
- •Олександра Глазова
- •Передмова
- •Частини мови, основнi способи їх розпiзнавання. Iменник. Iменники, що означають назви iстот I неiстот. Велика буква I лапки в iменниках. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях
- •Прикметник. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях прикметників
- •Числiвник. Двi групи числiвникiв за значенням
- •Займенник. Особовi займенники
- •Дiєслово. Неозначена форма дiєслова. Не з дiєсловами
- •Дiєслово. Перша I друга дiєвiдмiни. Голоснi в особових закiнченнях дiєслiв. Правопис -шся, -ться в кiнцi дiєслiв
- •Прислiвник. Правопис вивчених прислiвникiв
- •Вiдомостi з синтаксису та пунктуацiї словосполучення. Головне I залежне слова у словосполученнi
- •Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом ( загальне ознайомлення)
- •Види речень за метою висловлювання (розповiднi, питальнi, спонукальнi). Окличнi речення. Роздiловi знаки в кiнцi речень
- •Головнi члени речення: пiдмет I присудок
- •Тире мiж пiдметом I присудком, вираженим iменником у називному вiдмiнку
- •Другоряднi члени речення: додаток, означення, обставина
- •Речення з однорiдними членами. Кома мiж однорiдними членами
- •Узагальнювальне слово перед однорiдними членами речення. Двокрапка пiсля узагальнювального слова
- •Звертання. Роздiловi знаки при звертаннi
- •Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами; виділення їх на письмі комами
- •Як писати лист
- •Складнi речення з безсполучниковим
- •I сполучниковим зв’язком. Кома між простими реченнями, що входять у складне
- •Пряма мова. Роздiловi знаки при прямiй мовi
- •Дiалог. Тире при дiалозi
- •Фонетика. Орфоепія. Графiка. Орфографiя звуки мовлення. Голоснi та приголоснi звуки
- •Приголоснi твердi й м’якi, дзвiнкi й глухi; вимова звукiв, що позначаються буквами г та ґ
- •Позначення звукiв мовлення на письмi. Алфавiт. Спiввiдношення звукiв I букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї
- •Склад. Основнi правила переносу. Наголос
- •Голоснi наголошенi й ненаголошенi, їх вимова й позначення на письмi. Ненаголошенi е, и, о в коренях слiв
- •Уподiбнення приголосних звукiв
- •Спрощення в групах приголосних
- •Основнi випадки чергування у - в, I - й
- •Позначення м’якостi приголосних на письмi буквами ь, I, є, ю, я
- •Сполучення йо, ьо
- •Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слiв з апострофом
- •Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збiгу однакових приголосних звукiв
- •Написання слiв iншомовного походження
- •Лексикологiя лексичне значення слова. Ознайомлення з тлумачним словником
- •Однозначнi та багатозначнi слова
- •Уживання багатозначних слів у прямому I переносному значеннях
- •Групи слiв за значенням. Синонiми, антонiми, омонiми
- •Будова слова. Орфографiя спiльнокореневi слова I форми слова. Основа слова I закiнчення змiнних слiв.
- •Значущi частини слова
- •Найголовнiшi випадки чергування приголосних звукiв
- •Вимова I написання префiксiв з-(зi-, с-)
- •Вимова I написання префiксiв роз-, без-
- •Префiкси пре-, при-, прi-
- •Зеленi свята
- •Словотвір. Орфографія змiнювання I творення слiв
- •Основнi способи словотворення в українськiй мовi
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв з суфiксом -ин(а) вiд прикметникiв
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв I прикметникiв, що мають буквосполучення -чн-(-шн-)
- •Змiни приголосних при твореннi прикметникiв
- •Сполучнi о, е в складних словах
- •Написання разом I через дефiс слiв з пiв-
- •Дефiс у складних словах
- •Творення I правопис складноскорочених слiв
- •Українська гостиннiсть
- •2.Гутництво
- •3. Гончарi
- •4.Останнiй кошовий
- •Повторення в кінці року
- •Зв’язне мовлення спiлкування I мовлення. Основнi правила спiлкування
- •Переказ тексту розповiдного характеру
- •Засновники Києва
- •Київське вiче
- •Материнськi сльози
- •Аналiз переказу. Види помилок (практично)
- •Стилi мовлення, сфери вживання кожного з них
- •Докладний переказ тексту наукового стилю (усний)
- •Єднiсть законiв розвитку природи
- •Дельфiни
- •Типи мовлення. Особливостi будови розповiдi
- •Докладний письмовий переказ тексту розповiдного характеру
- •Попеловий коржик
- •Чарiвний рушник
- •Гульнаринi сльози
- •Замiтка до стiнгазети
- •Пам’ятник Президентовi
- •Лист. Адреса
- •Ахмет III I запорожцi
- •Твiр-розповiдь на основi власного досвiду
- •Вечiр моєї родини
- •Особливостi будови опису
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами опису предмета
- •Романовi яблука
- •Блакитний алмаз
- •Київськi каштани
- •Особливостi опису тварини
- •Докладний переказ художнього тексту розповiдного характеру з елементами опису тварини Телиця
- •Михайлик
- •Роксолана
- •Особливостi будови елементарного роздуму
- •Орел I Черепаха
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами роздуму Про найцiннiше
- •Суд Соломона
- •Закопане золото
- •Усний переказ iз творчим завданням Черепаха
- •Козак Мамай
- •Як тигр кота захищав
- •Пiдготовка до твору-опису тварини за власним спостереженням у художньому стилi
- •Кабарга
- •Усний докладний переказ оповiдання
- •Носорiг
- •Зустрiч у степу
- •Твiр-оповiдання про випадок iз життя (усний)
- •Зайченя
- •Докладний переказ тексту з поєднанням рiзних типiв мовлення Карпатськi буки
- •Дерево миру
- •Тексти для контрольних переказiв Нессi
- •Зозулинi черевички
- •Кулики-сороки
- •Зустрiч
Дефiс у складних словах
Прочитати. Пояснити, чому поданi слова пишуться через дефiс.
Українсько-англiйський, навчально-виховний, пiвнiчно-захiдний, хлiбо-булочний, фабрика-кухня, фiльм-опера, диван-лiжко, жар-птиця, хлiб-сiль, ракета-носiй, прес-центр.
Записати слова, знявши риски.
Українсько/американський, французько/iталiйський, iнженер-механiк, гучно/мовець, ясно/видець, мовно/лiтературний, синьо/окий, плащ/намет, машино/будiвний.
Виписати складнi слова, обгрунтувати їхнє написання.
У перекладних словниках за допомогою слiв рiдної мови витлумачуються слова iншої мови. Так, наприклад, укладено українсько-росiйський, українсько-французький, українсько-угорський, українсько-iспанський словники. Зрозумiло, iснують словники, в яких слова iншої мови перекладаються українською мовою, наприклад, польсько-український, чесько-український словники. (З посiбн.) Найвища концентрацiя м’ясо-молочного виробництва у бiльших i найбiльших мiстах, а також у примiських районах.Потужнi пiдприємства хлiбопекарської промисловостi розмiщенi у великих мiстах: Києвi, Харковi, Днiпропетровську, Одесi, Львовi. (З пiдручн.) Гронянку пiвмiсяцеву розшукують скарбошукачi. Народна назва рослини - ключ-трава, за повiр’ям, вона приводить людей до закопаних багатств. (За А.Давидовим.) Квiти брат-i-сестра (братки) дiстали свою назву вiд того, що на одному стеблi рослини буває двi квiтки - синя й жовта, як брат з сестрою. (Г.Булашев.)
Диктант з коментуванням.
Не сон-трава на могилi вночi процвiтає, то дiвчина заручена калину саджає... (Т.Шевченко.) Ми бачили Говерлу крiзь туман, мов крiзь прозору кам’яну запону, i казковий далекий Пiп-Iван до лiсового прислухався дзвону. (М.Рильський.) На стеблi зiрваного звiробою виступає червоний сiк, мабуть, тому рослина має ряд iнших назв: молодецька кров-трава, кров-Iвана, дiробiй-Iванок. (А.Коваль.) Веселий дощ, жартун весни, танцює, мов на святках... Та бачу журно ясени стоять у плащ-палатках. (М.Нагнибiда.) Знов тобi вiтерець легкокрилий впав на щоки рум’янцем густим... (В.Сосюра.) Якщо прикласти листочок цiєї рослини до щоки, можна переконатися, що верхнiй бiк його холодний, нижнiй - теплий. Тому й назвали рослину в народi мати-й-мачуха. (З журн.) Поблизу Ужгорода починається межа українсько-словацьких земель. Межi українсько-молдавських земель йдуть по Бессарабiї, Буковинi та Мармарощинi. (З пiдручн.)
Навчальний диктант.
Перших смiливцiв, якi лiтали на повiтряних кулях, у Європi називали грецьким словом аеронавти. Поки в аеростатi пiднiмалась одна людина, її звали повiтроплавець. Та коли в аеростатах з’явилися пасажири, виникло слово пiлот. Це слово було запозичене з iталiйської. У перше десятилiття двадцятого столiття з’являється слово льотчик. У сучаснiй українськiй мовi вживаються три слова: льотчик, пiлот, авiатор. Слово льотчик - загальна назва кожного, хто веде лiтальний апарат. Буває льотчик-винищувач, вертольотчик, льотчик-космонавт. Є перший пiлот, другий пiлот, але штурман-радист.
Льотчик-космонавт, астронавт, астронавiгатор...Скiльки нових понять та нових слiв чекає нас попереду! (За А.Коваль; 92 сл.)