та пунктуацiї словосполучення. Головне I залежне слова у словосполученнi
- •Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом ( загальне ознайомлення)
- •Види речень за метою висловлювання (розповiднi, питальнi, спонукальнi). Окличнi речення. Роздiловi знаки в кiнцi речень
- •Головнi члени речення: пiдмет I присудок
- •Тире мiж пiдметом I присудком, вираженим iменником у називному вiдмiнку
- •Другоряднi члени речення: додаток, означення, обставина
- •Речення з однорiдними членами. Кома мiж однорiдними членами
- •Узагальнювальне слово перед однорiдними членами речення. Двокрапка пiсля узагальнювального слова
- •Звертання. Роздiловi знаки при звертаннi
- •Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами; виділення їх на письмі комами
- •Як писати лист
- •Складнi речення з безсполучниковим
- •I сполучниковим зв’язком. Кома між простими реченнями, що входять у складне
- •Пряма мова. Роздiловi знаки при прямiй мовi
- •Дiалог. Тире при дiалозi
- •Фонетика. Орфоепія. Графiка. Орфографiя звуки мовлення. Голоснi та приголоснi звуки
- •Приголоснi твердi й м’якi, дзвiнкi й глухi; вимова звукiв, що позначаються буквами г та ґ
- •Позначення звукiв мовлення на письмi. Алфавiт. Спiввiдношення звукiв I букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї
- •Склад. Основнi правила переносу. Наголос
- •Голоснi наголошенi й ненаголошенi, їх вимова й позначення на письмi. Ненаголошенi е, и, о в коренях слiв
- •Уподiбнення приголосних звукiв
- •Спрощення в групах приголосних
- •Основнi випадки чергування у - в, I - й
- •Позначення м’якостi приголосних на письмi буквами ь, I, є, ю, я
- •Сполучення йо, ьо
- •Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слiв з апострофом
- •Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збiгу однакових приголосних звукiв
- •Написання слiв iншомовного походження
- •Лексикологiя лексичне значення слова. Ознайомлення з тлумачним словником
- •Однозначнi та багатозначнi слова
- •Уживання багатозначних слів у прямому I переносному значеннях
- •Групи слiв за значенням. Синонiми, антонiми, омонiми
- •Будова слова. Орфографiя спiльнокореневi слова I форми слова. Основа слова I закiнчення змiнних слiв.
- •Значущi частини слова
- •Найголовнiшi випадки чергування приголосних звукiв
- •Вимова I написання префiксiв з-(зi-, с-)
- •Вимова I написання префiксiв роз-, без-
- •Префiкси пре-, при-, прi-
- •Зеленi свята
- •Словотвір. Орфографія змiнювання I творення слiв
- •Основнi способи словотворення в українськiй мовi
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв з суфiксом -ин(а) вiд прикметникiв
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв I прикметникiв, що мають буквосполучення -чн-(-шн-)
- •Змiни приголосних при твореннi прикметникiв
- •Сполучнi о, е в складних словах
- •Написання разом I через дефiс слiв з пiв-
- •Дефiс у складних словах
- •Творення I правопис складноскорочених слiв
- •Українська гостиннiсть
- •2.Гутництво
- •3. Гончарi
- •4.Останнiй кошовий
- •Повторення в кінці року
- •Зв’язне мовлення спiлкування I мовлення. Основнi правила спiлкування
- •Переказ тексту розповiдного характеру
- •Засновники Києва
- •Київське вiче
- •Материнськi сльози
- •Аналiз переказу. Види помилок (практично)
- •Стилi мовлення, сфери вживання кожного з них
- •Докладний переказ тексту наукового стилю (усний)
- •Єднiсть законiв розвитку природи
- •Дельфiни
- •Типи мовлення. Особливостi будови розповiдi
- •Докладний письмовий переказ тексту розповiдного характеру
- •Попеловий коржик
- •Чарiвний рушник
- •Гульнаринi сльози
- •Замiтка до стiнгазети
- •Пам’ятник Президентовi
- •Лист. Адреса
- •Ахмет III I запорожцi
- •Твiр-розповiдь на основi власного досвiду
- •Вечiр моєї родини
- •Особливостi будови опису
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами опису предмета
- •Романовi яблука
- •Блакитний алмаз
- •Київськi каштани
- •Особливостi опису тварини
- •Докладний переказ художнього тексту розповiдного характеру з елементами опису тварини Телиця
- •Михайлик
- •Роксолана
- •Особливостi будови елементарного роздуму
- •Орел I Черепаха
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами роздуму Про найцiннiше
- •Суд Соломона
- •Закопане золото
- •Усний переказ iз творчим завданням Черепаха
- •Козак Мамай
- •Як тигр кота захищав
- •Пiдготовка до твору-опису тварини за власним спостереженням у художньому стилi
- •Кабарга
- •Усний докладний переказ оповiдання
- •Носорiг
- •Зустрiч у степу
- •Твiр-оповiдання про випадок iз життя (усний)
- •Зайченя
- •Докладний переказ тексту з поєднанням рiзних типiв мовлення Карпатськi буки
- •Дерево миру
- •Тексти для контрольних переказiв Нессi
- •Зозулинi черевички
- •Кулики-сороки
- •Зустрiч
Роксолана
Вiзир надiслав султановi у подарунок рабиню з Сирiї. Це була смуглява дiвчина з двома вовчуками, яких приручила ще в рiдних горах. Вони бiгали за нею, як цуценята, на всiх шкiрили бiлi та гострi, як цвяхи, iкла. Жiнки з гарему кидались врозтiч, а нова рабиня дзвiнко реготала.
Та Настя не злякалась. Вона смiливо наблизилась до вовчукiв,схопила мiцнiшого за шорсткий зашийок, поляскала, попестила його, як цуцика. Вовченя було широкогруде й сухоребре, але ще з м’якими незграбними лапами. Воно лизнуло Настину руку. Дiвчина здивовано блиснула на султану чорними очима.
- Вiн ще нiкому не дозволяв себе чiпати,- сказала вона.
- Я зi степу. У нас теж багато вовкiв,- просто вiдповiла Настя.
Дiвчина позирала на Настину дiадему та розкiшну сукню. Вона не розумiла, хто перед нею.
- А хто тебе сюди продав? - спитала вона.
- Мене не продано. Мене забрали людолови. Тобi буде в мене добре. Я падишахова дружина.
Дiвчина вiдсахнулася, затулила очi руками i так стояла, поки султанша не зникла за поворотом. (За З.Тулуб, 157 сл.)
Завдання
Пояснити значення слiв падишах, султан, вiзир, дiадема.
Дiбрати синонiми до слiв смуглява, незграбний, вiдсахнутися.
Зробити докладний переказ (усно).
Орiєнтовний план
1. Подарунок вiзира султановi.
2. Страшнi вовчуки бiгали за дiвчиною.
3. Настя не злякалась.
4. Сухоребре вовченя лизнуло султанi руку.
5. "Хто тебе продав?"
6. "Тобi буде в мене добре".
Особливостi будови елементарного роздуму
Прочитати казку. Звернути увагу: кожен з її персонажiв не просто висловлює свою думку, а й пояснює, чому вiн вважає так, тобто наводить доказ своєї слушностi.
Вовк та Лисиця побачили Їжака, котрий лежав, згорнувшись у клубок. Вовк обiйшов навколо, подумав i сказав:
- То бiда - мати такий вигляд, тому що на весь лiс немає нiкого потворнiшого. Отже, Їжак - найнещаснiша тварина.
- То велике щастя - бути таким, як вiн, бо саме це рятує його вiд твоїх i моїх зубiв,- заперечила Лисиця.- Отже, не в красi щастя.
МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Слiд пояснити учням, що в основу роздуму покладено зв’язки мiж предметами, явищами та подiями, якi встановлює сама людина.
До елементарного роздуму можна поставити питання чому?
Роздум буває розгорнутий та стягнений.
Розгорнутий роздум складається з трьох частин. У першiй висловлюється певна думка, яку потрiбно довести, - теза. У другiй частинi наводиться доказ (або кiлька доказiв) на пiдтвердження тези. У третiй мiститься висновок.
Схема розгорнутого роздуму |
||||
|
чому? |
|
що з того? |
|
|
|
ДОКАЗ |
|
ВИСНОВОК |
|
тому що... через те, що... |
|
Отже, ... таким чином,... |
|
Пояснення слiд обов’язково проiлюструвати прикладом (скажiмо, з тексту поданої у попереднiй вправi казки). Найкраще, якщо учнi самi вкажуть у текстi тезу, доказ та висновок.
Стягнений роздум складається з двох частин: тези та доказу (або доказiв).
Схема стягненого роздуму |
||
|
чому? |
|
|
|
ДОКАЗ |
|
тому що... через те, що... |
|
Розгорнутий елементарний роздум уживається найчастiше в текстах наукового та дiлового стилiв. Стягнений роздум використовується в художньому та розмовному стилях.
Прочитати байку, вказати в її текстi роздум розгорнутий та роздум стягнений. У кожному з роздумiв визначити складовi частини. У разi потреби скористатися схемою побудови роздуму.