Основнi способи словотворення в українськiй мовi

До поданих слiв дiбрати слова з твiрними основами. За допомогою яких значущих частин слова утворилися поданi слова?

... - прийти ... - лiсник

... - записати ... - шахтар

... - премудрий ... - українець

... - пiдснiжник

... - навушник

... - доземний

Вiд поданих слiв утворити нові слова префiксальним способом.

Гарний, розумний, летiти, казати, робити.

Вiд поданих слiв утворити слова суфiксальним способом.

Київ, Полтава, верба, клен, рiка, сад.

Словниковий диктант. Визначити спосiб творення поданих слiв. Позначити словотворчi префiкси та суфiкси.

Прибережний, надднiпрянський, пiднебесний, щоденник, пiдвiконня, записка, вiдставник, беззубий, пiдлiток.

Вибiрковий диктант. Виписати слова, утворенi безсуфiксальним способом.

За лебединим за тужливим криком злiтаю я i пiднiмаюсь в вись. (О.Iсаченко.) Хмара на сонце налине на мить, i похмурнiє грозово блакить. Не цвiте черемха, i пташок не чуть, крутиться у полi снiжна каламуть. (В.Сосюра.) Аж ось уже осiнь, немов з-помiж криги - мiж хмар пробивається синь з високостi... (М.Косякевич.) По полю нiч, по полю тiнь iде, по полю бродять тихi перегуки... (М.Рильський.) Сльози лице окропили, мов лагiдь Днiпра. (Б.Олiйник.) Та хто би мiг мене почути в таку безлюдну ранню рань? (М.Корпанюк.)

Вiд поданих слiв утворити слова безсуфiксальним способом.

Молодий, юний, мiцний, запливати, обстрiляти, насипати, запливати, перекладати, занепадати, мазати, переїздити, нестримний (нестрим), щемiти (щем), записати, заявити, захищати.

Вiд поданих пар слiв утворити слова способом складання.

Чорне море, зорi падають, вода грає, карi очi, чорнi брови, повний вид, сiм струн, три поверхи, два яруси, трусити землю, варити сталь, робити хлiб.

Пояснювальний диктант. Слова, утворенi способом складання, пiдкреслити.

I у Великдень вiльна та ясна воскресне в своїй славi Україна! (Д.Горiшнiй.) Засiває поле хлiбороб, припада душею до землi. (Ю.Воропай.) Бере у руки тiсто неня i чародiйство наближа. (С.Мордач.) Зазира в вiкно до мене бiлолиций з високостi... (Б.Грiнченко.) Та верби похилилися додолу, червонi ружi зблiдли на виду, бо вже погналось перекотиполе за лiтом - по гарячому слiду... (Л.Костенко.) Срiбнолистая осика загадалася, мовчить... (С.Черкасенко.) I кожна мить чекає зорепаду. I кожна вiть шукає свого саду. (I.Вовк.) Сплелось в один зелений дах дубiв високе верховiття. (Д.Фалькiвський.)

Визначити спосiб творення поданих слiв. Яку рису людської вдачi увиразнює кожне слово?

Добродiй, паливода, здiймиголова, верховода, пустобрех, дурносміх, перекотиполе, пустоцвiт.

Прочитати. Визначити, якими частинами мови є видiленi слова в поданих реченнях.

Сам старий Днiпро синiв унизу... Старий увiйшов до хати, помолився до образiв i глянув на онучку. (П.Кулiш.) Снiг на верхiв’ї узгiр’я блищить так яскраво, що видається не раз, мов займаються раптом вогнi вартовi. (Леся Українка.) I бродить мiсяць над домами, неначе срiбний вартовий. (В.Сосюра.) Кошовий отаман вiд iменi сiчового товариства вступав у дипломатичнi стосунки з iноземними державами, затверджував обраних або призначених козакiв на посади, розподiляв землi мiж куренями. (З книги "Як козаки воювали"). Од козачої вiдваги втiк паша, як битий лис. Кошовий обняв Нетягу: "Добре, сину, потрудивсь!" (Б.Олiйник.)

З поданими словами усно скласти речення так, щоб вони виступали то прикметниками, то iменниками.

Знайомий, вiйськовий, черговий, колискова, пальне.

Попереджувальний диктант. Визначити, якими частинами мови є видiленi слова.

Послiдовним прихильником теорiї спадковостi був генiальний вчений, академiк Микола Вавилов.(З журн.) Командуючий розумiв, що наступ розгортається. (Григорiй Тютюнник.) Приїжджих було двоє - оператор кiно та працiвник iсторичного музею. Шпаки навчились за вiйну багато дечого: iмiтувати кулемети, свист мiн, передражнювати стогiн поранених. (Ю.Яновський.) Я поглядом окину пережите... (М.Лукiв.) Сумнi й похмурi перехожi байдужо брук блискучий топчуть. (Т.Угрин.) Не живе ледачий, де кипить робота. (А.Малишко.) Слова вiдлiтають, написане залишається. (Античний вислiв.) Осiдлав князь Гвидон коня, гукнув провожатого i помчав. Вiзьмеш з гаманця золотий, а замiсть нього з’явиться iнший. Розумний не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже. (Нар.творч.)

Записати народнi прислiв’я, на мiсцi крапок вставляючи потрiбнi слова. Якими частинами мови цi слова є у реченнях? Вказати антонiми.

За одного ... двох небитих дають. ... бачить поночi бiльше, як ... вдень. ... вiд чужого щастя сохне. Два ... ... не переважать. ... не подивує, ... не побачить.

Для самоконтролю. Битого. Письменний, неписьменний. Заздрiсний. Хитрих, мудрого. Розумний, дурний.