Вимова I написання префiксiв роз-, без-

Прочитати. Виписати слова з префiксами роз-, без-. Як вимовляється останнiй звук у префiксах? На яку букву завжди закiнчуються префiкси на письмi?

Краще честь, нiж безчестя. Тодi дорога спiшна, коли розмова втiшна. З працi - радiсть, з бездiлля - смуток. Розкажи другу - пiде по кругу. (Нар.творч.)

Зробити звуковий запис поданих слiв. Визначити в них префiкси. Як вимовляється приголосний в кiнцi префiксiв?

Розжеврiтись, розчервонiлий, безжурний, безпека, розшити, розчистити.

Переписати слова, вставляючи на мiсцi крапок пропущенi букви.

Ро..чарований, ро..смiшити, бе..болiсний, бе..смертя, ро..щебетатися, бе..межний, бе..зоряний, ро..щеплений, бе..сумнiвний, бе..жалiсний, ро..чинний.

Iз орфографiчного словника виписати по 10 слiв iз збiгом однакових приголосних на межi префiксiв роз-, без- та коренiв слiв.

Прочитати. У видiлених словах вказати префiкси, пояснити появу голосного звука [i].

Ми розiб’єм вiтри молодими грудьми, грiм заглушить пiснi перемоги. (Олександр Олесь.) О скiльки слiз повиннi ми утерти, о скiльки пут повиннi розiтнуть! (Б.Грiнченко.) Розiйдiться, журнi мислi, не туманьте мого чола! (П.Грабовський.)

Переписати слова, на мiсцi крапок вставляючи префiкси роз-, розi-, без-.

...будити, ...кiнечний, ...слався, ...пам’ятний, ...шукати, ...бгати, ...йшлися, ...мкнувся, ...лляти, ...спатися.

До поданих слiв дiбрати антонiми з префiксами роз-, без-. Позначити орфограми. Двi-три антонiмiчнi пари ввести до самостiйно складених речень.

Грамотний, закопати, єднати, сiдлати, законний, озброєний, платний, затиснути, зав’язка, об’єднати, смертний, занепад, тала- новитий, зав’янути, зустрiтись, захоплений, забуття.

Пояснювальний диктант.

Моя ти земле, що течеш медами i розсипаєш золото по нивах! (П.Карманський.) I, як море, перед нами розлягається майбутнє, отаке собi безкрає, неповторне, самосутнє. (Л.Горлач.) Ми вiримо глибоко й безконечно, що правда, i добро, i наш народ не вмре. (Б.Лепкий.) Зневіру й розпач віджени, тримайся високо над виром! (О.Лупій.) Безцiльних поривiв пора пропала, розумних дiл пора розпочалась. (I.Франко.) Ти дужий в вiльностi своїй, рознiс би хмари i тумани, розбив би всiх неволь кайдани, розбив би...Чуєш, краю мiй? (Олександр Олесь.)

Диктант з коментуванням.

I пахощi покошених полян лились медами в далечiнь бездонну. Землю ластiвка черкає розтривоженим крилом... (М.Рильський.) А як ми гриби збирали безбоязно, безборонно! (В.Баранов). Згадую я ночi, теплi i розкiшнi, спiви солов’їнi на розквiтлiй вишнi... (Олександр Олесь.) Розхсипле вечыр смуток кучерявий. (М.Калитовська.) Вже ранок. У розчинене вiкно вливається казковий запах саду. Спiває щиглик безтурботно й радо... (Л.Скирда.) Як тихо нiч чудове покривало розкинула над сонною землею! (В.Самiйленко.) Нiчка розсипала зорi злотистiї. (С.Черкасенко.) Ось вечiр знов. Заплющує повiки безсилий день. (Є.Маланюк.)

Навчальнi диктанти.

І. Давно помiчено, що рiзнi квiтки розкривають i закривають свої пелюстки в певний час. Та якщо вам спало на думку створити квiтковий годинник, будьте обережнi. Серед квiток є й такi, якi можуть нанiвець звести вашу затiю.

Скажiмо, тирлич весняний. Сонячного ранку вiн розтулив свою розкiшну синю квiтку. Ви зафiксували час, i тепер залишається ще ввечерi не пропустити мить стулення квiтки. Та що це? Набiгла хмарка, i безсовiсна квiтка почала згортати пелюстки. Як тiльки хмара посунула далi i сонячнi променi торкнулися рослини, безпринципна квiтка знов розкрилася. I скiльки б не з’являлися хмари, безхарактерна рослина реагуватиме на них. Отже, не годиться наш тирлич для квiткового годинника... ( За А.Давидовим; 103 сл.)

ІІ.Журавель часто зустрiчається в народних казках та оповiданнях. Цей персонаж не тiльки тримає лад помiж птахами, а й вмiє розважити їх.

Журавлi - розумнi й вiдважнi птахи. Вони дiяльнi з самого ранку до пiзнього вечора. Уранцi птахи роздобувають поживу: комах, черв’якiв, дрiбну рибу. Пiсля обiду розважаються. Журавлi цiлком свiдомо органiзовують власнi розваги. У веселому настрої журавель танцює. Вiн безтурботно пiдстрибує, робить жартiвливi рухи. Розкидає трiски або камiнцi, на льоту ловить, знову розкидає, як роблять дiти з м’ячем.

Голос журавлiв - гучний, пронизливий, розноситься далеко, особливо в безвiтряну погоду. Але користуються журавлi голосом зрiдка. Весною журавлиний крик вiщує тепло, а восени - ранню зиму. (За О.Воропаєм; 100 сл.)