Сполучення йо, ьо

Переписати, позначаючи орфограму - буквосполучення йо, ьо. Обгрунтувати написання слiв.

Йодистий, майорiти, гайок, його, мiльйон, сьогоднi, сьомий, сльоза, льодовий, синього.

Розподiльний диктант. Слова з йо та ьо записати в двi колонки.

Майор, льон, схвильований, район, пiдйомний, бойовий, у нього, затьохкати, бадьорiсть.

Переписати, на мiсцi крапок уставляючи, де це потрібно, пропущенi букви.

Міль..он складається з копійок. Видно сову по погляду, а сокола по пол..оту. ..ому пальця в рот не клади. Я посiю пшениченьку, вродиться л..оночок, коби отак до роботи, як до спiваночок. Розумному натяк - дурному ки..ок. Раннiй пiзн..ому не кланяється. Багато нян..ок - дитина без носа. Нате й мою баночку на д..оготь.

Народна творчість.

Пояснювальний диктант.

Йосип - цiкавий хлопець, талановитий. (Панас Мирний.) Ще з годину петляв батальйон лiсом. (Г.Тютюнник.) Спадають краплi дощовi, неначе сльози, на дорогу з маленьких бруньок задубiлих. (Г.Кривда.) Я тягнусь по гiлочку тонку синього небесного бузку. (Л.Талалай.) Медальйон - ювелiрна прикраса у виглядi овального футляра, в який вмiщують портрет. (Iз словн.)

Диктант з коментуванням.

У цьому полi синьому, як льон, судилося тобi самому бути... (В.Стус.) Пiдводиться на древньому Днiпрi новiтнього моста будiвля строга. (Д.Павличко.) Розкуйовдженi тумани уквiтчалися стрiчками. (Д.Фалькiвський.) Небо потемнiло вiд хмар, лише там, де сховався окрайок мiсяця за хмару, свiтлiє її розвiяне пасмо. (О.Гончар.)

Правила вживання м’якого знака

Переписати слова, позначаючи орфограму - м’який знак. Обгрунтувати написання слiв.

Учитель, вогонь, батько, сядьте, бiльший, сьогоднi, дзьоб, трьома, їдальня, сiльський, Ольчин, доньцi, няньцi, навчаються, смiється, мiльйон, сеньйор, портьєра.

Переписати, на мiсцi крапок, де це потрiбно, вставляючи м’який знак. Вживання м’якого знака обгрунтувати.

Який гiст.., така йому й чест... . Шануй бат..ка й нен..ку, буде тобi скрiз.. гладен..ко. Молодий умок - це весняний л..одок. Раннiй пiзн..ому не кланяєт..ся. Хто мовчит.., той тр..ох навчит.. . Так зробив, що пал..цi знат.. . Розвивайся, не згинайся, зеленен..кий дубе, бо iз тебе колисон..ка дитинон..цi буде.

Народна творчість.

Вiд поданих слiв утворити прикметники з суфiксом -ин.

Донька, Галька, Галинка, Маринка, сопiлка, Санька, бiлка.

Поданi слова поставити в формi давального вiдмiнка однини.

Ненька, матiнка, вишенька, голка, зупинка, Оленка, Оленька, гуцулка, квiтонька, сосонка, господинька, травинка, Юлька, вчителька.

Розподiльний диктант. Слова з м’яким знаком i без нього записати у двi колонки.

Пiч, тiнь, радiсть, менший, п’ять, льох, ситець, сухар, польовий, мiський, сiльський, стiльцi, кiнчик, Харкiв, пральня, мiльярд, насип, цiль, Тетянцi, Юльцi, спiлцi, ополонці, змагаються, пишеш, медальйон, любов, смієшся, тонший, листя, мiзинчик.

Пояснювальний диктант.

І. Постукали у мої двері гості з далекого поліського села. (В.Ткаченко.) В біленькій простій хустинці онукам несу гостинці. (П.Щегельський.) Тьмяніють в уяві заморські дива, палаци чужі і палати. Дивом дорога стає польова і стежка до рідної хати. (М.Луків.) Ой вийду я у садочок, стану край вiконця. Чи не вийде моя мила ще раз до схiд сонця? (С.Руданський.) Стане жалiбно кувати зозуленька вранцi, стануть вити й голосити вовки-сiроманцi. (Я.Щоголiв.) Розтьохкався соловейко на калиноньцi, щось не спиться серед ночi сиротиноньцi. (П.Грабовський.) Мерзлий листочок на гілці горіха б’ється і проситься в хату (В.Юхимович.) Ой у саду на вишеньцi соловейко щебетав. (М.Кропивницький.) Високих журавлів стрімкого лету не замінить синиченьці малій. (Л.Матусяк.)

ІІ. Тут що не двір, то квітне по Наталці. І кожна хоче у кіно й на танці. (Л.Костенко.) І довго-довго цвіт веселчин сяє на ластів»їнім трепетнім крилі. (В.Бичко.) Відступає зима, відступає, за вікном цвірінчать горобці. Мов розстрілюють сніг промінці, і теплішає небо безкрає. (В.Сосюра.) Без голки не кравець, без сокири не тесляр. З добрим поживеш - добре й переймеш. З лихим зiйдешся - i свого позбудешся. Хто топиться, той за соломину вхопиться. А на моїй хатиноньці крокви з моркви. А на моїй хатиноньці лати з м»яти. (Нар.творч.)

Диктант з коментуванням.

Доля кується у боротьбi, дужий не гнеться, гнуться слабi. (М.Вороний.) Зроду бравий запорожець нi сльозинки не пролив. (Я.Щоголiв.) Чи в нас нема коней на степах широких, чи вуголь на люльцi погас? (С.Руданський.) Вдар лихом об землю! Лучче пташцi на сухiй гiлцi, нiж у золотiй клiтцi. (Нар. творч.) Сьогоднi над Бульйонською моєю ключем перелiтали журавлi. (М.Рильський.) Навчився я i у звичайнiй гальцi знаходити довершенiсть корала. (В.Шпичка.)

Контрольний диктант

Лелека

До лелеки українцi ставляться з великою пошаною. Двiр, де є гнiздо цього птаха, вважається щасливим. У селi, де є хоч одне лелече гнiздо, не буде бiди вiд блискавки. Мабуть, повага до лелеки викликана тим, що вiн є радiсним вiсником наближення весни.

У лелечому гнiздi буває до чотирьох бiлих яєць. Мiсяць батьки висиджують їх по черзi. Потiм вилуплюються голенькi пташенята. На вiдмiну вiд мовчазних дорослих птахiв вони голосно пищать. Ростуть лелечата дуже швидко. Разом з батьками вони шукають їжу по луках, на полях.

Перед вiдльотом у теплi краї на зиму лелеки збираються в зграї. (З журн., 94 сл.)