
- •Олександра Глазова
- •Передмова
- •Частини мови, основнi способи їх розпiзнавання. Iменник. Iменники, що означають назви iстот I неiстот. Велика буква I лапки в iменниках. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях
- •Прикметник. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях прикметників
- •Числiвник. Двi групи числiвникiв за значенням
- •Займенник. Особовi займенники
- •Дiєслово. Неозначена форма дiєслова. Не з дiєсловами
- •Дiєслово. Перша I друга дiєвiдмiни. Голоснi в особових закiнченнях дiєслiв. Правопис -шся, -ться в кiнцi дiєслiв
- •Прислiвник. Правопис вивчених прислiвникiв
- •Вiдомостi з синтаксису та пунктуацiї словосполучення. Головне I залежне слова у словосполученнi
- •Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом ( загальне ознайомлення)
- •Види речень за метою висловлювання (розповiднi, питальнi, спонукальнi). Окличнi речення. Роздiловi знаки в кiнцi речень
- •Головнi члени речення: пiдмет I присудок
- •Тире мiж пiдметом I присудком, вираженим iменником у називному вiдмiнку
- •Другоряднi члени речення: додаток, означення, обставина
- •Речення з однорiдними членами. Кома мiж однорiдними членами
- •Узагальнювальне слово перед однорiдними членами речення. Двокрапка пiсля узагальнювального слова
- •Звертання. Роздiловi знаки при звертаннi
- •Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами; виділення їх на письмі комами
- •Як писати лист
- •Складнi речення з безсполучниковим
- •I сполучниковим зв’язком. Кома між простими реченнями, що входять у складне
- •Пряма мова. Роздiловi знаки при прямiй мовi
- •Дiалог. Тире при дiалозi
- •Фонетика. Орфоепія. Графiка. Орфографiя звуки мовлення. Голоснi та приголоснi звуки
- •Приголоснi твердi й м’якi, дзвiнкi й глухi; вимова звукiв, що позначаються буквами г та ґ
- •Позначення звукiв мовлення на письмi. Алфавiт. Спiввiдношення звукiв I букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї
- •Склад. Основнi правила переносу. Наголос
- •Голоснi наголошенi й ненаголошенi, їх вимова й позначення на письмi. Ненаголошенi е, и, о в коренях слiв
- •Уподiбнення приголосних звукiв
- •Спрощення в групах приголосних
- •Основнi випадки чергування у - в, I - й
- •Позначення м’якостi приголосних на письмi буквами ь, I, є, ю, я
- •Сполучення йо, ьо
- •Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слiв з апострофом
- •Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збiгу однакових приголосних звукiв
- •Написання слiв iншомовного походження
- •Лексикологiя лексичне значення слова. Ознайомлення з тлумачним словником
- •Однозначнi та багатозначнi слова
- •Уживання багатозначних слів у прямому I переносному значеннях
- •Групи слiв за значенням. Синонiми, антонiми, омонiми
- •Будова слова. Орфографiя спiльнокореневi слова I форми слова. Основа слова I закiнчення змiнних слiв.
- •Значущi частини слова
- •Найголовнiшi випадки чергування приголосних звукiв
- •Вимова I написання префiксiв з-(зi-, с-)
- •Вимова I написання префiксiв роз-, без-
- •Префiкси пре-, при-, прi-
- •Зеленi свята
- •Словотвір. Орфографія змiнювання I творення слiв
- •Основнi способи словотворення в українськiй мовi
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв з суфiксом -ин(а) вiд прикметникiв
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв I прикметникiв, що мають буквосполучення -чн-(-шн-)
- •Змiни приголосних при твореннi прикметникiв
- •Сполучнi о, е в складних словах
- •Написання разом I через дефiс слiв з пiв-
- •Дефiс у складних словах
- •Творення I правопис складноскорочених слiв
- •Українська гостиннiсть
- •2.Гутництво
- •3. Гончарi
- •4.Останнiй кошовий
- •Повторення в кінці року
- •Зв’язне мовлення спiлкування I мовлення. Основнi правила спiлкування
- •Переказ тексту розповiдного характеру
- •Засновники Києва
- •Київське вiче
- •Материнськi сльози
- •Аналiз переказу. Види помилок (практично)
- •Стилi мовлення, сфери вживання кожного з них
- •Докладний переказ тексту наукового стилю (усний)
- •Єднiсть законiв розвитку природи
- •Дельфiни
- •Типи мовлення. Особливостi будови розповiдi
- •Докладний письмовий переказ тексту розповiдного характеру
- •Попеловий коржик
- •Чарiвний рушник
- •Гульнаринi сльози
- •Замiтка до стiнгазети
- •Пам’ятник Президентовi
- •Лист. Адреса
- •Ахмет III I запорожцi
- •Твiр-розповiдь на основi власного досвiду
- •Вечiр моєї родини
- •Особливостi будови опису
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами опису предмета
- •Романовi яблука
- •Блакитний алмаз
- •Київськi каштани
- •Особливостi опису тварини
- •Докладний переказ художнього тексту розповiдного характеру з елементами опису тварини Телиця
- •Михайлик
- •Роксолана
- •Особливостi будови елементарного роздуму
- •Орел I Черепаха
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами роздуму Про найцiннiше
- •Суд Соломона
- •Закопане золото
- •Усний переказ iз творчим завданням Черепаха
- •Козак Мамай
- •Як тигр кота захищав
- •Пiдготовка до твору-опису тварини за власним спостереженням у художньому стилi
- •Кабарга
- •Усний докладний переказ оповiдання
- •Носорiг
- •Зустрiч у степу
- •Твiр-оповiдання про випадок iз життя (усний)
- •Зайченя
- •Докладний переказ тексту з поєднанням рiзних типiв мовлення Карпатськi буки
- •Дерево миру
- •Тексти для контрольних переказiв Нессi
- •Зозулинi черевички
- •Кулики-сороки
- •Зустрiч
Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слiв з апострофом
Додержуючи правильної вимови, прочитати поданi слова. Зробити звуковий запис слiв. Для чого вживається апостроф?
М’ята, дев’ять, п’ятий, сузiр’я, пiд’їзд.
Вибiрковий диктант. Виписати слова з апострофом, позначивши в них орфограму - апостроф. Пригадати вивченi в початкових класах правила, пояснити вживання апострофа.
М’якi слова i камiнь крушать. До слова йде й прислiв’я. Птицю пiзнати по пiр’ю, а людину по мовi. Говорить п’яте через десяте. Людям язика не не зав’яжеш. У всякому подвiр’ї свої повiр’я. Це мухи коня з’їли, а вовк помагав. Розжалобився, як вовк над поросям: вiд’їв нiжки та плаче. (Нар. творч.)
Словниковий диктант.
Солов’ї, в’ється, верф’ю, пом’якшувати, пiв’яблука, пiв’ящика, узгiр’я, під’яр’я, матiр’ю, з’їхати, під’яскравити, з’явитися, об’єднати, пiд’язичний, з’юрбитися, під’южувати, Лук’ян, комп’ютер, iнтерв’ю, миш’як.
До поданих слiв дiбрати спорiдненi, якi пишуться з апострофом. З’ясувати вживання апострофа.
Солома, риба, перо, трава, двiр, хлопець, торф, їздити, їсти.
Додержуючи правильної вимови, прочитати пари слiв. Пояснити вживання та невживання апострофа.
Бур’ян - буряк. Мiжгiр’я - порядок. Зв’язати - свято.
Подвiр’я - повiтря. М’ята - тьмяний. В’ялити - цвях.
Зв’язок – дзвякнути, п’ятий – мавпячий, під’язичний - вдячний.
Слова з апострофом та без нього записати в двi колонки.
Слов’яни, присвята, святкувати, пов’язаний, дзвякнути, риб’ячий, мавпячий, без’ядерний, безiменний, з’єднати, зекономити, з’явитися, зйомка, пiв’юрти, Лук’янченко, Воробйов, гороб’ята, солов’їний, Соловйов, рясний, пiр’їна, любов’ю, морквяний, рум’яний, бюро, пюре, п’ятнадцять, верб’я.
Переписати речення, на мiсцi крапок ставлячи, де потрiбно, апостроф. Зробити звуковий запис видiлених слiв.
Ой гори, гори, золотi верхiв..я! Та нащо ж я до вас так пориваюсь? (Леся Українка.) Ви, Зв..ягеля скелi, узгiр..я веселi! (Олена Пчiлка.) Кругом поле широкеє р..ястом зацвiло. (Левко Боровиковський.) Гуде в Задніпров..ї діброва. (В.Швець.) Винувато крізь поле Мар..їне шлях пульсує. (М.Шевченко.) Iз темноти з..являються зiрки i мерехтять сторожко i тремтливо. (В.Мороз.) Тчуть у небі казкові узори волохаті сузір’я вгорі. (П.Вакуленко.) В травi росинки затремтiли, жемчужним полум..ям горять. (Д.Загул.) Садiв рум..яний цвiт обсипався духм..яно. (В.Сосюра.)
Записати прислiв’я, на мiсцi крапок уставляючи потрiбне слово. Пояснити вживання та невживання апострофа.
В чужiй хатi i ... б’ється. Доскакався м’ячик, поки на ...наколовся. В ноги кланяється, а за ... кусає. У нього грошей, як у ... пiр’я. Буряк не дурак: на ... не росте, а все в огородi. Усолодився, як ... у хрiнi. Як усе ..., то не буде чого ковтати. Поки зайця вб’ють, то вола ... . Опеньки з’явились - ... скiнчилось.
Народна творчість.
Для довiдок. Трiска. Цвях. П’яти. Жаби. Дорозi. Черв’як. Святкувати. З’їдять. Лiто.
Пояснювальний диктант.
Зверху чорний ворон в’ється, вихром кiнь баский несеться. (М.Костомаров.) Богдан Хмельницький в’їхав до Києва через Золоті ворота. (В.Земляний.) I здається, за вiкнами темними сивий кiнь пiд’їжджає пiд клен. (М.Левицький.) Поп’ялися чепурнi хатки по пiдгiр’ю. (О.Гончар.) Чорнiє млин, рум’яна спить вода, i солов’їна пiсня молода пливе струмком iз росяного саду. (М.Рильський.) Садки убрались рясно, красно, хмарки вгорi закам’янiли. (Д.Загул.) Немов метелик полум’яний, на кущ тернини сонце сiло. (Б.-I.Антонич.) Духмянить медуниця i рута. (Д.Павличко.) Лук’янiвка - район Києва з багатим iсторичним минулим. Назва виникла, на думку iсторикiв, вiд iменi подiльського майстра Лук’яна, який мав тут земельнi дiлянки. (З довiдника.)
Диктант з коментуванням.
І. Чи не той то хмiль, що коло тичин в’ється? Чи не той то Хмельницький, що з ляхами б’ється? Їхав ляшок морквяний, коник буряковий, кожушина горiхова, жупан лопуховий. На козаковi сап’янцi - видно п’яти i пальцi. Нема гiрше, як iндик, бо одного мало, а двох не з’їси. Солом’яна згода краща за золоту зраду.
Народна творчість.
ІІ. Ступаю твердо по своїй землi i слухаю священну рiдну мову. (I.Качуровський.) Мова твоя, Україно, з мови твоїх солов’їв... (Д.Кремiнь.) А пам’ять вiдлунює славнi подiї, роз’ятрюють дзвони Святої Софiї (Д.Вiдмарович.) Я серце напою любов’ю святою, за правду я стану до бою! (Д.Загул.) Жаром калини зiгрiюся, хмелевим цвiтом уп’юсь. (П.Воронько.) Над озером пливла м’яка й тендiтна тиша.(М.Хвильовий.) В мiжгiр’ях синi стеляться тумани. (С.Черкасенко.) Сади шумливi i духмянi холодна осiнь роздягла. (В.Сосюра.)